вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2021 р. Справа№ 910/11273/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (повне рішення складене 11.02.2021)
у справі №910/11273/20 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 1 825 309,75 грн
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/11273/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу та 27 379,65 грн судового збору.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та порушити провадження у справі. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/11273/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" відмовити у повному обсязі. Здійснити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Витрати по сплаті судового збору, понесені відповідачем при оскарженні судового рішення покласти на позивача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у справі №910/11273/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11273/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України". Розгляд справи призначено на 23.03.2021.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 у справі №910/11273/20 без змін. В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що рішення суду першої інстанції містить належне обґрунтування та оцінку всіх обставин, доводів та доказів, наявних у матеріалах справи та поданих сторонами спору. Позивач зазначав, що оператор ГТС з 01.01.2020 зобов'язаний належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, у порядку передбачену договором та законодавством. Крім того позивач указував, що транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах Договору у порядку передбаченому Кодексу ГТС та іншими нормативно-правовими актами, що визначено ЗУ «Про ринок природного газу». Позивач зазначав, що з матеріалів справи убачається, що Оператор ГТС 11.02.2020 перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.
18.03.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли письмові пояснення щодо вартості газу за добовий позитивний небаланс, зазначивши при цьому відповідач зазначав, що Оператор наголошує на помилковості висновку суду першої інстанції про те, що Оператор попереднім числом змінив суттєву умову Договору (ціну газу для врегулювання позитивного небалансу замовника). На думку скаржника, цей висновок свідчить про неповне з'ясування обставин справи та повне ігнорування доводів Оператора, суперечить положенням Договору та нормам матеріального права, які узагалі не були застосовані до спірних відносин. Крім того відповідач зазначав, що ціна газу для врегулювання позитивного добового небалансу Замовника була визначена згідно умов Договору, ЗУ «Про ринок природного газу» та Кодексу газотранспортної системи.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Також, 18.03.2021 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи. У даному клопотанні відповідач просив суд призначити у даній справі судову економічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:
- Яка вартість наданих послуг врегулювання щодобових позитивних небалансів, наданих відповідачем позивачу в січні 2020 року на підставі договору транспортування природного газу від 03.12.2019 № 1907000635, згідно доданих позивачем та відповідачем первинних документів?
- Чи підтверджується документально вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування в січні 2020 за кожну газову добу?
- Чи підтверджується документально розмір основного боргу Відповідача перед Позивачем згідно із наявним в справі « Альтернативний розрахунок врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року», з урахуванням відсутності акту врегулювання щодобових небалансів на цю суму?
Під час перегляду справи в апеляційному порядку,у судових засіданнях головуючим суддею ставилось на обговорення клопотання відповідача про призначення експертиз у даній справі, заслухавши пояснення учасників справи колегією суддів було відхилено заявлене відповідачем клопотання з наступних підстав.
Розглянувши указане клопотання, заслухавши доводи представників сторін, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи, оскільки призначення судом експертизи здійснюється лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях. Під час вирішення спору між сторонами у даній справі судом досліджуються обставини саме належне/неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з виплати коштів за добові небаланси за січень 2020 року за укладеним між сторонами договору транспортування газу. Крім того Верховним Судом у аналогічних спорах, досліджувались питання перевірення судами попередніх інстанціях обсягу понесених Оператором витрат на балансування, а також правильності обрахунку плати з урахуванням п. 4, 7, 8, 11, 17 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.
Судом апеляційної інстанції було здійснено витребування усіх необхідних документів для повного та всебічного розгляду спору у даній справі, відповідно до норм ст. 73-74,76 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 розгляд справи відкладався з наступних підстав, що 26.05.2021 на адресу суду від позивача надійшли клопотання про витребовування додаткових доказів. В обґрунтування свого клопотання позивач зазначав, що порушення таких питань КГС у постанові від 20.04.2021 у справі №910/6208/20, на яку спирається відповідач в якості обґрунтування необхідності скасування рішення суду першої інстанції, отже дослідження цих обставин (доказів) важливим для правильного вирішення справи. З огляду на вищенаведедне, позивач вважає за необхідне витребування у відповідача, зокрема:
- усі належні документи та інформацію, що були використані відповідачем для визначення розміру плати за позитивні небаланси у відповідності до положень Кодексу ГТС і Закону України «Про ринок природного газу;
- документи, що засвідчують та визначали процедури формування доходів та витрат Відповідача при визначені маржинальних цін природного газу протягом січня 2020 року; документальне підтвердження співмірності плати за позитивні небаланси із реальними, понесеними витратами та отриманими доходами Відповідача при здійсненні балансуючих дій замовників послуг транспортування протягом січня 2020 року;
- детальний опис алгоритму дій, застосованого відповідачем, щодо розрахунку плати за добовий небаланс по замовникам послуг транспортування природного газу у січні 2020 року (подобово);
- документи, на підставі яких відповідачем визначалися маржинальні ціни, доходи та витрати відповідача унаслідок фактичного здійснення (вчинення) балансуючих дій, а саме одночасного комерційного та фізичного балансування протягом січня 2020 року в розумінні Кодексу ГТС;
- інші документи, які підтверджують (обґрунтовують) вірність, належність формування маржинальної ціни природного газу відповідачем у період вчинення балансуючих дій для замовників послуг транспортування природного газу протягом січня 2020 року.
Отже, ухвалою суду, з урахуванням вищенаведеного, судом витребовувались у сторін вищезазначені документи.
Крім того, Верховний Суд у справі №910/4424/20 (постанова від 15.06.20121), яка є ідентичній даній господарській справі, направляючи справу на новий розгляд, зазначав, що сторони досягли згоди, що ціна за позитивний небаланс визначається відповідно до указаних вище приписів Кодексу газотранспортної системи і це не порушує вимоги статей 632, 691, 706 Цивільного кодексу України. При цьому, обрахунок відповідачем розміру плати з урахуванням понесених витрат за купівлю природного газу не може бути розцінений як одностороння зміна істотних умов Договору, оскільки здійснювався з посиланням на главу 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, тобто, у межах порядку, погодженого сторонами. У даному випадку, суди першої та апеляційної інстанцій повинні були перевірити обсяг понесених Оператором витрат на балансування, а також правильність обрахунку плати з урахуванням пунктів 4, 7, 8, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Відповідач у своїх поясненнях (на вимоги ухвали суду від 26.05.2021) зазначав, що надання розрахунку щодобової вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС унаслідок отримання послуг балансування, яка формувалась протягом січня 2020 року по договорам з ЛТ «ПАК «Нафтогаз України» є неможливим, ураховуючи те, що попередня (така, що не є остаточною) ціна газу формувалась на підставі попередніх даних щодо ціни газу згідно положень договорів з НАК Нафтогаз України з урахуванням п. 4.1. вищеуказаних Договорів.
Тобто на момент формування попередньої вартості первинні документи, а саме, зокрема, акти приймання-передачі були відсутні оскільки такі складаються в кінці місяця з урахуванням усього об'єму природного газу переданого у відповідному місяці та його остаточної вартості. Таким чином, розрахунок попередньої вартості і має визначення попереднього, оскільки розраховується орієнтовно без урахування остаточної вартості, зокрема без урахування можливої зміни ціни, зокрема за додатковими угодами.
Крім того відповідач зазначав наступне, що у матеріалах справи наявні всі документи, докази та первинні документи та підтвердження обсягу понесених оператором витрат на балансування в січні 2020 у відповідності до положень законодавства. Разом з тим в матеріалах справи наявні всі без виключення договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій в січні 2020 року. Будь-яких інших договорів для забезпечення здійснення балансуючих дій в січні 2020 року не укладалось.
Відповідач зазначав, що маржинальна ціна продажу природного газу - це вартість газу, який Оператор фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи, мінус величина коригування.
Пунктами 14-16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (у редакції до 31.08.2020) установлено, що величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становила 10 %. Обов'язок оператора газотранспортної системи, під час розрахунку маржинальної ціни продажу, застосовувати величину коригування, якщо обсяг добового небалансу Замовника послуг транспортування природного газу перевищує допустиме відхилення.
З акту урегулювання щодобових небалансів №01-2020-1907000635 від 31.01.2020 убачається, що обсяг добового небалансу ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» 01.01.2020, 02.01.2020, 03.01.2020, 04.01.2020, 10.01.2020, 11.01.2020, 16.01.2020, 22.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020, 30.01.2020, 31.01.2020 перевищував допустиме відхилення.
Оскільки у вищевказані дні позивачем було перевищено допустиме відхилення, то ТОВ «Оператор ГТС України» для розрахунку маржинальної ціни продажу було застосовано величину коригування у 10%, що у повній мірі відповідає імперативним вимогам Кодексу ГТС.
У свою чергу, 05.01.2020, 06.01.2020, 07.01.2020, 08.01.2020, 09.01.2020, 12.01.2020, 13.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020, 17.01.2020, 18.01.2020, 19.01.2020, 20.01.2020, 21.01.2020, 23.01.2020, 24.01.2020, 25.01.2020, 26.01.2020, 27.01.2020 позивачем до газотранспортної системи подано природний газ в об'ємі, що не перевищує допустиме відхилення, у зв'язку з чим, Оператором ГТС для розрахунку маржинальної ціни продажу природного газу в січні 2020 для Позивача не застосовував величину коригування, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який Оператор ГТС фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби. Таким чином, на думку відповідача, у матеріалах справи наявні первинні документи (копії актів приймання передачі природного газу по договорам з ІІАК «Нафтогаз України», копії платіжних доручень на підтвердження понесених витрат) на підтвердження правильності обрахунку маржинальної ціни з урахуванням пунктів 7, 8, 11, 14, 17 глави 6 розділу XIV кодексу ГТС. Правильність визначення маржинальної ціни природного газу підтверджено листом НКРЕКП № 88/16,3/9-21 від 22.01.2021.
Позивач у своїх додаткових поясненнях зазначав, що фактично Оператор ГТС зводить і «підтверджує» здійснення ним «балансуючих дій» замовників послуг транспортування протягом січня 2020 року виключно укладанням та виконанням договору купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 із продавцем НАК «Нафтогаз України» та відповідними актами приймання-передачі до договору купівлі продажу природного газу від 01.01.2020, які в свою чергу, жодним чином, ані прямо, ані опосередковано не підтверджують вчинення подобових балансуючих дій упродовж кожної доби січня 2020 року з метою урегулювання щодобових небалансів замовників послуг транспортування протягом кожної доби січня 2020 року. Позивач зазначав, що жодних інших документів, актів про рух природного газу, бухгалтерських звітів, розрахунків витрат у зв'язку із здійсненням балансуючих дій відповідачем не надано. Також, позивач зазначав, що для врівноваження обсягу газу у газотранспортній системі відповідач мав можливість піднімати газ із газосховища (у разі недостатності його обсягу в системі) або закачувати до газосховища надлишки газу (що залишилися після здійснення щодобового балансування) та зберігати природний газ в обсязі, що перебільшує потребу на конкретну газову добу або місяць для забезпечення потреб балансування на наступні газові періоди (місяці). Таких дій відповідачем не вчинялося, а отже, ним не здійснювалося жодних дій із фізичного балансування небалансів замовників послуг транспортування. Відповідачем не надано жодного документа на підтвердження подальшого руху природного газу після його придбання у НАК «Нафтогаз України», в яких обсягах він був використаний для балансування системи та реальних витрат відповідача. Крім того позивач зазначав, що з наданого відповідачем розрахунку щодобової вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС унаслідок послуг балансування в січні 2020 року лише убачається щодобовий розподіл обсягів газу, прийнятих відповідачем від НАК «Нафтогаз України», який перші 28 днів січня становив 13 551,000 тис.куб.м і лише 29-31 січня мав значення 1 267,875 тис.куб.м та 38 038,250 тис.куб.м.
У даному випадку, беручи до уваги значну численність замовників послуг транспортування та щоденну унікальність показань небалансів кожного з них, щоденні показники балансування Відповідача в обсязі 13 551,000 тис.куб.м, протягом 28 днів поспіль є, що обґрунтовано піддаються сумніву.
З матеріалів справи слідує, що відповідач у своїх пояснення від 15.06.2021 надав суду висновок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ВІД 22.01.2021 №88/16.3/9-21, у якому Комісія зазначила, що даний висновок комісії був наданий на лист ТОВ «Оператор ГТС України».
З наданого висновку убачаться наступне, що НКРЕКП зазначило, що маржинальні ціни продажу/придбання природного газу за кожну газову добу січня 2020 року були сформовані виходячи з фактичної вартості природного газу, придбаного Товариством унаслідок здійснення балансуючих дій у січні 2020 року. ТОВ «Оператор ГТС України» не мало визначати розмір маржинальних цін продажу/придбання природного газу у січні 2020 року у будь-якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідачем фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб фізичного балансування газотранспортної системи у січні 2020.
Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про зупинення провадження у даній господарській справі до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/18734/20 про визнання протиправною скасування постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» у частині Глави 8 Розділу ХІV Кодексу ГТС.
Колегією суддів було відхилене указане клопотання
Нормами ГПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Розглянувши обґрунтування клопотання відповідача колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи достатньо доказів, у розумінні норм ГПК України, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Крім того, положеннями діючих нормативно-правових актів, зокрема Кодексу ГТС, передбачено механізми, які дозволяють замовникам послуг транспортування газової доби самостійно збалансовувати власні обсяги подач/відборів природного газу на/з точку/точки входу/виходу до/з газотранспортної системи з метою уникнення позитивних/негативних небалансів за підсумками газової доби.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/11273/20, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник третьої особи у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/11273/20, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
З матеріалів господарської справи убачається наступне.
Між ПАТ "ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ "УКРНАФТОБУРІННЯ", що є газовидобувним підприємством та має ліцензію на постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 11.04.2017 №495), як Замовником, та Оператором ГТС 03.12.2019 укладено договір транспортування природного газу № 1907000635 (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Оператор (Відповідач) надає Замовнику (Позивач) послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Згідно з пунктом 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.8. Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначені обов'язки Оператора, до яких належить в тому числі: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з пунктом 4.2. Замовник має право, зокрема: отримувати від Оператора Послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором; користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.
Умовами пункту 9.1. Договору сторони узгодили, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2. Договору установлено, що у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIV Кодексу.
За Договором Оператор взяв на себе зобов'язання розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, а також оприлюднювати інформацію, що передбачена Кодексом ГТС (пунктом 3.1. Договору).
За інформацією, оприлюдненою на веб-сайті Оператора ГТС та даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Згідно з пунктом 7.1. Договору вартість Послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які установлюються Регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, установленого Кодексом.
При цьому, інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті Оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора". Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті Оператора ГТС відсутні.
Відповідно до положень Кодексу ГТС Відповідач, як Оператор ГТС, протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/.
За даними, оприлюдненими на сайті щоденно, середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року становила 7 277,00 грн з ПДВ за 1 000 м3.
Разом з цим, 11.02.2020 відповідачем на власному веб-ресурсі (https://tsoua.com/) було змінено інформацію про маржинальну ціну придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. При цьому, середньозважена маржинальна ціна склала 5 792,00 грн з ПДВ за 1000 м3.
Також указаний факт зміни маржинальної ціни за мовчазною односторонньою ініціативою підтверджується самим Оператором ГТС у публікації від 14.02.2020 "ОПЕРАТОР ГТС: МАРЖИНАЛЬНА ЦІНА ГАЗУ В СІЧНІ ВІДПОВІДАЛА РИНКОВІЙ" на власному сайті за посиланням https://tsoua.com/news/operator-gts-marzhynalna-czina-gazu-v- sichni-vidpovidala-rynkovij/, де він зазначає, що "середньозважена маржинальна ціна для оплати Оператором ГТС позитивних небалансів за січень 2020 року була автоматично скоригована з 7 277,40 грн на 5 791,50 грн (за 1000 куб м з ПДВ)".
Тобто, фактично Оператор ГТС заднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.
Таким чином, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором ГТС, в односторонньому порядку та з порушенням положень Кодексу ГТС, у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.
Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена відповідачем тільки 11.02.2020 була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, який датований 31.01.2020.
З урахуванням указаних протиправних дій, відповідач 14.02.2020 направив позивачу (через Інформаційну платформу Оператора) Акт № 01-2020-1907000635, врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020, у якому вартість придбаного у Позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 6 852 632,83 грн.
Отже при визначенні щоденної вартості послуг балансування відповідач зазначив ціну за 1000 м3 природного газу, яка існувала не в момент балансування, а по завершенню періоду - після 31.01.2020, тобто після оновлення таких цін Відповідачем на інформаційній платформі.
Спір виник унаслідок того, що різниця між неналежними даними Оператора ГТС та належними даними Замовника склала 1 825 309,75 грн на користь позивача за стягненням якої Компанія звернулась із даним позовом до суду.
Беручи до уваги наведені вище судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку «проблемним» є порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.
Ціною у господарських зобов'язаннях, згідно з приписами Господарського кодексу України (далі - ГК України) є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (частина 1 статті 189 ГК України).
Відповідно до частини 3 статті 189 ГК України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Згідно з частиною 1 статті 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Державні регульовані ціни, у розумінні частин 1-2 статті 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
За приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 ЦК України).
Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії", приписи зазначеного Закону регулюють діяльність суб'єктів природних монополій у сферах: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами).
Організаційно-правові засади функціонування ринку природного газу, у тому числі доступу до газотранспортних систем, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу".
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті (частина 1 статті 33 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до частини 2 статті 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.
У пункті 9.2 договору транспортування природного газу від 27.11.2019 № 1907000648 сторони узгодили, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу І цього є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
За змістом пунктів 1-2 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
За приписами пунктів 6-7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.
Згідно з пунктом 8 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори).
У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування. (пункт 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %. (пункт 14 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 17 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Верховний Суд висловився щодо правового врегулювання указаних правовідносин у постанові від 20.04.2021 у справі № 910/6208/20, зазначивши, що для визначення розміру плати за позитивні небаланси необхідне комплексне врахування як положень Кодексу ГТС, так і Закону України "Про ринок природного газу". Згідно з приписами статті 35 зазначеного Закону, для визначення розміру плати за небаланси ключовим є установлення обґрунтованих та реальних витрат оператора. Такі витрати повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об'єктивними. Це слід розуміти таким чином, що внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними. Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.
При цьому, Верховний Суд у п.п.6.4-6.8 указаної постанови зазначив, що детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС. Зміст пункту 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС зобов'язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс. Не дивлячись на те, що Кодекс ГТС не містить тлумачення такого терміну як "попередня", а стосовно ціни газу роз'яснено терміни "базова ціна", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування, можна зробити висновок, що попередня вартість, виходячи із значення самого терміну "попередня" є орієнтовною і не указує на її остаточність.
Водночас остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до пункту 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов'язана із купівлею-продажем природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.
З наведеного слідує, що згідно з пунктом 7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС остаточна (маржинальна) ціна ураховує (коригує) різницю між цінами.
З урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що установлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Тобто при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС.
ТОВ "Оператор ГТС України" не мало визначати розмір маржинальних цін продажу/придбання природного газу в січні 2020 року в будь якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідав фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб фізичного балансування газотранспортної системи в січні 2020 року.
Крім того, як було зазначено у висновку НКРЕКП від 22.01.2021, відповідно до постанови НКРЕКП "Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання" від 02.12.2020 № 2322 на даний час проводяться позапланові виїзні перевірки суб'єктів ринку природного газу, якими у січні 2020 року було створено позитивний добовий небаланс.
На підтвердження витрат відповідача унаслідок вчинення балансуючих дій, відповідачем надано договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01.01.2020 № 200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, додаткові угоди до вказаних договорів від 31.01.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, платіжні доручення про сплату вартості газу за умовами договорів купівлі-продажу природного газу.
З приводу поданих документів колегія суддів зазначає наступне.
01.01.2020 року між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01.01.2020 № 200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, відповідно до п.4.1 яких визначена ціна за 1000 куб.м газу для першої газової доби передачі газу (РСР) - 6 635,00 грн.
31 січня 2021 між АТ "НАК "Нафтогаз України" та відповідачем укладено додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких змінено вартість ціни газу за першу газову добу на 5 434,00 грн.
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 АТ "НАК "Нафтогаз України"" передав, а відповідач прийняв у власність імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб відповідно до умов вказаних договорів в редакції додаткових угод до них. За отриманий природний газ відповідач сплатив повну вартість АТ "НАК "Нафтогаз України"".
Першою газовою добою відповідно до укладених договорів купівлі-продажу природного газу є дата підписання договорів, тобто 01.01.2020. Ціна за кожні 1000 куб.м газу без ПДВ для кожної наступної доби передачі газу, наступних за першою газовою добою, визначається відповідно до формули, зазначеної в п. 4.2 договорів.
З наданого відповідачем розрахунку слідує, що відповідачем здійснювався розрахунок подобової вартості придбаного для послуг балансування протягом січня 2020 природного газу відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Позивач не спростував зазначених обставин.
Згідно з приміткою в Акті врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000635 від 31.01.2020 за газовий місяць січень 2020 року відповідач застосував метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.7, п.11, п.14, п.15 глави 6 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.11 глави 6 розділу XIV Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи унаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Таким чином, маржинальна ціна продажу природного газу - це вартість газу, який відповідач придбав для балансування газотранспортної системи, зменшена на величину коригування.
А, відтак, правомірними є дії відповідача щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням зменшеної вартості природного газу, придбаної для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України"".
З акту врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000635 від 31.01.2020 убачається, що обсяг добового небалансу позивача послуг транспортування природного газу протягом кожної доби січня 2020 року не перевищував допустиме відхилення.
У зв'язку з чим, відповідачем при розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу у січні 2020 для позивача не застосовувалась величина коригування, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для позивача в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який відповідач фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби.
Слід зазначити, що положеннями чинного законодавства не встановлено типової форми договору купівлі-продажу природного газу, а отже при укладенні договору про надання послуг балансування (договорів купівлі-продажу природного газу для вчинення балансуючих дій) сторони визначали умови договору на підставі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не '? суперечать законодавству.
Крім цього, відповідно до положень статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі установлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Таким чином, сторони у випадках визначених договором або законом мають право вносити зміни до умов укладеного договору.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/11273/20 та про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/11273/20 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (01010, м.Київ, Печерський район ВУЛИЦЯ МОСКОВСЬКА буд. 32/2; ідентифікаційний код 33152471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (01010, м.Київ, Печерський район, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 7, ПОВЕРХ 16; ідентифікаційний код 42795490) 41 069, 48 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран