Рішення від 01.07.2021 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(760/7020/19)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної зави

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

до відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

про стягнення 3058056 грн 30 коп.

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання - Селіверстова Н.О.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №51 від 29.07.2011 в розмірі 3058056 грн 30 коп., в тому числі заборгованість за кредитом - 1279351,66 грн, заборгованість по відсоткам - 997132,37 грн, пеня - 512422,77 грн, інфляційні втрати - 269149,49 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", найменування якого було змінено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк", оформлене протоколом №3 від 22.11.2016 - на "Публічне акціонерне товариство "Укрінком"; рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформлене протоколом №6 від 28.03.2017 - на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №51, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії із загальним лімітом заборгованості - 4000000 грн 00 коп., зі сплатою 21,0% річних від фактичної заборгованості за кредитом; в свою чергу позичальник зобов'язався в термін до 10.07.2018 повернути кредит. Додатковою угодою №3 від 03.03.2015 сторони погодили, що заборгованість за кредитом становить 1764623 грн 04 коп., змінили редакцію п.1.1. договору, відповідно до якої позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії із загальним лімітом заборгованості 1764623 грн 04 коп. із строком користування до 10.07.2018 (включно).

На виконання умов укладеного кредитного договору, відповідно до заяв про видачу готівки №3585451 від 09.08.2011, №4265850 від 23.09.2011, №4318135 від 28.09.2011, №5085787 від 08.11.2011, №1020949 від 27.02.2012, №1481840 від 28.02.2013, №3947696 від 24.05.2013, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 3145000,00 грн.

Відповідачем свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував не в повному обсязі та не своєчасно, сума повернутого кредиту складає - 1650534 грн 80 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість в розмірі 1279351 грн 66 коп. та за відсотками в розмірі 997132 грн 37 коп.

Також, позивачем відповідно до умов кредитного договору нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 997132 грн 37 коп., пеня в розмірі 512422 грн 77 коп., інфляційні нарахування в розмірі 269149 грн 49 коп.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №760/7020/19.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.10.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Луганської області.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2021 матеріали справи №913/266/20(760/7020/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).

01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.07.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

В той же час, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.04.2021 справу №913/266/20(760/7020/19) прийнято до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2021.

У судовому засіданні 28.04.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 19.05.2021 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 19.05.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.06.2021 о 14 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 09.06.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.07.2021 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №51, відповідно до умов якого банк надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 4000000 грн 00 коп. на термін до 28.07.2014. З дня укладення договору встановлюється ліміт кредитної лінії у розмірі 2600000,00 грн. В подальшому збільшення ліміту кредитної лінії відбувається за умови оформлення в забезпечення іншого майна/майнових прав (п.1.1. договору).

Додатковою угодою №2 від 28.02.2013 сторони погодили, що з дня підписання додаткової угоди ліміт відновлювальної кредитної лінії встановлюється у розмірі 2180000 грн 00 коп.

Додатковою угодою №3 від 03.03.2015 сторони погодили, що станом на 03.03.2015, заборгованість за кредитним договором становить - 1764623,04 грн., у зв'язку з чим, п 1.1. кредитного договору вирішили викласти в наступній редакції: "Банк надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 1764623,04 грн на термін до 10.07.2018."

За користування кредитом процентна ставка (фіксована) встановлюється в розмірі 26,0% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.1.2. в редакції додаткової угоди №3 від 03.03.2015).

Позичальник зобов'язується використати кредит на вказані в договорі цілі (потреби), повністю повернути його в термін до 10.07.2018 (включно), сплатити нараховані проценти та інші платежі, передбачені договором.

Зменшення кредиту заборгованості здійснюється рівними частинами в сумі 44115,58 грн, починаючи з квітня 2015 та повне погашення кредиту в сумі 44115,58 грн до 10.07.2015, з першого по десяте число (включно) кожного місяця, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позичальника та/або його поручителя та/або шляхом внесення готівки до каси банку (п.3.1. в редакції додаткової угоди №3 від 03.03.2015).

Відповідно до п.3.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування відсотків в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяця та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

У разі порушення позичальником термінів погашення заборгованості за договором та/або нарахованими процентами позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу (п.7.1. договору).

Відповідно до п.8.9 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

На виконання умов кредитного договору, на підставі заяви на видачу готівки №3585451 від 29.08.2011, заяви на видачу готівки №4265850 від 23.09.2011, заяви на видачу готівки від 28.09.2011, заяви на видачу готівки №5085787 від 08.11.2011, заяви на видачу готівки №1020949 від 27.02.2012, заяви на видачу готівки №1481840 від 28.02.2013, заяви на видачу готівки №3947696 від 24.05.2013, банк перерахував позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 3415000 грн 00 коп., однак позичальник грошове зобов'язання за договором щодо повернення кредиту виконав частково на суму 1650534 грн 80 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованості за кредитом в розмірі 1279351 грн 66 коп. Також відповідно до умов договору, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2016 по 28.02.2019 - 997132 грн 37 коп., пеня за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 63282 грн 71 коп., пеня за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 за несвоєчасне повернення кредиту - 449140 грн 06 коп., інфляційні нарахування за період з березня 2016 по лютий 2019 за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 269149 грн 49 коп.

13.07.2016 на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство "Укрінком".

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрінком", змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ "Укрінбанк".

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.

Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.

Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.

Отже станом на момент укладення договору у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ №180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати позивач втратив право здійснювати банківську діяльність.

В свою чергу зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладеного договору від 29.07.2011, в той час коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє позивача в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов'язку належного виконання взятих не себе договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору №51 від 29.07.2011 позивач перерахував відповідачу ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 3415000 грн 00 коп., що підтверджується заявою на видачу готівки №3585451 від 29.08.2011, заяви на видачу готівки №4265850 від 23.09.2011, заяви на видачу готівки від 28.09.2011, заяви на видачу готівки №5085787 від 08.11.2011, заяви на видачу готівки №1020949 від 27.02.2012, заяви на видачу готівки №1481840 від 28.02.2013, заяви на видачу готівки №3947696 від 24.05.2013.

Відповідач - ОСОБА_1 грошове зобов'язання за договором виконав частково та повернув кредитні кошти в розмірі 1650534 грн 80 коп., у зв'язку з чим, утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 1764465 грн 20 коп., але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума заборгованості за тілом кредиту складає 1279351 грн 66 коп.

Станом на час розгляду даної справи, відповідачем доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором №51 від 29.07.2011 до суду надано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №51 від 29.07.2011 в розмірі 1279351 грн 66 коп. є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Крім того, у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем - ОСОБА_1 , своїх зобов'язань за кредитним договором №51 від 29.07.2011, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2016 по 28.02.2019 - 997132 грн 37 коп., пеня за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 63282 грн 71 коп., пеня за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 за несвоєчасне повернення кредиту - 449140 грн 06 коп., інфляційні нарахування за період з березня 2016 по лютий 2019 за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 296149 грн 49 коп.

Згідно з ч.3 ст. 346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак позов у цій справі подано саме у зв'язку з неправомірним користуванням відповідачами грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред'явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2016 по 28.02.2019.

Враховуючи те, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків позивача змінився, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом після 22.03.2016.

За таких обставин вимога позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 22.03.2016 по 28.02.2019, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума відсотків за користування кредитом №51 від 29.07.2011 за період з 01.03.2016 по 21.03.2016, яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню, складає 19085 грн 41 коп.

Враховуючи вищевикладене, похідна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2018 по 28.02.2019, інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з березня 2016 по лютий 2019, та вимога про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.03.2018 по 28.02.2019, інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення кредиту за період з березня 2016 по лютий 2019 є незаконною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме: стягнути з відповідача суму основного боргу за кредитним договором в розмірі 1279351 грн 66 коп.; відсотки за користування кредитом в розмірі 19085 грн 41 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення 3058056 грн 30 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" заборгованість за кредитним договором №51 від 29.07.2011 в сумі 1298437 грн 07 коп., з яких: сума основного боргу за кредитним договором в розмірі 1279351 грн 66 коп.; відсотки за користування кредитом в розмірі 19085 грн 41 коп., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 19476 грн 55 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано - 12.07.2021

Суддя С.В. Масловський