12 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9050/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністества юстиції (м.Дніпро)
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021
у справі №280/9050/20
за позовом ОСОБА_1
до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністества юстиції (м.Дніпро)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністества юстиції (м.Дніпро), в якому просила визнати протиправним та скасувати Висновок відповідача №83/21.13-85 від 12.06.2020, а також зобов'язати останнього внести зміни до актового запису, що міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, про народження позивачки щодо виправлення дати народження на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування позову позивачка зазначає, що через відмінність даних у свідоцтві про народження та інших документах, вона зіштовхнулася з проблемами оформлення шлюбних відносин із іноземцем, у зв'язку з чим звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про її народження. Утім, оскарженим рішенням у формі висновку у внесенні змін було відмовлено у зв'язку з відсутністю достатніх підстав та розбіжностями у підтверджуючих документах. Позивачка цей висновок вважає таким, що складений відповідачем з порушенням вимог законодавства України, у зв'язку з чим на її думку підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 позов задоволений.
Суд виходив із того, що під час реєстрації акту цивільного стану про народження позивачки були допущені помилки, зокрема, вказано неправильні відомості щодо її народження, при тому, що нею надано достатньо доказів на підтвердження того, що це є дійсно розбіжності, які слід усунути у заявлений нею спосіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в актовому записі про народження позивачки № 33 від 14 січня 1967 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Брянківського міського управління юстиції Луганської області, зазначено дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що свідчить повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Зазначаючи, що ці відомості не відповідають дійсності та з метою їх усунення, позивачка звернулась до Вознесенівського районного у м. Запоріжжі ВДРАЦС із відповідною заявою, в якій просила внести зміни до актового запису про народження № 33 від 14.01.1967, складеного Відділом ДРАЦС по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо виправлення дати народження у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 з « 15.12.1966» на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Однак, оскарженим рішенням у формі висновку №83/21.13-85 від 12.06.2020 у внесенні змін до актового запису про народження № 33 від 14.01.1967 відмовлено у зв'язку з відсутністю достатніх підстав та розбіжностями у підтверджуючих документах, що і слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно абзацу першого пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - «ЦПК України») передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У цій справі спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження позивачки через відсутність достатніх підстав та розбіжності у підтверджуючих документах
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 49 Цивільного кодексу України).
Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга цієї ж статті).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року №2398-VI.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 цього Закону).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 указаного Закону).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І цих Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
У позовній заяві позивачка просить визнати протиправним висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану про її народження та зобов'язати відповідача внести зміни до цього запису.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт дійсної дати народження позивачки.
Суд зауважує, що з метою з'ясування того, чи було у відповідача достатньо підстав для задоволення заяви позивачки, необхідно встановити, чи підтверджується поданими нею документами факт народження саме « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Водночас, належним способом захисту порушеного права позивачки, у разі його підтвердження, буде зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до актового запису цивільного стану № 33 від 14 січня 1967 року.
Викладеним підтверджується, що метою звернення позивачки до суду, як вона сама і зазначила у позовній заяві, є захист її особистих немайнових прав, які не можуть бути реалізовані повною мірою через зазначені нею відмінності.
Отже об'єктом перевірки у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду заяви позивачки про внесення змін до актового запису про її народження й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують відповідний факт.
Так, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Суд апеляційної інстанції вважає, що спірні правовідносини пов'язані із особистими немайновими правами позивачки, які мають цивільно-правову природу, оскільки спрямовані забезпечення їх реалізації у сфері приватно-правових відносин.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 760/24695/19, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17.
Таким чином, оскільки позивачка у цій справі фактично не просила визнати неправомірними дії та рішення (висновок) відповідача за процедурою їх вчинення (прийняття), а мала намір вирішити питання про внесення змін до актового запису цивільного стану № 33 від 14 січня 1967 року щодо дати її народження, тому спір у цій справі не має ознак публічно-правового і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до ч.1 ст.319 КАС України, є підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що цей спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Також суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.239 КАС України роз'яснює позивачці про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.319 КАС України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 319, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністества юстиції (м.Дніпро) - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 скасувати, провадження в адміністративній справі №280/1286/21 - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко