Справа № 216/4105/20
провадження №2/216/788/21
12 липня 2021 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М. В.
за участю
секретаря Клименко О.В.
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок руйнування нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок руйнування нерухомого майна.
Просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 128862, 00 грн. у рахунок завданої моральної шкоди - 10000,00 грн., та стягнути судові витрати в даній справі, а саме - судовий збір у розмірі 1 388,62 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування серії ВСК № 320373 від 05.12.2005 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 2-2999 від 22.12.2005 року належить будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 , який залишився від батьків.
В зв'язку з тим, ОСОБА_1 проживає в іншому будинку, за іншою адресою, вона вирішила продати батьківський будинок, так як два приватні будинки тяжко обслуговувати одній.
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ріелторської компанії з метою знайти покупця на будинок по АДРЕСА_1 , для чого був складений договір про надання оплатних послуг, які пов'язані з питанням пошуку потенційного покупця на об'єкт нерухомого майна. Будинок було виставлено на продаж за 275 тисяч грн.
30 січня 2020 року позивачу зателефонували з ріелторської компанії та повідомили що вони знайшли покупця який хоче придбати виставлений на продаж будинок. Домовилися про зустріч та складання попереднього договору про купівлю - продаж будинку на 31 січня 2020 року. Покупцем виявилася ОСОБА_2 із міста Долинське Кіровоградської області, вона була разом зі своїм сином ОСОБА_3 . Вони сплатили завдаток у розмірі 15000,00 грн.
Між сторонами був укладений попередній договір від 31.01.2020 року. При підписанні договору ОСОБА_2 разом с сином попросилися в'їхати в будинок одразу, так як завіряли, що все одно будуть купувати його, то яка різниця коли вони будуть переїжджати зараз чи потім коли буде складатися основний договір купівлі продажу у нотаріуса. Позивач ОСОБА_1 не заперечувала, але на всякий випадок коли ОСОБА_2 приїхала до Кривого Рогу, 14.02.2020 року наполягла на укладанні договору найму (оренди) будинку. Позивач ОСОБА_1 залишила відповідачу ОСОБА_2 всі меблі, ковдри, ліжко, крісла, кухонні меблі, сервант, книги, холодильник, газову плиту, та інше майно. Будинок Позивач передала ОСОБА_4 в нормальному жилому стані, на стінах були гарні шпалери, скарг щодо стану будинку з боку потенційного покупця, не було. Крім того, раніше, коли ОСОБА_2 забажала купувати цей будинок, вона з сином ОСОБА_3 , проводили огляд будинку, вони бачили усі переваги та деякі незначні недоліки будинку. ОСОБА_2 повідомила, що вона з сином все одно будуть проводити ремонт та можливу перебудову, яка буде її влаштовувати, так як кожна людина робить ремонт під свої потреби: навіть просто освіжити стіни та поклеїти інші шпалери. Позивач повідомила відповідача, що коли вони куплять будинок, можуть робити що заманеться, це їхня справа.
Таким чином, ОСОБА_2 заселилася в будинок АДРЕСА_1 , завчасно до складання угоди про купівлю продаж будинку, яка згідно попереднього договору, повинна була бути укладена 20.05.2020 року. Відповідач проживала в будинку до 01 травня 2020 року. У вечорі 01 травня 2020 року, позивачу зателефонувала сусідка, яка повідомила, що квартиранти щойно у вечірній час доби 01.05.2020 року виїхали на вантажівці яку завантажували біля будинку якимось майном. Позивач зателефонувала відповідачу, але та не брала телефон. Вранці, 02 травня 2020 року, позивач поїхала до будинку та виявила відсутність речей які вона залишала Відповідачу, всі шпалери в будинку були обідрані, ковдра, люстри, лампи, вмикачі світла, книги та деякі меблі, були відсутні. В окремому місті навіть був зруйнований фундамент будинку. Крім всього того ще й була отруєна собака.
Позивач викликала поліцію за фактом крадіжки. Поліція приїхала, все оглянула, склали попередні матеріали по факту крадіжки та сказали що будуть проводити розслідування, але 25.05.2020 року позивачу надійшло повідомлення з поліції, що дослідивши всі зібрані матеріали по факту крадіжки, вони дійшли висновку що в даному випадку між Позивачем та Відповідачем відбувалися цивільно - правові відносини, котрі вирішуються в судовому порядку, та було рекомендовано звернутися до суду з цивільним позовом. В зв'язку з вищезазначеним позивач була змушена звернутися за захистом своїх майнових прав до суду.
Під час, коли на виклик позивача приїхала поліція, позивачу разом з працівниками поліції, прийшлося надавати допомогу отравленій собаці. Завдяки тому що один з працівників поліції працює кінологом, він зробив уколи собаці внутрівєнно. Потім Позивачка ще три дні відпоювала собаку. Сама позивач після всього що сталося дуже переживала, в неї стався серцевий напад, боліла голова, їй прийшлося після того як уїхали працівники поліції, пити ліки щоб заспокоїтися.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить суд розглядати справу за відсутністю сторони позивача, без застосування технічного запису, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити позов в повному обсязі, не проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з'явилася, судові повістки направлені їй за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, не надав суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв'язку з чим суд визнає неповажною неявку ОСОБА_2 , та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування серії ВСК № 320373 від 05.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 2-2999 від 22.12.2005 року належить будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 (підтверджується договором дарування, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та іншою технічною документацією).
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до рієлторської компанії з метою знайти покупця на будинок по АДРЕСА_1 , для чого був складений договір про надання оплатних послуг, які пов'язані з питанням пошуку потенційного покупця на об'єкт нерухомого майна. Будинок було виставлено на продаж за 275 тисяч грн. (підтверджується копією договору).
30 січня 2020 року Позивачці зателефонували з рієлторської компанії та повідомили що вони знайшли покупця який хоче придбати виставлений на продаж будинок. Домовилися про зустріч та складання попереднього договору про купівлю - продаж будинку на 31 січня 2020 року. Покупцем виявилася ОСОБА_2 із міста Долинське Кіровоградської області, вона була разом зі своїм сином ОСОБА_3 . Вони сплатили завдаток у розмірі 15 тисяч гривен.
Позивач ОСОБА_1 та Відповідач ОСОБА_2 31.01.2020 року уклали між собою Попередній Договір враховуючи вимоги ст. 635 ЦК України. Згідно до договору потенційний продавець та потенційний покупець зобов'язуються в майбутньому а саме згідно до п.6.1. договору тобто до 20.05.2020 року укласти і належним чином оформити Договір купівлі - продажу (тобто основний договір) нерухомого майна на умовах і в порядку , зазначених попереднім договором. (підтверджується договором)
Про деякі недоліки нерухомого майна позивач добросовісно повідомила відповідача, та відповідач підтвердила цей факт своїм підписом попереднього договору, приписів та письмових непогоджень до договору, з боку відповідача не було. Позивач дала згоду Відповідачу, що вона може засилитися до будинку до підписання основного договору. Щоб бути впевненим що майно буде в цілостності та у порядку, будуть сплачуватися платежі за газ та за воду, між сторонами 14.02.2020 року було укладено додатково договір оренди (найму житла) згідно вимог цивільного законодавства. (підтвержується договором). Стан житлового будинку, який був наданий в оренду відповідачу підтверджується доданою до матеріалів справи фототаблицею. Позивач ОСОБА_1 залишила відповідачу ОСОБА_2 в будинку всі меблі, ковдри, ліжко, крісла, кухонні меблі, сервант, книги, холодильник, газову плиту, та інше майно. Будинок Позивач передала ОСОБА_2 в нормальному жилому стані. Відповідач ОСОБА_2 заселилася в будинок АДРЕСА_1 , завчасно до складання угоди про купівлю продаж будинку, яка повинна була бути укладена 20.05.2020 року, згідно попереднього договору. Відповідач проживала в будинку до 01 травня 2020 року. У вечорі 01 травня 2020 року Позивачу зателефонувала сусідка, яка повідомила, що квартиранти щойно у вечірній час доби 01.05.2020 року виїхали на вантажівці яку завантажували біля будинку якимось майном. Позивач зателефонувала Відповідачу, але та не брала телефон. В ранці 02 травня 2020 року Позивач поїхала до будинку та виявила відсутність речей які вона залишала Відповідачу, всі шпалери в будинку були обідрані, ковдра, люстри, лампи, вмикачі світла, книги та деякі меблі були відсутні. В окремому місті навіть був зруйнований фундамент будинку. Була отруєна собака. Позивач викликала поліцію за фактом крадіжки. Поліція приїхала, все оглянула, склали попередні матеріали по факту крадіжки та сказали що будуть проводити розслідування, але 25.05.2020 року позивачу надійшло повідомлення з поліції, що дослідивши всі зібрані матеріали по факту крадіжки, вони дійшли висновку що в даному випадку між Позивачем та Відповідачем відбувалися цивільно - правові відносини, котрі вирішуються в судовому порядку, та було рекомендовано звернутися до суду з цивільним позовом.
Згідно до Договору найму (оренди) житлового будинку від 14.02.2020 року, житло передається для проживання Відповідачці (орендарю) до 20.05.2020 року . Тобто до моменту підписання основного договору купівлі продажу будинку.
Згідно до п.5.1.4 Орендар зобов'язаний був самостійно і за свій рахунок забезпечити підтримку об'єкту , що орендується в стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду за даним договором.
П.5.1.5. Забезпечувати схоронність інженерних мереж, комунікацій і устаткування об'єкта , що орендується. Без письмового дозволу орендодавця не робити робіт пов'язаних з прокладкою схованих і зовнішніх комунікацій та переустаткування об'єкту,що орендується.
П.5.1.6. Утримувати об'єкт , що орендується відповідно до санітарних норм ; здійснювати весь комплекс заходів ,передбачених законодавством України для забезпечення протипожежної безпеки;самостійно й за власний рахунок здійснювати ремонт об'єкта, що орендується,усувати наслідки аварій , несправності та поломки комунікацій об'єкта,що орендується ; обов'язок з охорони об'єкта ,що орендується лежить на орендарі.
П.1.5.8 Орендар несе всі витрати з експлуатації об'єкта , що орендується ; утримувати об'єкт, що орендується у повній справності, а також інші обов'язки як володар об'єкта, що орендується
Згідно до п.5.8 договору оренди (найму) житлового будинку передбачено що, якщо внаслідок дій Орендаря Орендодавцю буде спричинено збитків (…)Орендар зобов'язаний компенсувати в повному обсязі ці збитки , незалежно від сплати неустойки за цим договором.
Таким чином Позивач передала Відповідачу будинок та кімнати з меблями в належному нормальному стані придатні для використання в побуті. Попередивши про особливі властивості та недоліки які мають місце.
Відповідачка була разом зі своїм сином ОСОБА_3 , а тому на час огляду будинку, потенційних покупців все в будинку влаштовувало.
Згідно до ч.3 ст.767 ЦК України Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Згідно до ч.1. ст. 776 ЦК України Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч.1.ст.779 ЦК України Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Згідно до ч.2.ст.779 ЦК України У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Відповідачем в якості завдатку за попереднім договором про купівлю нерухомого майна, було залишено позивачу гроші у сумі 15 тисяч гривень, але позивач вважає, що цих грошей не вистачить для погашення тих збитків, які спричинені Відповідачем: шпалери зідрані, вмикачі світла зруйновані, відсутні речі в кімнатах, зруйновано частково фундамент будинку.
Експертну оцінку пошкоджень, з урахуванням вартості матеріалів, на момент проведення експертизи, разом з фототаблицею додано до матеріалів позовної заяви.
Згідно до ч.3 ст.214 ЦК України Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі , в якій було вчинено правочин.
Згідно до ст.41 Конституції України Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободи та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові звернення Позивача.
Розмір завданої Відповідачем Позивачу матеріальної шкоди становить 126 562, 00 грн. на ремонт + 2 300 грн. на оплату послуг експерта, всього 128 862,00 грн. (підтверджується квитанцією та експертною оцінкою).
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 1 ст. 1166 того ж Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, неправомірними діями Відповідача, Позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу крадіжки та пошкодження майна, та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду Позивач оцінює у 10 000,00 грн. грн.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч. 1 ст. 1167 того ж Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли підтвердження під час судового засідання, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1388,62 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 82,133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 274, 280-284, 287,354,355 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, 22, 23, ч. 6 ст.28, ч.3 ст.214, ч.3 ст.767, ч.1 ст.776, ч.1,2 ст.779, ч.1ст.1166, ч.1ст.1167 1166,1167 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок руйнування нерухомого майна - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди суму 128 862,00 грн. (сто двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні ), завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 ,00 грн. (десять тисяч гривень), судові витрати, а саме - судовий збір у розмірі 1 388,62 грн. (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень 62 копійки.).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: М. В. Бутенко