Іменем України
12 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/546/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудгофф", код ЄДРПОУ 36894669, вул. Лесі Українки, 36, с. Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77334;
адреса для листування: а/с 1575, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиниця Агро"
вул. Першотравнева, 69, с. Тиниця, Бахмацький район, Чернігівська область, 16560
код ЄДРПОУ 33233246
предмет спору: про стягнення 69261,59 грн
Учасники справи не викликались.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиниця Агро" про стягнення 69261,59 грн, з яких: 57831,60 грн заборгованості; 4742,19 грн інфляційних втрат; 1281,55 грн трьох відсотків річних; 5406,25 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки №148 від 30 вересня 2019 року.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Про отримання відповідачем ухвали господарського суду від 01 червня 2021 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:
30 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тиниця Агро" (покупець) було укладено договір поставки №148.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар.
За умовами п.2.1. найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, вказуються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній на товар, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Оплата за Товар здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом 100% передоплати грошових коштів на банківський рахунок Продавця або протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту відвантаження Товару зі складу Продавця /п.4.2. Договору/.
Згідно п. 12.2. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором - до моменту їх повного виконання.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору Продавець поставив, Покупець прийняв товар на загальну суму 57831,60 грн, у підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано копії:
-видаткової накладної №695 від 27 квітня 2020 року на суму 6958,80 грн;
-видаткової накладної №737 від 04 травня 2020 року на суму 6958,80 грн;
-видаткової накладної №1511 від 10 вересня 2020 року на суму 43914,00 грн;
Загальна сума поставленого товару за вищевказаним накладними 57831,60 грн.
Відповідач у свою чергу вартість отриманого ним товару позивачу не сплатив, у результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 57831,60 грн.
Будь-яких претензій щодо якості та кількості товару від відповідача на адресу позивача не надходило та матеріали справи не містять.
Станом на день прийняття рішення відповідач заборгованість у розмірі 57831,60 грн не сплатив.
Суд звертає увагу на те, що всі зазначені вище видаткові накладні посвідчені печаткою товариства відповідача, що фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що обов'язок відповідача здійснити оплату товару по договору поставки №148 від 30 вересня 2019 року, за накладними зазначеними вище, є документально підтвердженим, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 57831,60 грн заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4742,19 грн інфляційних нарахувань за період травень 2020 року - квітень 2021 року та 1281,55 грн трьох відсотків річних за період з 12 травня 2020 року по 20 травня 2021 року.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, дослідивши поданих позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 4742,19 грн інфляційних нарахувань та 1281,55 грн трьох відсотків річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 5406,25 грн пені за періоди з 12 травня 2020 року по 20 травня 2021 року; з 19 травня 2020 року по 20 травня 2021 року; з 25 вересня 2020 року по 20 травня 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Так, пунктом 7.3. договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, останній сплачує пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, вбачається, що позивачем здійснено нарахування пені більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (періоди 12 травня 2020 року по 20 травня 2021 року; з 19 травня 2020 року по 20 травня 2021 року та з 25 вересня 2020 року по 20 травня 2021 року), у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно здійснено нарахування пені більше ніж за шість місяців.
Здійснивши перерахунок розміру пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару, суд доходить висновку, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яка підлягає стягненню з відповідача за періоди прострочення оплати з 12 травня 2020 року по 12 листопада 2020 року; з 19 травня 2020 року по 19 листопада 2020 року; з 25 вересня 2020 року по 25 березня 2021 року становить 3520,63 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 5406,25 грн пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3520,63 грн.
Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиниця Агро" (вул. Першотравнева, 69, с. Тиниця, Бахмацький район, Чернігівська область, 16560; код ЄДРПОУ 33233246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" (код ЄДРПОУ 36894669, вул. Лесі Українки, 36, с. Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77334) 57831,60 грн заборгованості; 4742,19 грн інфляційних втрат; 1281,55 грн трьох відсотків річних; 3520,63 грн пені; 2208,20 грн судового збору.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 12 липня 2021 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/