Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/334/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН" (40000, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 25)
до Фізичної особи-підприємця Бут-Гусаім Віри Вікторівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників :
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Бут -Гусаім Віри Вікторівни, в якому просить стягнути з відповідача 10305,60 грн. основного боргу, 1429,49 грн. пені, 299,71 грн. суми річних, 515,57 грн. інфляційних збитків, 1545,84 грн. штрафу. Витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу позивач також просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/334/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз'яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
03.03.2021 представником відповідача до канцелярії суду подано відзив за вх. № 5104, клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження за вх. № 5106, клопотання про витребування доказів за вх. № 5107, клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої експертизи за вх. № 5105.
Відзив та клопотання долучені до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2021 клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 5106 від 03.03.2021) задоволено. Призначено справу № 922/334/21 до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання. Клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 5107 від 03.03.2021) задоволено. Постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" оригінали для огляду в судовому засіданні та засвідчені копії для їх подальшого приєднання до матеріалів справи наступних документів: товарно-транспортні накладні до Договору; Акти про виконані роботи до Договору; прибуткові та видаткові касові ордери до Договору; рахунки-фактури до Договору; бухгалтерські довідки до Договору; Акти звірки до Договору; Заявки до Договору; видаткові накладні до Договору; документ з реквізитами МТ 206876 Київським МВРВ ХМУУМВС України в Харківській обл. 28.11.2001р., який був вписаний до видаткових накладних до Договору.
15.03.2021 позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 5846, яка долучена до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2021 виправлено описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 09.03.2021 по справі № 922/334/21, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання -"08 квітня 2021 року о 16:00 год.".
25.03.2021 відповідачем до канцелярії суду подані заперечення за вх. № 6839, які долучено до матеріалів справи.
02.04.2021 позивачем до суду подані заперечення проти клопотання про проведення комплексної судово- почеркознавчої експертизи за вх. №7506 та клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 7505.
Подані документи долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2021 частково задоволено клопотання ФОП Бут-Гусаім Віри Вікторівни (вх. № 5105 від 03.03.2021) про призначення комплексної судово-почеркознавчої експертизи. Призначено у справі № 922/334/21 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8-А).
Цією ж ухвалою провадження у справі № 922/334/21 зупинено на час проведення експертизи.
17.05.2021 на адресу господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло клопотання 10786 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Також, 17.05.2021 на адресу господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/334/21 для розгляду клопотання судових експертів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2021 провадження у справі № 922/334/21 поновлено, призначено у справі підготовче засідання на "01" червня 2021 р. о 16:00 год. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони надати в підготовче засідання досліджувані документи - оригінали видаткових накладних до договору поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019, а саме: № 1414027 від 09.01.2020 на суму 3690,00 грн., № 1415301 від 15.01.2020 на суму 4032,00 грн., № 1415616 від 15.01.2020 на суму 2241,60 грн., № 1421798 від 28.01.2020 на суму 342,00 грн.; зобов'язано ФОП Бут-Гусаім Віру Вікторівну надати в підготовче засідання: вільні зразки підпису (15-20) Бут-Гусаім Віри Вікторівни , в різнохарактерних документах, виконаних до січня 2020 р.; вільні зразки її почерку (15-20) у вигляді різнохарактерних записів, що містять записи як прізвища, імені та по батькові, та і слів з буквами, з яких вони складаються; умовно-вільні зразки її підпису та почерку у документах, виконаних після січня 2020р. При цьому, явку ФОП Бут-Гусаім Віри Вікторівни в підготовчому засіданні визнано обов'язковою для відібрання експериментальних зрізків підпису та почерку.
Ухвала суду від 18.05.2021 направлена на адресу сторін. Окрім того, про дату та час проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені телефонограмами.
В призначене підготовче засідання 01.06.2021 позивач свого представника не направив. Відповідач також не з'явився в судове засідання для відібрання експериментальних зрізків підпису та почерку. Витребувані ухвалою суду від 18.05.2021 документи, які необхідні для проведення експертизи, не надав.
Ухвалою суду від 01.06.2021 в клопотанні судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" за № 10786 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи відмовлено та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/334/21 на тридцять днів.
Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання на "22" червня 2021 р. о 14:40 год.
22.06.2021 за вх. № 14626 представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про відкладення розгляду справи з додатком, яке долучено до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 22.06.2021 протокольною ухвалою суду в задоволенні заяви представника відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 1462 від 22.06.2021) відмовлено. На підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "06" липня 2021 р. о 15:00 год.
В судове засідання 06.07.2021 представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
21.06.2019 між ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» (Постачальник) та ФОП Бут-Гусаім Вірою Вікторівною (Покупець) був укладений Договір поставки ЛФМ №3/2106 на поставку алкідної лакофарбової продукції (далі - товар), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставляти у зумовлені строки Покупцеві товар, найменування, одиниці виміру, кількість та асортимент якого визначався у видаткових накладних, а Покупець зобов'язувався прийняти його та сплатити за такий товар визначену грошову суму у строк, визначений Договором.
Згідно з пунктом 1.2. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар за видатковою накладною в асортименті, в строки та в кількості згідно Заявки останнього, а також а момент передачі Товару Покупцю - документацію на цей Товар, що оформлена у встановленому законодавством України порядку. Видаткова накладна є невід'ємною частиною цього Договору.
Умовами пункту 1.3. Договору загальна сума Договору становить суму всіх видаткових накладних, оформлених Постачальником протягом строку дії даного Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору Покупець надає Постачальнику Заявку, в якій зазначає асортимент, кількість, строки та місце поставки Товару.
Пунктом 2.2. Договору Заявка Покупцем надається електронною поштою, письмово чи факсом.
Згідно пункту 2.3. Договору Підтвердженням Постачальника про прийняття до виконання отриманої Заявки є надання на оплату Покупцю рахунку-фактури.
Умовами пункту 2.4. Договору Товар постачається партіями. Вартість, кількість та асортимент кожної окремої-парта Товару визначається в рахунках-фактурах/рахунках та видаткових накладних.
Відповідно до пункту 2.5. Договору Сторони домовилися, що Постачальних повинен в будь-якому разі поставити Товар Покупцю не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) робочих днів з дати отримання Заявки Постачальником, якщо інший строк не визначений Сторонами у Заявці.
Умовами пункту 3.1. Договору передбачено місце та умови поставки Товару визначаються Сторонами у Заявках.
Згідно п.3.2. Договору, якість Товару, що передається Постачальником відповідає технічним умовам виробника. Підтвердженням якості та безпеки використання Товару є паспорт якості та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи.
Пунктом 3.3. Договору Покупець зобов'язується перевірити при прийманні Товар за якістю та кількістю, підписати відповідну видаткову накладну, а також забезпечити належні умови для своєчасного та безпечного розвантаження Товару в місці його приймання.
Відповідно до пункту 3.8. Договору, право власності та всі ризики на поставлений Товар, переходять до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної в місці поставки Товару.
Згідно з пунктом 3.9. Договору, з дати підписання Сторонами видаткових накладних на Товар, Покупець самостійно та від власного імені здійснює розпорядження цим Товаром, а також вчиняє інші дії, що випливають з права власності на такий Товар.
Умовами пункту 4.2.1. Договору передбачено, що Постачальник має право вимагати від Покупця прийняття та оплати Товару, який відповідає умовам визначеним в Договорі.
В пункті 4.3.1. зазначено, що Покупець зобов'язаний приймати Товар та оплачувати його згідно з умовами визначеними у Договорі.
Згідно пункту 5.1. Договору, вартість кожної партії Товару, що постачається Покупцю за цим Договором визначається видатковими накладними та вказується в рахунках-фактурах Постачальника.
Відповідно до пункту 5.2.1. Договору сторони погодили, що за умови, якщо сумарна вартість поставлених та неоплачених партій Товару не перевищує 50 О0О гривень, Покупець зобов'язаний оплатити Товар протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної такої партії Товару. Повна або часткова попередня оплата Товару допускається. Якщо останній день відстрочення платежу припадає на вихідний (неробочий день), погашення заборгованості повинно бути здійснено напередодні в останній робочий день. При здійсненні поставки наступної партії Товару, у випадку, якщо сумарна вартість поставленого та неоплаченого Товару, перевищить встановлений у даному пункті ліміт, Покупець зобов'язаний погасити перевищення ліміту до дня поставки цієї партії.
Згідно пункту 6.3. Договору, за прострочення оплати поставленого і неоплаченого Товару Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення прострочення від несплаченої суми, за кожний день порушення строків сплати, до моменту погашення ним боргу в повному обсязі.
У відповідності до пункту 6.4. Договору, окрім сплати пені, передбаченої п. 6.3. даного Договору в разі порушення в оплаті поставленого Товару до Покупця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктом 6.5. Договору передбачено, що, якщо прострочення за поставлений, але не оплачений товар триває більше 20 днів з моменту, коли Товар повинен бути оплачений, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику окрім штрафних санкцій, передбачених п. 6.3. та п. 6.4. Договору, штраф у розмірі 15% від суми поставленого Товару.
Згідно пункту 9.3. - Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 р.
Умовами пункту 9.4 Договору узгоджено, що, якщо за 10 календарних днів до закінчення дії даного Договору жодна із Сторін не заявить намір про його розірвання, термін дії Договору продовжується на кожен наступний календарний рік.
На виконання умов укладеного Договору Постачальником були здійснені поставки товару за наступними видатковими накладними:
- №1414027 від 09.01.2020 р. на суму 3 690,00 грн.;
- №1415301 від 15.01.2020 р. на суму 4 032,00 грн.;
- №1415616 від 15.01.2020 р. на суму 2 241,60 грн.;
- №1421798 від 28.01.2020 р. на суму 342,00 грн.
Таким чином, Постачальником було поставлено товар на загальну суму 10305,60 грн. з ПДВ. Видаткові накладні на поставку товару підписані Покупцем без зауважень.
Проте, за поставлений товар відповідач не розраховувався в порядку та строки, визначені умовами договору. Як вказує позивач, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 10305,60 грн.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано останньому пеню у розмірі 1429,49 грн., 299,71 грн. 3% річних, 515,57 грн. інфляційних збитків, 1545,84 грн. штрафу.
Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019 за поставлений товар в розмірі 10305,60 грн. основного боргу, 1429,49 грн. пені, 299,71 грн. суми річних, 515,57 грн. інфляційних збитків, 1545,84 грн. штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10305,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №1414027 від 09.01.2020 р. на суму 3 690,00 грн.; №1415301 від 15.01.2020 р. на суму 4 032,00 грн.; №1415616 від 15.01.2020 р. на суму 2 241,60 грн. №1421798 від 28.01.2020 р. на суму 342,00 грн.
Проте, в порушення умов Договору, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість за поставлений товар в розмірі 10305,60 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленої заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019.
При цьому, суд критично ставиться до наведених заперечень відповідача, викладених у відзиві, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними.
Стаття 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором поставки ЛФМ № 3/2106 від 21.06.2019 в розмірі 10305,60 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 299,71 грн. та інфляційних збитків у розмірі 515,57 грн., суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Перевіривши правильність нарахування 3% річних у розмірі 299,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 515,57 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1429,49 грн. та штрафу у розмірі 1545,84 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до пункту 6.3. Договору, за прострочення оплати поставленого і неоплаченого Товару Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення прострочення від несплаченої суми, за кожний день порушення строків сплати, до моменту погашення ним боргу в повному обсязі.
У відповідності до пункту 6.4. Договору, окрім сплати пені, передбаченої п. 6.3. даного Договору в разі порушення в оплаті поставленого Товару до Покупця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктом 6.5. Договору передбачено, що, якщо прострочення за поставлений, але не оплачений товар триває більше 20 днів з моменту, коли Товар повинен бути оплачений, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику окрім штрафних санкцій, передбачених п. 6.3. та п. 6.4. Договору, штраф у розмірі 15% від суми поставленого Товару.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу за прострочення оплати поставленого і неоплаченого товару, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, стягненню з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1429,49 грн. та штрафу у розмірі 1545,84 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бут-Гусаім Віри Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН" (40000, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 25, код ЄДРПОУ 32318370) 10305,60 грн. основного боргу, 1429,49 грн. пені, 299,71 грн. суми річних, 515,57 грн. інфляційних збитків, 1545,84 грн. штрафу, 2270, 00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН" (40000, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 25, код ЄДРПОУ 32318370).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Бут-Гусаім Віра Вікторівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "12" липня 2021 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/334/21