Справа № 201/7450/14-ц
Провадження № 2-п/201/16/2021
про повернення заяви
12 липня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 лютого 2021 надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків.
Згідно з довідкою керівника апарату суду Ткаченко Л.М. цивільна справа № 201/7450/14-ц з 05 лютого 2021 року перебувала в Дніпровському апеляційному суді та повернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 01 червня 2021 року у період перебування судді Демидової С.О. у щорічній основній відпустці.
Ознайомившись із змістом вказаної заяви, суд дійшов висновку про повернення такої заяви ОСОБА_1 на підставі ст. 44 ЦПК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92 цс 19).
Таким чином, враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення містить образливі слова по відношенню до суду, необхідно заяву про перегляд заочного рішення повернути заявнику та роз'яснити ОСОБА_1 про те, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з заявою про перегляд заочного рішення, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення його заяви.
Керуючись ст. 44 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 про те, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з заявою про перегляд заочного рішення, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення його заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова