Справа № 645/7831/19
Провадження № 6/645/89/21
08 липня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шарка О.П.
за участю секретаря судових засідань - Христенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви заявник зазначила, що у заявника на повному забезпеченні знаходиться малолітня донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальне забезпечення військового службовця не дає змоги виконати рішення суду в найкоротший строк.
У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву у повному обсязі просив її задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у заяві.
Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, від представника Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» надійши письмові пояснення, в яких просили розглянути заяву у їх відсутність, проти її задоволення заперечували.
Суд, вислухавши пояснення представник заявника, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовлено у повному обсязі.
Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2020 року зазначене заочне рішення змінено. Позов задоволдено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02.02.2016 року в розмірі 33426, 28 коп., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 512 грн. 90 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 769 грн. 36 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На користь Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка тавідстрочка виконаннясудового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, відповідно до вимог ст.435 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, якщо мова йде про відстрочення виконання судового рішення, то у такому разі, є якась надія, що в майбутньому зазначені обставини будуть усунуті, та вони більше не будуть ускладнювати або унеможливлювати виконання судового рішення.
Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).У свою чергу, таких конкретних обставин, які на даний час перешкоджають виконанню судового рішення і які будуть усунуті протягом року, заявником не наведено.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Шмалько проти України», право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося.
Отже, розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Підстави для розстрочення виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Заявником не подано суду жодного переконливого доказу, який послужив би підставою для розстрочення виконання судового рішення, а вказані заявником обставини самі по собі не можуть бути підставами для застосування судом розстрочення виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованою та безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://fr.hr.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: