м. Вінниця
12 липня 2021 р. Справа № 120/7224/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
14 червня 2021 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшла заява про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року.
Ухвалою суду від 15.06.2021 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 12.07.2021.
В судове засідання 12.07.2021 сторони не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Разом з тим, від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, в якій останній вказує про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 378 КАС України до даних правовідносин. Також, позивач просив розгляд заяви про відстрочення виконання рішення провести за його відсутності.
За правилами ч.2 ст.378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судовий розгляд заяви без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Керуючись приписами ч.4 ст.229 КАС України, зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу вимог ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Питання відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі регулюються ст.378 КАС України.
Так, згідно з ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст. 378 КАС України).
Згідно ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналіз вказаних норм свідчить, що відстрочення виконання судового рішення є правом суду, що постановив судове рішення, у разі виключних обставин, що ускладнюють виконання прийнятого рішення.
Підставою для застосування вказаних законодавчих норм є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому, при вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, надзвичайні події тощо).
Як свідчить зміст заяви про відстрочення виконання судового рішення, остання мотивована з загальних підстав, а саме: відсутності коштів державного бюджету на виконання рішення.
Однак наведені відповідачем обставини не є тими "виключними" підставами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
На переконання суду, відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, на виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також на виконання судових рішень, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Суд враховує, що і відповідач, і позивач знаходяться у рівних економічних умовах в одній державі, а відтак посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан не є самостійною та достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення в розумінні ст.378 КАС України.
Інших доводів того, що виконання судового рішення є ускладненим, заявником не наведено, а також доказів на підтвердження обставин, що виключають можливість виконання рішення не надано.
Не доведено відповідачем і необхідність відстрочити таке виконання в термін "на 1 рік", оскільки не надано жодних обґрунтувань з їх документальним підтвердженням для встановлення судом саме такого строку відстрочення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення, а відтак заява Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 378 КАС України суд, -
В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року прийнятого по справі №120/7224/20-а, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна