ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2021Справа № 910/3930/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС"
2) ОСОБА_1
про стягнення 315 402,71 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за договором б/н від 16.01.2015 в розмірі 315402,71 грн., з яких: 313 708,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 694,12грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань щодо повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3930/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
19.05.2021, 21.05.2021, 24.05.2021 відповідач 1 через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому заначив, що погасив борг в розмірі 313 708,59 грн. Крім того, на думку відповідача 1, відсотки за користування кредитними списувалися позивачем щоденно, а отже відсутні підстави для їх повторного стягнення.
07.07.2021 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
Відповідач 2 у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд даної справи відповідач 2 був повідомлений ухвалою суду від 27.04.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача 2 , зазначену у листі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 27.04.2021 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку. Крім того, відповідач 2 отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 05.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 80003698.
Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу 2 та відповідач 2 був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
16.01.2015 ТОВ «Електротрейд-сервіс» (позичальник, відповідач 1) підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач 1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку (позивач), що розміщені в мережі Інтернет на сайті позивача, які разом з заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачу 1 встановлено кредитний ліміт, відкрито банківський рахунок та на зазначений рахунок позивач нарахував відповідачу 1 - 500 000,00 грн.
Згідно з п. 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно з 3.2.1.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Умовами п. 3.2.1.4. затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.
Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
10.12.2015 між позивачем та ОСОБА_1 (відповідачем 2, поручителем) укладений договір поруки №POR1449751918437, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Електротейд-сервіс" (відповідача 1) зобов'язань за кредитним договором, а саме за умовами надання кредиту в наступній частині.
Розділу 1.1.1. розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:
За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. «Угоди-1» - 33 % річних;
За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. «Угоди-1» - 66% річних;
б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. «Угоди-1» в розмірі 3% річних від суми перерахувань;
в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. «Угоди-1» 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць».
г) кредиту в розмірі 10 000, 00 грн.
Якщо під час виконання «Угоди-1» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою 1» в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.
До розділу 3.2.2. «Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг», «Угода-2», по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:
За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 «Угоди-2» - 36% річних;
За період користування кредитом у разі прострочення згідно п. 3.2.2.2 «Угоди-2» - 56% річних;
б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у «Угоді-2»;
в) кредиту в розмірі 1000, 00 грн.
Якщо під час виконання «Угоди 2» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою 2» в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Згідно із пунктом 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв'язку із порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротейд-сервіс" (відповідач 1) зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків, у зв'язку із чим у відповідача 1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 315 402,71 грн., з яких: 313 708,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 694,12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Оскільки, як зазначає позивач, у відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротейд-сервіс" наявна заборгованість за договором від 16.01.2015 та, з огляду на те, що виконання зобов'язання за вказаним договором забезпечені порукою відповідача 2 ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду про стягнення солідарно з відповідачів 315 402,71 грн., з яких: 313 708,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 694,12грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як зазначено судом вище, позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротейд-сервіс" зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків, у відповідача наявна заборгованість за кредитом у розмірі 315 402,71 грн., з яких: 313 708,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 694,12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 повернув позивачу суму заборгованості за кредитом в розмірі 313 708,59 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 04АІ від 16.01.2021, 02BU від 19.02.2021, 04VO від 22.02.2021, 032J від 26.02.2021, 04АН від 01.03.2021, 034О від 11.03.2021, 02F4 від 19.03.2021, 02QН від 23.03.2021, 04КК від 26.03.2021, 040J від 02.04.2021, 01ZF від 06.04.2021, 02JК від 14.04.2021, № 04І4 від 19.04.2021.
Крім того, на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем відповідач 1 надав Довідку про стан позичкової заборгованості №210520SU14410502 від 20.05.2021, з якої вбачається, що у відповідача 1 позичкової заборгованості за кредитами та відсотками не має.
Таким чином, відповідачем 1 було сплачено частково заборгованість у розмірі 15 004,51 у період з 16.01.2021 по 01.03.2021, тобто до звернення позивача з позовом до суду, та частково сплачено заборгованість у розмірі 298 704,08 грн у період з 11.03.2021 по 19.04.2021, тобто після звернення позивача до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 298 704,08 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 694,12 грн., сплачена відповідачем 1 після подання позовної заяви, суд закриває провадження у справі №910/3930/21 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 298 704,08 грн. та по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 694,12 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості по кредитному договору у розмірі 15 004,51 грн. сплачена відповідачем 1 до подачі позову (засобами поштового зв'язку - 11.03.2021), що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог в сумі 15 004,51 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд відмовляє у замовленні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙД-СЕРВІС" та ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 004,51 грн. та закриває провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 298 704,08 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 694,12 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується судом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Закрити провадження у справі №910/3930/21 в частині позовних вимог про стягнення 300 398,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 12.07.2021.
Суддя О.В. Гулевець