Справа № 643/10752/21 (1-кс/643/2697/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1221/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: продовження строків тримання під вартою
08 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15 червня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ №1 СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021221170000436 від 18.04.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.12 ч.2 ст. 115 КК України,
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15 червня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ №1 СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021221170000436 від 18.04.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
Згідно оскаржуваної ухвали продовжено строк дії обраного стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 19.07.2021, тобто в межах строку досудового розслідування.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби,тобто у період часу з 22.00 год до 07.00 год. за місцем проживання його цивільної дружини ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник посилається на те, що ризики, зазначені слідчим у клопотанні про продовження запобіжного заходу, не підтверджуються жодними об'єктивними обставинами. Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено суду того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_7 стверджував, що умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_10 у нього не було . Він лише хотів покарати його за підпал автомобілю, причинивши не визначені тілесні ушкодження. Навмисне по голові потерпілого він не бив, а наносив удари по руках та тулубу. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, на наявність у нього постійного місця проживання та факту проживання із родиною - цивільною дружиною та малолітньою донькою, перебування на його утриманні дитини віком чотири місяці та цивільної дружини, яка не працює у зв'язку з доглядом за дитиною, відсутності у підозрюваного можливості впливати на потерпілого, якому він частково відшкодував завдані збитки та свідків. Посилається на практику ЄСПЛ, Конвенцію та КПК України.
В судове засідання апеляційного суду прокурор, який відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги засобами телефонного зв'язку, не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати апеляційну скаргу за його відсутністю.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що СВ відділення №1 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021221170000436 від 18.04.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
18.04.2021 року о 16 год. 01 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.04.2021року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме, закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2021 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 16:01 години 16 червня 2021 року, включно.
Постановою В/о керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області від 11.06.2021 року строк досудового розслідування в рамках даного провадження продовжено до 19.07.2021 року.
15.06.2021 року слідчий СВ №1 СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що в цьому кримінальному провадженню було призначено ряд судових експертиз, а саме судові медичні, цитологічні, імунологічні, балістична експертизи та амбулаторно судово - психіатричні експертизи, проведення яких наразі триває. Крім того, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин скоєного злочину, у кримінальному провадженні необхідно: додатково допитати підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ; провести слідчий експеримент за участю потерпілого та підозрюваних; отримати результати призначених експертиз; у разі необхідності провести інші необхідні слідчі дії; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування; у разі необхідності розглянути клопотання сторони захисту; скласти обвинувальний акт. Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу строком не менш ніж місяць.
Також, у клопотанні зазначено, що ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України та встановлені при обранні слідчим суддею запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 не зменшилися, та продовжують існувати. Так, на думку сторони обвинувачення ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому кримінальному провадженні, а також може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного протягом строку досудового розслідування, тобто до 19.07.2021, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу, слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України та зібрані під час досудового розслідування докази, надані до суду вказують на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінуються ОСОБА_7 є особливо тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічного позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому існують достатні ризики для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_7 ; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до характеру та обставин вчинення злочину ОСОБА_7 , наявністю потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, показання яких відкриті підозрюваному, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив з метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність вчинення до злочину; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто вчинений підозрюваним злочин не закінчений з причин, які не залежали від його волі, та перебуваючи на свободі ОСОБА_7 може довести свій злочинний умисел, направлений на вбивство потерпілого, до кінця.
Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції об'єктивно враховані відомості про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, неодружений, має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, тимчасово не працює, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб.
Оцінивши сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, який було вчинено за попередньою змовою групою осіб, відсутність постійного місця роботи, слідчий суддя вважав, що застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому, задовольнив клопотання слідчого та продовжив ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість ОСОБА_7 переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч ч.2 ст.15 - п.12 ч.2 ст. 115 КК України, а саме, закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.
Згідно відомостей про особу підозрюваного вбачається, що він не одружений, на утриманні має малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не погашених судимостей не має, має постійне місце мешкання та реєстрації, офіційно не працевлаштований, тобто офіційних джерел заробітку не має.
Враховуючи підвищену суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, який, згідно підозри, було вчинено за попередньою змовою групою осіб, та усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, є ймовірність того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до характеру та обставин вчинення злочину ОСОБА_7 , наявністю потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, показання яких відкриті підозрюваному, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив з метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність вчинення до злочину; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні замаху на вбивство, тобто вчинений підозрюваним злочин не закінчений з причин, які не залежали від його волі, та перебуваючи на свободі ОСОБА_7 може довести свій злочинний умисел, направлений на вбивство потерпілого, до кінця.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_7 , а саме вчинення умисного злочину, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема життя та здоров'я населення, яке, відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Зазначене вказує на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Доводи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб'єктивних оціночних судженнях.
Доводи в апеляційній скарзі щодо того, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та проживає з родиною - цивільною дружиною та малолітньою донькою, перебування на його утриманні дитини віком чотири місяці та цивільної дружини, яка не працює у зв'язку з доглядом за дитиною, - не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного, його вік та його сімейний стан. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_7 іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та відсутності на цей час жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15 червня 2021 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді