17 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4533/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року про повернення позовної заяви у справі № 160/4533/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності повернуто позивачу.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати до суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку; документ про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 направлена скаржнику засобами поштового зв'язку та отримана ним 24.04.2021, що підтверджується поштовим повідомленням.
В межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги, позивачем подано заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, в якій останній просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено про те, що вперше апеляційна скарга на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак остання, ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.11.2020 року, яку позивач отримав 24.12.2020 року, була повернута. Після чого, позивач 26.12.2020 року вдруге звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції
Мотивуючи заяву позивач, також, зазначив про те, що суд не оцінює специфічний, доречний та важливий аргумент по справі, а саме: дати отримання ухвал, дати подання на них скарг і строку реагування, який по суті не перевищує 15 днів, руху справ між судами.
Проаналізувавши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів справи встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали першої інстанції виготовлено 12 червня 2020 року.
Копія ухвали суду першої інстанції отримана позивачем 20.07.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
28.07.2020 року, згідно відмітки суду на штампі вхідної кореспонденції позивач вперше подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 12.06.2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року отримана позивачем 05 листопада 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
10 листопада 2020 року позивач направив на адресу суду апеляційної інстанції заяву про відкриття провадження після усунення недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу позивача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку скасована не була та є чинною.
30 грудня 2020 року, згідно відмітки суду на штампі вхідної кореспонденції, позивач вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 12.06.2020 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги заявником в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що недотримання позивачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги у даній справі не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Більш того, у разі незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції від 16 листопада 2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги позивач мав право оскаржити таку ухвалу до суду касаційної інстанції, однак матеріали даної справи не містять доказів такого оскарження.
З огляду на викладене, наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.
Зі змісту вказаної заяви також випливає те, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, а лише висловив незгоду із ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.01.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, зазначивши про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, у заяві про відкриття провадження у справі після усунення недоліків позивач повторно просить суд апеляційної інстанції звільнити останнього від сплати судового збору з огляду на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем була долучена довідка Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м.Кривий Ріг ради від 04.05.2021 року № 2604 про те що, розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи за період з травня 2018 року по квітень 2020 року склав 782,54 грн. Разом із цим, вказана довідка не дає підстав вважати, що зазначена сума є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу на момент подання апеляційної скарги.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, останній не надав.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що сам по собі факт отримання особою щомісячної компенсаційної виплати, як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів.
Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.03.2019 року по справі № 215/4774/18.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
Отже, станом на 17.05.2021 року вимоги, зазначені в ухвалі від 19.01.2021 року, заявником апеляційної скарги не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року про повернення позовної заяви у справі № 160/4533/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник