вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про задоволення скарги
12.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4360/19
За скаргою: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
на дії та бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), м. Дніпро
У справі:
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 176 753,18 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
За участю секретаря судового засідання Перебийніс А.А.
Представники:
Від заявника (скаржника): Вагнер Д.В. адвокат
Від боржника: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Від відділу ДВС: не з'явився
29 червня 2021 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, якою просить:
- визнати неправомірним дії головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернової Людмили Володимирівни у виконавчому проваджені 62749959;
- визнати неправомірною бездіяльність керівника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому проваджені № 62749959;
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернової Людмили Володимирівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.06.2021 ВП № 62749959.
В обґрунтування скарги cкаржник посилається на те, що дії державного виконавця щодо повернення АТ "Укртрансгаз" наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2021 у справі №904/4360/19 з підстав передбачених п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними, а постанова державного виконавця від 10.06.2021 ВП №62749959 про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконною.
Ухвалою суду від 30.06.2021 скаргу Акціонерного товариства "Укратрансгаз" прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 12.07.2021.
05 липня 2021 року до господарського суду від Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з щорічною відпусткою головного державного виконавця дії якої оскаржуються, а також неможливістю іншого представника бути присутнім у судовому засіданні по причині участі в проведенні виконавчих дій та знаходження більшості державних виконавців в чергових відпустках.
07 липня 2021 року до господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання, яким на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 позивач надає до суду повний текст постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.06.2021 ВП№62749959, винесену головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черновою Л.В.
Представники відповідача (боржника), третьої особи та Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга статті 342 Господарського процесуального кодексу України).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило: зобов'язати Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет" повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 26,45 тис. куб. метрів; стягнути з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" 176 753,18 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 26,45 тис. куб. метрів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 176 753,18 грн. задоволено частково; стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 176 753 (сто сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят три) грн.18коп. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 126,45 тис. куб.м., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 30коп.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020, яке набрало законної сили 03.04.2020 видано наказ №904/4360/19.
Наказ господарського суду разом з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження, було направлено на виконання до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
13.08.2020 головним державним виконавцем відділу ДВС Черновою Людмилою Володимирівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62749959 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 003.04.2020 №904/4360/19.
10.06.2021 державним виконавцем Черновою Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", та разом з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2020.
Розглянувши скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтями 6,19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, що визначено у ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року N 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Для виконання покладених на нього завдань Казначейство має право в установленому порядку під час здійснення безспірного списання коштів вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання (п.п. 4,6 Положення).
Пунктом 9 Положення передбачено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпункт 1 п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України передбачає, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Пунктом 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
За правилами пункту 3 цього Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За приписами пп. 3 п. 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
державний орган;
державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);
юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За приписами ч. 2 ст. 2 Закону, дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет", є державною організацією (установою, закладом).
З огляду на викладене виконання рішення суду про стягнення коштів, повинно здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Суд відзначає, що ч.2 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачає, що виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, у разі якщо дане рішення не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувану відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувану коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача "ч.3 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.
Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.
Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.
Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.
Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.
Як установлено судом, з моменту відкриття виконавчого провадження (13.08.2020) минуло більше шести місяців до винесення постанови від 10.06.2021 про повернення виконавчого документа, наказ господарського суду від 03.04.2020 №904/4360/19 наразі не виконаний.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що керівник Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) після спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження повинен був подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, чого останнім зроблено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому державним виконавцем у вказаному вище виконавчому провадженні жодних дій спрямованих на примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області не проводилося.
За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог скаржника.
Керуючись статтями 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії та бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), м. Дніпро - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернової Людмили Володимирівни у виконавчому проваджені 62749959.
Визнати неправомірною бездіяльність керівника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому проваджені № 62749959.
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернової Людмили Володимирівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.06.2021 ВП № 62749959.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 12.07.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 13.07.2021.
Суддя Н.М. Євстигнеєва