Провадження № 11-кп/803/2083/21 Справа № 185/633/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року зокрема ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 липня 2021 року, із визначенням застави у розмірі 2 043 000 гривень, з покладенням низки обов'язків, у разі її внесення; ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 липня 2021 року, із визначенням застави у розмірі 408 600 гривень, з покладенням низки обов'язків, у разі її внесення;
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції враховуючи продовження існування ризиків можливих спроб обвинуваченими незаконно впливати на свідків та потерпілих, переховуватися від суду з підстав відсутності працевлаштування, різних місь проживання та реєстрації, те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, осіб обвинувачених та їх репутацію, прийшов до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
Також, у відповідності до вимог КПК України, суд визначив розмір застави, кожному з обвинувачених, окремо.
Поряд з цим, судом було досліджено питання застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинувачених просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
Застосувати щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою постійного місця мешкання: АДРЕСА_1 , з носінням електронного засобу контролю та покладенням обов'язків: не відлучатися з місця проживання (м. Дніпро) без дозволу суду, окрім явки до суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В якості доводів поданої апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 , посилається на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі звертається увага на те, що суд першої інстанції визначив явно непомірний розмір застави обвинуваченим, в той час як на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 було накладено арешт. Поряд з цим, у скарзі наголошується на тому, що родина ОСОБА_7 , як і вона сама не мають заощаджень, та майна задля внесення застави, проте судом ці обставини залишено поза увагою.
Крім того, адвокат зазначає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою має формальний характер, продовження існування ризиків незаконно впливати на свідків, потерпілих, переховуватися від суду, є не доведеним.
Поряд з цим, захист звертає увагу на те, що через тривалі проміжки часу між судовими засіданнями та уточнення позовних вимог одним з потерпілих, залучення цивільних відповідачей, підготовче судове засідання у цьому провадженні відбудеться через тривалий проміжок часу, в той час як обвинувачені перебувають під вартою досить довго.
Отже, за твердженням сторони захисту, цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинувачених, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи питання законності судового рішення, ухваленого щодо обвинувачених суд зазначає таке.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вказаним розділом передбачено, в тому числі і порядок подачі, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.
При цьому, Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року зазначив, що висновки слідчого судді ще до будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судці, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі в'язку з його доступом до зброї.
В силу вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи водять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 5 статті 199 КПК України, передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження оку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії передньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходяться матеріали кримінального провадження зокрема щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
01 червня 2021 року, судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, в тому числі, щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , який відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності їх вини, та дійшов висновку про те, що як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду, оскільки вони змінювали місце проживання, а також можуть впливати на свідків та потерпілих, які судом ще не допитані, тобто про продовження існування ризиків, з чим погоджується колегія суддів.
Ураховуючи сукупність обставин, в тому числі підготовчу стадію розгляду судового провадження, на якій докази не досліджувалися, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовжив обвинуваченим строк дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, суд продовжуючи строк тримання під вартою обвинувачених визначив розмір застави, та незважаючи на заперечення сторони захисту стосовно неможливості внести такий розмір, колегія суддів з врахування того, що у цьому провадженні шкода спричинена 21 потерпілій особі, вважає визначені розміри застави неупередженими.
Колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ними процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим й доводи сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу на більш м'який, та належно з'ясував всі обставини, які мають значення для вирішення цих питань.
Разом з цим, колегією суддів не встановлено переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 під вартою та в судовому засіданні апеляційного суду стороною захисту не доведені.
З огляду на викладене, доводи скарги про те, що прокурором та судом не обґрунтовані ризики, є безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки наявність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшились є обґрунтованими та об'єктивно існують, а тому для їх запобіганню було продовжено застосування щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Апеляційний суд, також, не вбачає й підстав для застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків, покладених на обвинувачених.
При цьому, продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява № 28969/04 від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Отже, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, врахувавши при цьому й практику ЄСПЛ.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є вмотивованим і обґрунтованим, та ухвалене у відповідності до вимог кримінального процесуального закону й на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими й оціненими судом, та не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4