вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" червня 2021 р. Справа№ 6/291
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016
у справі № 6/291 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека- Консалтинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд"
та Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»
про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
29.04.2009 до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Імека- Консалтинг» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд», Відкритого акціонерного товариства «Укроліяжирпром» (на час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами змінено вид організаційно-правової форми на Приватне акціонерне товариство), про визнання права власності на будівельні матеріали в сумі 4998288,40 грн. (а.с. 8-10).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, на підставі договорів про відступлення права вимоги від 01.03.2009, набув право вимоги до відповідача - ТОВ «Святошинінвестбуд» на оплату робіт виконаних за підрядним договором №508/1 від 19.05.2005, укладеним між ТОВ «Укрінвестбуд» та ТОВ «Святошинінвестбуд», та за підрядним договором №7 від 01.08.2005, укладеним між ТОВ «Святошинінвестбуд» та ТОВ «Литий камінь».
22.06.2009 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м.Київ, вул. Командора Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн. та стягнути з відповідача ТОВ «Святошинінвестбуд» на його користь судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 позовні вимоги позивача задоволено повністю. За ТОВ «Імека-Консалтинг» визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командора Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 апеляційну скаргу ВАТ «Укроліяжирпром» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 у справі № 6/291 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 у справі №6/291 скасовано. В позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 касаційну скаргу ТОВ "Імека-Колсантинг" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі № 6/291 та додаткову постанову цього ж суду від 07.07.2015 скасовано повністю. Апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовано. Апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 року припинено.
Постановою Верховного Суду України від 25.05.2017 постанову Вищого господарського суду України від 18.10.2016 у справі № 6/291 скасовано, а справу передано на розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017 касаційну скаргу ТОВ "Імека-Консалтинг" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 - без змін.
23.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Імека- Консалтинг" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, в якій заявник просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №6/291 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 залишити в силі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021, вищевказана заява у справі № 6/291 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021, після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, поновлено ТОВ "Імека-Консалтинг" строк на подання заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016; відкрито провадження у справі № 6/291 за заявою ТОВ "Імека-Консалтинг" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами; розгляд заяви призначено до судового розгляду; запропоновано учасникам справи подати письмові пояснення, заперечення відносно поданої заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами.
Від ПАТ "Укроліяжирпром" надійшов відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, в якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами та залишити вказане судове рішення в силі.
Заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, відповідач-2 зазначає, що вказане судове рішення прийнято Київським апеляційним господарським судом з вірним застосуванням положень ст. 331 ЦК України, згідно якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Також відповідач-2 зазначає, що з ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 про закриття кримінального провадження не вбачається, що встановлені обставини підробки саме того документу, що був наданий ТОВ «Фірма «Т.М.М.» при зверненні його з апеляційною скаргою.
Від ТОВ "Імека-Консалтинг" надійшли додаткові пояснення, в яких сторона вказує на те, що під час розгляду справи № 910/7829/19 встановлено, що після 2006 року на об'єкті будівельні роботи не проводились. У зв'язку з цим, позивач вважає, що спір щодо об'єкта нерухомості, збудованого до 2006 року, не може стосуватись прав ТОВ «Фірма «Т.М.М.», а інвестиційно-підрядний договір № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008 не може бути доказом того, що ТОВ «Фірма «Т.М.М.» має відношення до будівництва об'єкта, який є предметом позову у цій справі.
Позивачем та відповідачем-2 подано спільну заяву про продовження строків розгляду заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.
17.05.2021 від відповідача-2 надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких сторона зазначає, що про наявність обставин здійснення будівельних робіт до 2006 року було відомо позивачу, такі обставини не є нововиявленими.
Від відповідача-1 надійшов письмовий відзив, в якому останній погоджується з доводами відповідача-2 та просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами та залишити вказане судове рішення в силі.
27.05.2021 від ТОВ «Фірма «Т.М.М.» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
28.05.2021 від ТОВ "Імека-Консалтинг" надійшли письмові пояснення, в яких сторона наполягає на тому, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у кримінальній справі № 754/15954/20 встановлено факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008, що є новоявленою обставиною в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Також вказує на те, що об'єкт був збудований до 2006, а тому інвестиційно-підрядний договір № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008, на думку позивача, не має жодного відношення до спірного об'єкта.
В судове засідання 30.06.2021 представники відповідача-1 та третьої особи не з'явились, про розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи за заявою позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Представник позивача в судовому засіданні 30.06.2021 вимоги заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами підтримав та просив її задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №6/291 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 залишити в силі.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 30.06.2021 заперечив проти доводів та вимог позивача з підстав, що викладені в письмовому відзиві та письмових поясненнях, просив відмовити в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, розглянувши доводи та вимоги заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також заперечень на неї інших учасників провадження, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, як на підставу для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами, посилається на те, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у кримінальній справі № 754/15954/20 встановлено факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008, що, на думку заявника, підтверджує відсутність у ТОВ «Фірма «Т.М.М.» підстав для набуття ним права на будівлю за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, а відтак і відсутність підстав для оскарження ним рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.
У зв'язку з цим, ТОВ «Імека-Консалтінг» констатує, що подання ТОВ «Фірма «Т.М.М.» підроблених доказів свідчить про незаконність як відкриття апеляційного провадження, так і прийнятої в подальшому постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.
Однак, вищенаведені обставини, на переконання судової колегії, не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні приписів ст. 320 ГПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі №925/473/17.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).
Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї (подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18)
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 ТОВ «Фірма «Т.М.М.» відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Фірма «Т.М.М.» (апелянта).
Підставою для постановлення вказаної ухвали стало те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, безпосередньо впливає на права та інтереси ТОВ «Фірма «Т.М.М.», оскільки згідно інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008 апелянтом набуто майнові права на отримання в майбутньому частини площ будівлі, що буде побудована за вказаною адресою.
Київський апеляційний господарський суд, задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ «Фірма «Т.М.М.» та скасовуючи оскаржуване судове рішення, в своїй постанові від 15.06.2016, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подано позивачем заяву у даному провадженні, встановив, що 23.12.1998 Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 04.03.1998 уклала з ВАТ «Укроліяжирпром» договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди № 75-5-00029, яким останньому передано в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 4247м.кв. із земель громадської забудови, згідно з планом землекористування для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного приміщення центру «Укроліяжирпром» на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі.
24.05.1999 ВАТ «Укроліяжирпром» отримав дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на виконання будівельних робіт № 125-Лн відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним Управлінням архітектури та містобудування за № 508 від 28.12.1996 строком дії до 31.07.2001 з послідуючим продовженням на 2002-2006.
Рішенням Київської міської ради Х сесії ІV скликання від 21.04.2005 №292/2867 «Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Укроліяжирпром» для організації будівельних робіт на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва» ВАТ «Укроліяжирпром» передано у короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,16 га для організації будівельних робіт на вул.. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, у тому числі площею 0,06 га в межах червоних ліній.
Рішенням Київської міської ради ІV сесії V скликання від 24.05.2007 №693/1354 «Про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998 №75-5-00029, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та ВАТ «Укроліяжирпром», на клопотання останнього внесено зміни до зазначеного договору замінивши у п.п.1.2 слова та цифри «на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі» на «і бібліотеки на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі».
17.05.2005 ВАТ «Укроліяжирпром» укладено договір підряду б/н з ТОВ «Святошинінвестбуд», згідно якого останній зобов'язався своїми або залученими силами та засобами здійснити підготовчі (тимчасові) та будівельні роботи з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 та здати його замовнику повністю та поетапно відповідно до підписаних Актів виконаних робіт (п.1.1. договору) в строк до березня 2007 року (п.1.6 договору). Вартість робіт за договором - 1187873,40грн. (п.2.1 договору).
01.08.2005 між ВАТ «Укроліяжирпром» та ТОВ «Святошинінвестбуд» укладено договір будівельного підряду №01/08/05 на проведення будівельних робіт з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 вартістю 3810415,00 грн. (п.1.1, 2.1 договору).
На виконання умов даних договорів між сторонами підписано Акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за червень 2005 року на суму 11307,60 грн, червень 2005 року на суму 129652,80 грн, червень 2005 року на суму 108018,00 грн, червень 2005 року на суму 463,20 грн, червень 2005 року на суму 25042,00 грн, червень 2005 року на суму 21408,00 грн, червень 2005 року на суму 16606,00 грн, червень 2005 року на суму 144578,00 грн, липень 2005 року на суму 683981,00 грн, липень 2005 року на суму 146788,80 грн, липень 2005 року на суму 15354,00 грн, липень 2005 року на суму 31462,80 грн, серпень 2005 року на суму 495440,00 грн, вересень 2005 року на суму 1215,60 грн, вересень 2005 року на суму 1126132,80 грн, вересень 2005 року на суму 682756,80 грн, жовтень 2005 року на суму 6716026,80 грн, жовтень 2005 року на суму 20782,80 грн, листопад 2005 року на суму 42957,60 грн, листопад 2005 року на суму 514045,20 грн, за грудень 2005 року на суму108668,40 грн.
На виконання робіт по будівництву адміністративного-офісного центру за адресою м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 за вищезазначеними підрядними договорами ТОВ «Святошинінвестбуд» було укладено договір субпідряду від 19.05.2005 №508/1 з ТОВ «Укрінвестбуд» та договір субпідряду від 01.08.2005 №07 з ТОВ «Литий камінь».
Роботи за договором субпідряду від 01.08.2005 №07 від ТОВ «Литий камінь» прийнято ТОВ «Святошинінвестбуд» за Актом приймання виконаних робіт за серпень 2005 року в сумі 495440,00 грн, Актом приймання виконаних робіт за серпень 2005 року в сумі 682756,80 грн, Актом приймання виконаних робіт за вересень 2005 року в сумі 1215,60 грн, Актом приймання виконаних робіт за вересень 2005 року в сумі 1126132,80 грн; роботи за договором № 508/1 від 17.05.2005 року прийнято замовником за актами виконаних підрядних робіт за червень 2005 року в сумі 129652,80 грн, за червень 2005 року в сумі 463,20 грн, за червень 2005 року в сумі 108018,00 грн, за червень 2005 року в сумі 11307,60 грн, за липень 2005 року в сумі 683981,00 грн, за липень 2005 року в сумі 15354,00 грн, за липень 2005 року в сумі 146788,80 грн, за липень 2005 року в сумі 31462,80 грн.
01.03.2009 року між ТОВ «Литий камінь» (первісний кредитор) та ТОВ «Імека-Консалтінг» (новий кредитор) дійсно укладено договір відступлення права вимоги за яким ТОВ «Литий камінь» відступило новому кредитору, у відповідності до вимог ст. 512-519 ЦК України , всі права, що належать первісному кредитору за договором № 7 від 01.08.2005 року шляхом отримання від боржника - ТОВ «Святошинінвестбуд» оплати робіт за даним договором в сумі 3663626,40 грн. (п.п.1.1, 2.1 договору).
01.03.2009 року між ТОВ «Укрінвестбуд» (первісний кредитор) та ТОВ «Імека-Консалтінг» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги за яким ТОВ «Укрінвестбуд» відступило новому кредитору, у відповідності до вимог ст. 512-519 ЦК України, всі права, що належать первісному кредитору за договором № 7 від 01.08.2005 року (укладеним між ТОВ «Святошинінвестбуд» та ТОВ «Литий камінь») шляхом отримання від боржника - ТОВ «Святошинінвестбуд» оплати робіт за даним договором в сумі 1334661,60 грн (п.п. 1.1, 2.1 договору). Однак, зазначений договір відступлення права вимоги укладений між ТОВ «Укрінвестбуд» та ТОВ «Імека-Консалтінг» не має юридичної сили, оскільки первісний кредитор відступив право вимоги за договором № 7 від 01.08.2005 року стороною якого не був, тобто відступив право яке йому не належало.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Київський апеляційний господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 331 ЦК України, ст. ст. 177-179, 182 ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дійшов висновку, що за договорами відступлення права вимоги від 01.03.2009 позивач мав право вимоги від відповідача-1 лише відшкодування заборгованості по оплаті вартості робіт за договором № 7 від 01.08.2005 або, згідно умов зазначеного договору, на визнання за ним права власності на будівельні матеріали, що були використані підрядником для виконання робіт за даним договором.
Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України та іншими нормативними актами не передбачено.
За таких обставин, на думку судової колегії Київського апеляційного господарського суду, суд першої інстанції неправильно застосував норму статті 331 ЦК України та безпідставно ухвалив рішення про визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командора Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент).
Таким чином, підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову стало встановлення судом апеляційної інстанції обставин набуття позивачем лише права вимоги з оплати виконаних підрядних робіт або визнання права власності на будівельні матеріали. Тобто висновок суду про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва не був поставлений в залежність від укладеного між ТОВ «Фірма «Т.М.М.» та відповідачем-2 інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008.
В контексті вищевикладеного, судова колегія Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернутись до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, згідно якої господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Отже, виходячи із аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, судова колегія приходить до висновку, що викладена в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 про закриття кримінального провадження обставина підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008, що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Київським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 15.06.2016 у справі № 6/291. Тобто при її врахуванні вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні.
Поряд з цим, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що встановлений ухвалою суду факт підробки договору, в силу приписів ст. 204 ЦК України, не спростовує презумпцію правомірності правочину. А у відповідності до ч. 8 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
Також судова колегія відхиляє як безпідставні посилання заявника на положення п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України (в письмових поясненнях від 17.05.2021), адже кваліфікація обставин як нововиявлених в розрізі поняття названої норми охоплюється основаною її характеристикою, - наявністю підробленого письмового доказу, що зумовив ухвалення незаконного рішення у цій справі. Наведеного в межах розгляду цієї справи не встановлено.
При цьому, твердження заявника про незаконність відкриття апеляційного провадження та прийняття судовою інстанцією постанови визнаються судовою колегією не прийнятними, оскільки, як вже зазначалось, інвестиційно-підрядний договір № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008 не був підставою для відмови в задоволенні позову у цій справі.
Аргументація заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині виконання будівельних робіт на об'єкті до 2006 року, не може бути визнана нововиявленою, оскільки на час перегляду Київським апеляційним господарським судом даної справи в апеляційному порядку була відома заявнику.
Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами, їхні рішення, що набрали законної сили, не можуть ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява №28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004).
Враховуючи вищенаведене, за оцінкою колегії суддів, наведена позивачем в його заяві обставина щодо підроблення інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008, за своєю суттю не є істотною для вирішення цього спору, а відтак не має усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин. Наведене виключає можливість перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 в порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи заявника про існування нововиявлених обставин у даній справі зводяться до намагань домогтися нового розгляду справи і постановлення нового судового рішення, що є неприпустимим в світлі практики Європейського суду з прав людини.
Підсумовуючи викладене, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 слід відмовити.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладаються на заявника (позивача у справі).
Керуючись ст. ст. 129, 234, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 залишити в силі.
3. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 за нововиявленими обставинами, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг".
4. Матеріали справи № 6/291 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк
Повний текст ухвали складено 12.07.2021