Справа № 186/854/21
13 липня 2021 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С.С.
при секретарі Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Першотравенська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа Першотравенська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла його бабуся ОСОБА_2 . Реєстрація її смерті відбулась у Першотравенському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис №160 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
На час смерті померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя спадкодавець заповіту не залишила.
На даний час, він є єдиним спадкоємцем після смерті бабусі.
14 червня 2021 року, він звернувся до приватного нотаріуса Першотравенського міського нотаріального округу Мирної А.М з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та було порекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, так як ним було пропущено строк для подачі заяви.
Метою його заяви, є доведення факту постійного його проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини в порядку, що передбачений положеннями ЦК України.
Відповідно до Акту №190 від 16.04.2021 р., виданого ПП «Комунальщик-1», на час смерті ОСОБА_2 , він дійсно проживав та вів спільне господарство з померлою.
Фактично вони проживали разом протягом 16 років з 2005 року.
Інші спадкоємці, які могли б прийняти спадщину після смерті спадкодавця відсутні.
Від встановлення цього факту залежить виникнення у нього спадкових прав та можливість їх подальшої реалізації, однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку, у зв'язку з чим він змушений звернутись до суду
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та прохав суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Першотравенської міської ради Дніпропетровської області Шатохіна О. у судове засідання надала суду клопотання про залишення справи без розгляду, в якому прохала суд залишити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вбачається спір про право.
В обґрунтування клопотання зазначила, що 22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравенеького міського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту про постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Першотравенська міська рада Дніпропетровської області.
В обґрунтуванні своєї заяви він зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є бабусею і він разом з нею проживав однією родиною та вів спільне господарство.
Проте в Акті ПП «Комунальщик-1» від 16.04.2021 № 190 не зазначено, період проживання зі спадкодавцем, вказано лише проживання на момент смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник звернувся до приватного нотаріуса Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини та 14 червня 2021 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
17 червня 2020 року Першотравенською міською радою Дніпропетровської області до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області подано заяву про визнання спадщини відумерлою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 червня 2021 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по справі № 186/784/20 позовні вимоги Першотравенської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою - задоволено.
За викладених вище обставин, заявлені вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По-перше: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , і після її смерті згідно ст.257 ЦК сплив строк позовної давності у три роки.
По-друге: згідно про стан заборгованості за комунальні послуги Першотравенського міського житлово-комунального підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 станом на 06.07.2021 року існує заборгованість за комунальні послуги в сумі 26 475,55 грн.
Також суду не надано жодних доказів, щодо ведення ним спільного господарства та наявність у них спільного бюджету.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. ч. 2, 4 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язок. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Виходячи з аналізу вказаної норми СК, сім'єю є соціальна група, що складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхні дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, а також людей, що спільно проживають на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, яка здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За положенням ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
По-трете: згідно ст. 293, 294 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У судове засідання представник Першотравенської міської ради Дніпропетровської області Шатохіна О. не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З матеріалів справи вбачається необхідність реалізації права заявника на спадщину, яка відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Першотравенська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 294, 353, 354 ЦПК України, - суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Першотравенська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду шляхом подання позову на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ: /С.С.Кривошея/