вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4652/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕАРТ"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНСЕРВІС ГРУП"
про стягнення 136982,65грн., з яких 99698,68грн. основної заборгованості; 3393,52грн. пені; 31459,73грн. штрафу; 776,65грн. трьох процентів річних; 1654,07грн. інфляційних втрат (договір поставки №26/11/2020 від 26.11.2020)
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕАРТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 05.05.2021 за вих.№б/н до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНСЕРВІС ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 136982,65грн., з яких 99698,68грн. основної заборгованості; 3393,52грн. пені; 31459,73грн. штрафу; 776,65грн. трьох процентів річних; 1654,07грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки №26/11/2020 від 26.11.2020.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4652/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021.
Ухвалою від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 10.06.2021.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
12.07.2021 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
26.11.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №26/11/202 (далі - договір).
04.01.2021 на виконання умов даного договору між сторонами підписано специфікацію №1 на загальну суму 241485,30грн.
14.01.2021 відповідачем перераховано попередню оплату вартості товару на суму 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1213 від 14.01.2021.
Позивач поставив товар на суму 257446,74грн., що підтверджується видатковою накладною №16 від 15.01.2021.
15.01.2021 між сторонами підписано Акт наданих послуг №16 на суму 2400,00грн.
18.03.2021 відповідачем сплачено товар на суму 60000,00грн.
Наявна переплата у сумі 148,06грн. згідно платіжного доручення №1043 від 11.12.2020 за видатковою накладною від 16.12.2020.
Станом на дату звернення з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем складає 97298,68грн. за видатковою накладною №16 від 15.01.2021 та 2400,00грн. за Актом наданих послуг №16.
Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаних результатів.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 3393,52грн.;
- штраф у розмірі 20% на суму 31459,73грн.;
- три проценти річних з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 776,65грн.
- інфляційні втрати з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 1654,07грн.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
Ухвалу від 11.05.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 02.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 03.06.2021.
Відповідачу в ухвалі від 11.05.2021 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подачі відзиву по 17.06.2021.
Станом на 12.07.2021 відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив не надійшов.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування пені та штрафу. 6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №26/11/2020 від 26.11.2020 (далі - договір).
Предмет договору. Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором поставити (передати у власність) покупцю металопродукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар, у порядку та строки встановлені договором оплатити вартість товару (пункт 1.1 договору).
Ціна договору. Загальна сума цього договору визначається сумою вартостей всіх партій товару, поставленого на підставі рахунку-фактури та специфікацій до цього договору (пункт 5.2 договору).
Строк. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 12.1 договору).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
2. Природа договору.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Факт поставки товару.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.2 договору врегульовано, що прийом-передача товару оформлюється видатковою накладною та товарно-транспортною накладною у випадку передачі товару вантажоперевізнику покупця.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 257446,74грн., що підтверджується видатковою накладною №16 від 15.01.2021 на суму 257446,74грн. та видатковою накладною №492 від 16.12.2020 на суму 1579,20грн.
Видаткова накладна №16 від 15.01.2021 на суму 257446,74грн. та видаткова накладна №492 від 16.12.2020 на суму 1579,20грн. підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.
Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.
Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.
Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 договору закріплено право покупця скористатися послугами постачальника щодо перевезення товару.
Так, між сторонами підписано Акт надання послуг (транспортних послуг) №16 від 15.01.2021 на суму 2400,00грн.
4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника у строк визначений у Специфікації до цього договору.
У Специфікацій №1 від 04.01.2021 до договору визначено такі умови оплати: попередня оплата у розмірі 100000,00грн. від суми специфікації, решта протягом 30 календарних днів з дати відвантаження (відвантаження є датою видаткової накладної).
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
За видатковою накладною №16 від 15.01.2021 на суму 257446,74грн. та видатковою накладною №492 від 16.12.2020 на суму 1579,20грн. строк оплати настав 15.02.2021 та 15.01.2021 відповідно.
Матеріали справи містять докази часткової оплати заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №1329 від 18.03.2021 на суму 60000,00грн., платіжним дорученням №1329 від 18.03.2021 на суму 100000,00грн. та платіжним дорученням №1043 від 11.12.2020 на суму 1727,26грн.
Доказів оплати товару в сумі 97298,68грн. відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оплати Акту надання послуг в межах договору №16 від 15.01.2021 на суму 2400,00грн. і розрахунок строку оплати здійснюється на підставі Специфікації №1 від 04.01.2021, з огляду на вказівку транспортних послуг у переліку товарів (робіт, послуг) (пункт 10 Специфікації №1 від 04.01.2021 (а.с. 17 том 1).
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 99698,68грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
5. Правомірність нарахування пені та штрафу.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті за цим договором він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
Щодо розрахунку пені.
Позивач нарахував пеню за період прострочення з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 3393,52грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку штрафу.
Позивач нарахував штраф у розмірі 20% на суму 31459,73грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував три проценти річних за період з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 776,65грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Позивач нарахував інфляційні втрати за період з 16.02.2021 по 04.05.2021 на суму 1654,07грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕАРТ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГОГОЛЯ, будинок 14, квартира 30; Ідентифікаційний код 41861420) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНСЕРВІС ГРУП" (Україна, 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ КРАСНОДОНСЬКА, будинок 74; Ідентифікаційний код 40042486) про стягнення 136982,65грн., з яких 99698,68грн. основної заборгованості; 3393,52грн. пені; 31459,73грн. штрафу; 776,65грн. трьох процентів річних; 1654,07грн. інфляційних втрат (договір поставки №26/11/2020 від 26.11.2020) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНСЕРВІС ГРУП" (Україна, 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ КРАСНОДОНСЬКА, будинок 74; Ідентифікаційний код 40042486) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕАРТ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГОГОЛЯ, будинок 14, квартира 30; Ідентифікаційний код 41861420) 99698,68грн. (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім грн. 68 коп.) основної заборгованості; 3393,52грн. (три тисячі триста дев'яносто три грн. 52 коп.) пені; 31459,73грн. (тридцять одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 73 коп.) штрафу; 776,65грн. (сімсот сімдесят шість грн. 65 коп.) трьох процентів річних; 1654,07грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири грн. 07 коп.) інфляційних втрат; 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Дата підписання та складення повного судового рішення - 12.07.2021.
Суддя І.В. Петренко