Справа № 638/11785/20
Провадження № 2/638/459/21
01 липня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого Цвіри Д.М., за участю секретаря судового засідання Варданян К.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Харків, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», про подій майна подружжя, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», про подій майна подружжя, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 19 серпня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, та рішенням суду від 22 серпня 2019 року шлюб між ними був розірваний.
За період шлюбу, у 2012 році, подружжям в АТ «Трест Житлобуд-1», була придбана квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м., під час придбання якої, був оформлений договір кредиту в ПАТ Банк «Меркурій» 02.3-06П-78 від 19.09.2011 року, під заставу нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 .
В рахунок планового погашення кредиту за договором 02.3-06П-78 від 19.09.2011 року, позивачка, за домовленістю з відповідачем, щомісячно сплачувала грошові кошти в розмірі 50%, а також здійснювала та здійснює оплату комунальних послуг.
До теперішнього часу зобов'язання позивачки та відповідача за вищевказаним договором кредиту залишаються невиконаними, та власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , є - АТ «Трест Житлобуд-1».
Посилаючись на те, що до складу майна подружжя, що підлягає поділу, входить загальне майно наявне у подружжя, і те, що перебуває у третіх осіб, а також на те, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, просила визнати за нею право власності на 1/2 частки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
У поданих до суду представником відповідача письмових поясненнях, зазначено про те, що уклавши з АТ «Трест Житлобуд-1» договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 13.09.2011 року, відповідач отримав лише право на об'єкт незавершеного будівництва і обмежене речове право на майбутнє отримати право власності та нерухоме майно, але власником майна так і не став. Набуття права власності відповідачем на спірне нерухоме майно є його суб'єктивним правом. Набуття майнових прав не є тотожним набуттю права власності на майно.
Посилаючись на те, що спірне нерухоме майно у виді квартири не було набуте сторонами за період шлюбу, та його власником є АТ «Трест Житлобуд-1», тобто воно не може вважатися спільним сумісним майном подружжя, що підлягає поділу, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У поданих до суду письмових поясненнях третьої особи щодо позову, представник ПрАТ «Трест Житлобуд-1» просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем не проведено оформлення та державну реєстрацію у встановленому законом порядку права власності на спірну квартиру, та до теперішнього часу її власником залишається АТ «Трест Житлобуд-1», що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились, в матеріалах справи міститься заява представника позивачки адвоката Семехи Д.С. про розгляд справи без його участі та участі позивачки.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
В письмових поясненнях третьої особи АТ «Трест Житлобуд-1» міститься клопотання про розгляд справи у відсутності третьої особи.
Клопотань про відкладення судового засідання чи будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення або продовження процесуальних строків, встановлених нормами ЦПК України, у зв'язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, або з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, - від учасників справи до суду не надходило.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2019 року, у справі № 638/10452/19; провадження № 2/638/3888/19, яке набрало законної сили 24 вересня 2019 року, був розірваний шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 19 серпня 2011 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1295 (а.с. 24-25).
Згідно із договором відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, від 13 вересня 2011 року, зареєстрованим в реєстрі за № 5102, 13 вересня 2011 року, між ПАТ «Трест Житлобуд-1» (сторона 1), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (сторона 2), з іншої сторони, які спільно іменуються як сторони, уклали договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, предметом якого є: Сторона 1 зобов'язується передати у власність Сторони 2, а Сторона 2 зобов'язується прийняти майнові права, що належать Стороні 1 на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а саме 1-кімнатну квартиру № 409 загальною площею 52,60 м.2, що розташована на 8-поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 (будівельна адреса) , та сплатити грошову суму , визначену п. 5 цього Договору.
Згідно п. 2 Договору, з дня набрання чинності цим договором, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, який зазначений у п. 1 цього Договору, вважаються відчуженими на користь Сторони 2.
Згідно п. 5.2 Договору, до 18 годин 13 вересня 2011 року Сторона 2 (або третя особа за її дорученням) зобов'язана сплатити Стороні 1 за відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а Сторона 1 зобов'язана прийняти грошову суму у розмірі - 260370,00 грн. (у.т.ч. ПДВ-43395,00 грн.).
Згідно з підпунктом «б» пункту 3.2. Договору Сторона 2 зобов'язується протягом 10 днів з моменту здачі Об'єкта в експлуатацію Будинку прийняти за актом від Сторони 1 Квартиру, зазначену у п. 1 цього Договору за умовами цього Договору. В разі встановлення невідповідності квартири умовам цього Договору, Сторона 2 письмово вказує на недоліки, виявлені в Квартирі. Наявність зауважень по роботах в Квартирі не є підставою підписання акта прийому-передачі Квартири.
Згідно підпункту «д» пункту 3.2. Договору Сторона 2 зобов'язується після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію надати Стороні 1 нотаріально посвідчене доручення, укласти зі Стороною 1 окремий договір на оформлення правовстановлюючих документів та оплатити витрати пов'язані з оформленням права власності Стороні 2 на Квартиру.
В разі виявлення Стороною 2 бажання самостійно здійснювати оформлення права власності на Квартиру, останній зобов'язаний отримати у Сторони 1 всі необхідні для оформлення права власності документи на підставі письмової заяви. Оформлення правовстановлюючих документів Сторона 2 повинна здійснити протягом 90 днів з моменту здачі будинку в експлуатацію (а.с. 72-73 з.б.).
Третьою особою ПрАТ «Трест Житлобуд-1» зазначено, та підтверджується Карткою рахунку: 3612, що на виконання п. 5.2 Договору, 13 вересня 2011 року, ОСОБА_2 , за відчуження майнових прав згідно договору відчуження майнових прав, були сплачені грошові кошти у сумі - 260 370,00 грн. (а.с. 74).
Згідно із договором купівлі-продажу квартири від 19 квітня 2012 року, укладеного між ПАТ «Трест Житлобуд-1», як продавцем, з одного боку, та ОСОБА_2 , як покупцем, з другого, предметом цього Договору є: Продавець передав у власність покупцю 1-кімнатну квартиру № 409 в житловому будинку літ. «А-9», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 52,60 м. 2 , житлова площа - 24,9 м. 2, а покупець прийняв цю квартиру у власність та зобов'язується сплатити за неї грошову суму вказану у п. 2.1 цього Договору.
Квартира належить продавцеві на підставі свідоцтва про право на власність на нерухоме майно, виданого 26.01.2012 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, зареєстрованого у КП «Харківське БТІ» 14.02.2012 року за №132789 в книзі 1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №33163799, реєстраційний номер 35884241.
Згідно п. 2.2 Договору покупець сплатив продавцеві суму у розмірі 260370,00 грн., у тому числі ПДВ, що складає 100 % від вартості квартири, зазначеної у п. 2.1 цього Договору повністю ще до підписання цього Договору.
Згідно із п. 5.9 Договору, право власності на квартиру, що є предметом цього Договору, переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації (а.с. 75-76 з.б.).
Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, № 230641495 від 01.11.2020 року, власником 1/1 часток квартири в житловому будинку літ. «А-9», АДРЕСА_1 , є - Публічне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», на підставі свідоцтва про право власності б/н, 26.01.2012 року, Виконавчого комітету Харківської міської ради (а.с. 77,77з.б.).
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто вказаною нормою встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 339/116/16-ц, постанові Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 414/277/17.
Відповідно до частини першої статті 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 214/3609/18 зауважив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Відповідно до пунктів 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи. Не належить до спільної сумісної власності речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частин 1-2 статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Верховний Суд в своїй постанові від 09.11.2020 у справі № 683/3191/17 звернув увагу, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди мають враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів або рішень органу місцевого самоврядування. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Не є спірними обставинами у справі, що згідно із договором купівлі-продажу квартири від 19 квітня 2012 року, укладеного між ПАТ «Трест Житлобуд-1», як продавцем, з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2 , як покупцем, з другого, предметом цього Договору є: Продавець передав у власність покупцю 1-кімнатну квартиру № 409 в житловому будинку літ. «А-9», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 52,60 м. 2 , житлова площа - 24,9 м. 2, а покупець прийняв цю квартиру у власність та зобов'язується сплатити за неї грошову суму вказану у п. 2.1 цього Договору.
Зазначено, що Квартира належить продавцеві на підставі свідоцтва про право на власність на нерухоме майно, виданого 26.01.2012 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, зареєстрованого у КП «Харківське БТІ» 14.02.2012 року за №132789 в книзі 1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №33163799, реєстраційний номер 35884241.
Пунктом 5.9 Договору закріплено, що право власності на квартиру, що є предметом цього Договору, переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації (а.с. 75-76 з.б.).
Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, № 230641495 від 01.11.2020 року, власником 1/1 часток квартири в житловому будинку літ. «А-9», АДРЕСА_1 , є - Публічне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», на підставі свідоцтва про право власності б/н, 26.01.2012 року, Виконавчого комітету Харківської міської ради (а.с. 77,77з.б.).
Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За змістом стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в редакції станом на 19 квітня 2012 року, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
За змістом статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції станом на час укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири від 19 квітня 2012 року, державна реєстрація прав проводиться у тому числі на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
За вимогами статті 657 ЦК України, в редакції станом на 19 квітня 2012 року, яка є чинною станом на час розгляду справи, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
За приписами ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в редакції, чинній станом на час розгляду справи, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Приписами ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», яка визначає нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав, закріплено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Будь-яких даних щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно - квартиру розташовану в житловому будинку літ. «А-9», АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку за відповідачем, як у період шлюбу так і станом на час розгляду справи, сторонами не надано.
Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, № 230641495 від 01.11.2020 року, власником 1/1 часток квартири в житловому будинку літ. «А-9», АДРЕСА_1 , є - Публічне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», на підставі свідоцтва про право власності б/н, 26.01.2012 року, Виконавчого комітету Харківської міської ради (а.с. 77,77 з.б.).
Укладання договору купівлі-продажу квартири у 2012 році, між ПАТ «Трест Житлобуд-1», як продавцем, з одного боку, та відповідачем ОСОБА_2 , як покупцем, з другого, який підлягав відповідній державній реєстрації, наразі не змінює правового режиму вказаного спірного нерухомого майна, право власності на яке, як встановлено судом було зареєстроване, та залишається зареєстрованим у встановленому законом порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за Публічним акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1».
При цьому, за наведених обставин, позивачка фактично просить вирішити питання про майнові права та інтереси ПАТ «Трест Житлобуд-1», тоді як воно не є відповідачем у справі, а залучене як третя особа.
З огляду на викладене, враховуючи, що на праві спільної сумісної власності дружині та чоловікові (є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя) належить майно, набуте подружжям за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу), за відсутності реєстрації у встановленому законом порядку права власності на спірне майно, та обрання позивачкою невірного способу захисту своїх прав, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про подій майна подружжя.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», про подій майна подружжя, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1», ЄДРПОУ: 01270285, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Алчевський, буд. 43.
Суддя Д.М. Цвіра