ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/280/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;
За участю представників сторін:
Представники сторін:
Від Вінника Івана Михайловича (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) - Іпатов В.В., ордер серія АО № 1019083, від 21.12.20;
Приватного акціонерного товариства "Київстар" - Євтєхов Є.А., довіреність № 3, від 05.01.21;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича)
на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020
у справі №923/280/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"
до Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича
про стягнення 220 969,15 грн.,
(суддя першої інстанції: Соловйов К.В., дата та місце ухвалення рішення: 27.08.2020, Господарський суд Херсонської області, м. Херсон, 73000, вул. Театральна, 18)
У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі - ПАТ «Київстар») звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича (далі - ФОП Скрипник О.М.) про стягнення заборгованості за оплату телекомунікаційних послуг в сумі 220969,15 грн., в тому числі основної заборгованості 213174,90 грн., пені у розмірі 5917,09 грн., 3% річних у розмірі 1450,81 грн., інфляційних втрат у сумі 426,35 грн.
Правовими підставами позову ПАТ "Київстар" про стягнення 220969,15 грн. заборгованості, з яких 213174,90 грн. основної заборгованості; 1450,81 грн. річних (3%); 426,35 грн. інфляційних втрат та 5917,09 грн. пені з ФОП Скрипника О.М., вказано ст.ст. 33, 63 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст.526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, п.п.16, 36, 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг від 11.07.2019 №3П-25/19, а саме, про нездійснення відповідачем оплати телекомунікаційних послуг позивача на умовах даного договору.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 по даній справі позовні вимоги задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" 213174,90 грн. основної заборгованості, 5917,09грн пені, 1450,81 грн. річних (3%), 426,35 грн. інфляційних втрат та 3314,54 грн. компенсації витрат по сплаті судового збору.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що строк для оплати відповідачем на умовах договору вказаних послуг позивача сплив 20 серпня 2019 року, а з 21 серпня 2019 року відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання в розмірі вартості вказаних послуг, а саме, 213174,90 грн.
Суд вказав, що під час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення, (повного або часткового), вказаної заборгованості в розмірі 213174,90 грн. за Договором від 11.07.2019 № ЗП-25/19 про надання телекомунікаційних послуг, укладеним сторонами по справі.
Суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за Договором від 11.07.2019 № ЗП-25/19 про надання телекомунікаційних послуг щодо оплати послуг позивача у встановлений договором строк, позовні вимоги про стягнення 213174,90 грн основної заборгованості, 5917,09 грн. пені, 1450,81 грн. річних (3%), 426,35 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 по даній справі скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Так, відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, оскільки вважає, що при прийнятті рішення суд не врахував цілий ряд суттєвих обставин, в тому числі факти зміни прізвища та ім'я відповідача, його місця проживання та відсутності факту укладення договору, а також надання йому послуг.
Відповідач зазначає, що в 2019 році за певних обставин особистого характеру він змінив своє прізвище та ім'я і з 07.06.2019 має повне прізвище, ім'я по батькові - Вінник Іван Михайлович, що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 07.06.2019.
Крім того, апелянт зазначає, що 11.07.2019 він не перебував у місті Києві та не укладав жодних угод із ПрАТ «Київстар», а також не замовляв та не отримував жодних послуг від вказаного підприємства, як і будь-яких рахунків на оплату.
Також заявник апеляційної скарги вказує, що підпис у копії договору, що доданий до позовної заяви, взагалі немає нічого спільного із його підписом, а також в договорі зазначена адреса проживання абонента, за якою відповідач ніколи не проживав.
Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем, зокрема, відсутній акт виконаних робіт, підписаний сторонами, відсутній опис наданих послуг, їх порядок надання та споживання.
Разом з апеляційною скаргою відповідач заявив клопотання про залучення додаткових доказів по справі, а саме: свідоцтво про зміну імені, довідки з місця проживання та копії паспорту ОСОБА_1 у формі картки.
Неможливість подання зазначених доказів до суду першої інстанції відповідач обґрунтовує тим, що процесуальні документи суду першої інстанції направлялися за адресою, за якою він не мешкав, а відтак він не був обізнаний про наявну господарську справу.
Відповідно до ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи, що з 15.01.2020 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , поштова кореспонденція, яка надсилалася судом, була повернута, у зв'язку з відсутністю адресата за адресою: АДРЕСА_2 , суд апеляційної інстанції визнає причини неподання доказів поважними та долучає надані відповідачем докази до апеляційної скарги.
Крім того, судом апеляційної інстанції задоволено клопотання апелянта про витребування від позивача оригіналу договору від 11.07.2019 із додатками, укладеного ПрАТ «Київстар» та ФОП Скрипник О.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 у справі №923/280/20, призначено розгляд справи №923/280/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 на: 23.11.2020 року о 10-00 год.
23.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по даній справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 оголошено перерву по справі №923/280/20 до 21.12.2020 року до 12-00 год.
01.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ "Київстар" надійшли письмові пояснення по справі та від ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) клопотання про залучення та витребування додаткових матеріалів.
В судове засідання 01.02.2021 з'явились представники сторін, відповідач вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, сторони надали додаткові пояснення стосовно клоптання відповідача про проведення судової почеркознавчї експертизи, відповідач наголошував на необхідності проведення в межах справи судової почеркознавчої експертизи, позивач проти задоволення клопотання заперечував.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) про залучення до матеріалів справи вільних зразків підпису та почерку останнього, долучено до матеріалів справи вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) на 7 арк.; призначено у справі №923/280/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено апеляційне провадження у справі №923/280/20 на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
Разом з тим, 01.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи №923/280/20 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи, а також рахунок №21-1087(41) від 16.02.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 поновлено провадження по справі №923/280/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.03.2021 о 14-30 год.
26.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Київстар" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Крім того, позивач підтримав задоволення клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.
29.03.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залученя додаткових матеріалів для проведення судової експертизи по справі №923/280/20, в якому останній надав оригінали документів, в якіих міститься його підпис, а також надав згоду на використання підписів у всіх документах, які надані для експертного дослідження. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив про готовність оплатити вказане експертне досллідження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 поновлено провадження по справі №923/280/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.03.2021 о 14-30 год.
В судовому засіданні 29.03.2021 за участю відповідача та його представника по справі оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2021, якою клопотання судового експерта Сакалюк В.Р. по справі №923/280/20 задоволено та надано у розпорядження експерта додаткові документи.
01.06.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової експертизи разом з матеріалами справи №923/280/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 поновлено провадження по справі №923/280/20 з 30.06.2021 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 з 05.07.2021, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на: 05.07.2021 року на о 10-30 год.
У зв'язку із перебуванням судді - члена колегії Головея В.М. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №174 від 02.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/280/20.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 02.07.2021 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 прийнято справу №923/280/20 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, в обґрунтування позовних вимог ПАТ «Київстар» зазначає, що між Фізичною особою-підприємцем Скрипником Олег Михайлович, як абонентом, та Приватним акціонерним товариством "Київстар", як оператором, укладено 11.07.2019 Договір про надання телекомунікаційних послуг № ЗП-25/19.
Умовами вказаного договору передбачено, що позивач зобов'язався надавати відповідачеві телекомунікаційні послуги, згідно з замовленнями відповідача, а відповідач зобов'язався оплачувати послуги позивача у порядку та у строки, які встановлено даним договором та Умовами надання телекомунікаційних послуг позивача (ПрАТ "Київстар") (надалі - договір).
Договором, зокрема, передбачено:
- перелік, обсяг послуг (у тому числі додаткових послуг оператора), технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у замовленні до договору (за п.2 договору);
- оплата наданих послуг здійснюється до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом, при цьому, розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора або згідно з інформацією про належну до сплати вартість послуг у розрахунковому періоді за даними системи самообслуговування, що відповідач отримує самостійно (п.4);
- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом чотирьох років (п.6);
- інші права та обов'язки сторін договору, порядок оплати та інші умови надання послуг вказано в Умовах надання телекомунікаційних послуг позивача, які є невід'ємною складовою договору та з якими абонент погоджується, укладаючи договір (п.10);
- замовлення до договору є додатком до договору (п.11).
Крім того, позивачем подано до суду в якості доказу замовлення №1 "Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс-розсилка" від 11.07.2019 до договору, за яким передбачено:
- основна послуга - розсилка sms-повідомлень (за п.3.1. замовленння);
- додаткові умови: кількість sms-повідомлень для розсилки - 50 000 в місяць, у разі, якщо абоненту знадобиться відправляти більшу кількість повідомлень, оператор, за замовченням, не обмежує кількість повідомлень для відправлення, при цьому, оператор здійснює розсипку sms-повідомлень цілодобово, в одному sms-повідомленні 70 символів кирилицею, та 160 символів латинськими літерами (п.3.6.);
- планова дата надання послуг - з 01.07.2019 (п.3.7.);
- вартість послуг "розсилка sms-повідомлень" становить 120 грн., з урахуванням податку на додану вартість (надалі - ПДВ) (п.4.1.);
- вартість за доставлені sms-повідомлення на мережі Київстар та інші українські мережі мобільного зв'язку становить 0,25 грн. (без ПДВ) за 1 повідомлення (п.4.3.-п.4.4.);
- спосіб розрахунків - післяплата, зокрема, по щомісячних платежах (п.4.5.).
Умовами надання телекомунікаційних послуг позивача передбачено:
- у разі здійснення оплати послуг після їхнього надання, абонент зобов'язаний сплатити вартість послуг, що надав позивач, до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.7.13.);
- за неналежне виконання або невиконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, договору та зазначених умов (п.8.1.);
- у разі прострочення абонентом оплати послуг оператора, останній має право вимагати від абонента сплати пені у розмірі облікової ставки Національного Банку України від несплаченої у строк суми за кожен день прострочення (п.8.2.);
- нарахування пені здійснюється протягом усього часу існування заборгованості абонента перед оператором (п.8.3.).
Зазначений договір датовано 11.07.2019 і в розділі «Абонент» містить наступну інформацію: «ФОП Скрипник Олег Михайлович, АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , п/р № НОМЕР_3 в Херсонській філії «Захід Інком Банк» (МФО: 352327) Інд.код. № НОМЕР_2 , свідоцтво платника ПДВ №ХХХХХХХХХХ.
Позивач вказує, що загальна вартість послуг, які надано позивачем відповідачеві у вказаний часовий період на підставі договору, становить 213174,90 грн. На оплату цих послуг відповідачеві було виставлено низку рахунків-фактур, останній з яких № 5-999999999 від 30/11/2019.
Заперечуючи проти факту укладання вказаного договору, який позивачем визначено в якості підстави позову, відповідач надав суду апеляційної інстанції свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_1 , що видане 07.06.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_2 07.06.2019 змінив своє прізвище та ім'я на ОСОБА_1 .
Крім того, відповідачем надано суду копію ID-картки, яка була видана 19.06.2019 на ім'я ОСОБА_1 .
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами частин 1 і 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 3 цієї статті встановлено, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 вказаної статті).
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц (провадження №61-347б4св18) зроблено висновок про те, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Враховуючи позицію сторін по справі, Південно-західним апеляційним господарським судом призначено у справі №923/280/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Успенська, 83/85, Одеса, Одеська область, 65011), на вирішення експертної установи поставлено наступні запитання:“Чи виконані у тексті договору про надання телекомунікаційних послуг №ЗП-25/19 від 11.07.2019, укладеного між ПАТ "Київстар" як оператором та ОСОБА_2 як Абонентом підпис в останньому рядук тексту договору напроти слів "Скрипник Олег Михайлович" та замовленні №1 до Договору №ЗП-25/19 від 11.07.2019 у рядку, що розміщений нижче за рядок, пронумерований як пункт 4.5 Замовлення після слів "АБОНЕНТ: Підпис" підписи ОСОБА_3 чи іншою особою?”.
Так, згідно висновку експерта №21-1087 від 19.05.2021 Скакалюк В.Р. підписи від імені ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у наданих експерту документах: договорі про надання телекомунікаційних послуг №ЗП-25/19 від 11.07.2019, укладеному між ПАТ «Київстар» та Фізичною особою-підприємцем Скрипником Олегом Михайловичем, розміщений в розділі «Абонент» праворуч друкованого запису « ОСОБА_2 »; замовленні №1 др Договору №ЗП-25/19 від 11.07.2019 (Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс - розсилка), розміщений у розділі «Абонент» праворуч друкованого апису «Підпис», виконані не самим ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), а іншою особою (особами).
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З дослідницької частини вказаного висновку вбачається, що експерт досліджував оригінали договору про надання телекомунікаційних послуг №ЗП-25/19 від 11.07.2019 та замовленні №1 до Договору №ЗП-25/19 від 11.07.2019 (Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс - розсилка), за результатами проведення експертного висновку встановлено, зокрема, що підписи виконано не самим ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), а іншою особою (особами).
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявні в матеріалах справи докази надані на підтвердження позицій сторін, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в даному випадку не доведено належними та допустими доказами факту існування між сторонами даної справи договірних правовідносин на підставі Договору надання телекомунікаційних послуг №ЗП-25/19 від 11.07.2019, надання послуг за договором саме відповідачеві, а відтак і факту порушення відповідачем права позивача на отрианя грошових коштів.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження дійсного волевиявлення відповідача на отримання тих послуг, а також відсутність у матеріалах справи жодного належного та допустимого доказу, який міг би підтвердити факт замовлення/надання послуг за договором №ЗП-25/19 від 11.07.2019, судова колегія вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу з відповідача.
Як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення похідних вимог щодо стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції в цій частині є також безпідставним.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок нез'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись, ст.ст. 129, п.2 ч.1 ст. 226, 228, 269, 275, 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича) на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 у справі №923/280/20 задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 у справі №923/280/20 скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Фізичної особи-підприємця Скрипника Олега Михайловича про стягнення 220 969,15 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (ЄДРПОУ: 21673832, пошт. індекс: 03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , пошт.індекс: АДРЕСА_4 ) 4972,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 7413,55 грн. за проведення судової експертизи по справі.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2021 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош