ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2021Справа № 910/18309/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп»
до 1) Міністерства оборони України
2) Військової частини НОМЕР_1
3) Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними дій
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Голубок А.В.;
від відповідача-1: Ільїн О.О.;
від відповідача-2: Ільїн О.О.;
від відповідача-3: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Груп» (далі - Товариство; ТОВ «Гарант Ойл Групп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ) в особі командира, Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ДВС) про:
- визнання протиправними дій ВЧ в особі її командира з перешкоджання Товариству з у доступі з липня 2017 року до власного майна та палива, на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), всупереч встановленим рішенням Господарського суду м. Києва № 910/16154/16 від 05.07.2017 обставинам;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав Товариства шляхом зобов'язання ВЧ в особі її командира утриматися до повного виконання сторонами зобов'язань, що виникли з договору оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 від вчинення дій з не допуску (обмеження доступу засобами караулу, відключення електропостачання, фізичним перекриттям під'їзних шляхів) та дій, що перешкоджають використанню власного майна та здійсненню господарської діяльності, Товариством на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко №1);
- стягнення з ВЧ, а у випадку недостатності коштів у порядку ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1076-XIV, з МОУ грошових коштів в розмірі 241 941,03 грн, які сплачені позивачем за електроенергію за час відсутності доступу з липня 2017 до власного майна та палива, на склад ПММ № 2 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) ;
- визнання протиправними дій ДВС при вилученні та передачі ВЧ в межах ВП 61522152 актом від 02.04.2020 без встановлення індивідуальних ознак, суцільним шляхом, майна належного на праві власності Товариства, всього, що перебувало на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) та усунути порушення прав позивача шляхом повернення майна, яке є власністю позивача у безперешкодне розпорядження Товариства.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/18309/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.02.2021.
22.01.2021 через загальний відділ діловодства суду від ВЧ надійшла заява про застосування до позивача заходів процесуального примусу за невиконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/17875/20, пред'явлення завідомо безпідставної позовної вимоги та подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом з тих самих підстав у виді штрафу розміром 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, 15.02.2021 відповідачем-2 подано письмовий відзив на позовну заяву.
23.02.2021 позивач на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі надав письмові пояснення стосовно необхідності залучення третіх осіб та долучив заперечення проти заяви відповідача-2 про зловживання процесуальними правами.
26.02.2021, напередодні підготовчого засідання, до суду звернувся відповідач-2 із заявою про виключення документів з числа доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів і відкладено підготовче засідання на 26.03.2021.
26.03.2021 позивач подав суду заперечення на заяву відповідача-3 про виключення документів з числа доказів.
У підготовчому судовому засіданні 26.03.2021 було оголошено перерву до 16.04.2021.
29.03.2021 відповідач-1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
15.04.2021 відповідач-2 подав суду заяву про відкладення розгляд справи.
16.04.2021 позивач подав суду відповідь на відзиви ВЧ та МОУ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 було відкладено підготовче засідання на 28.05.2021.
26.04.2021 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив розглядати позовну заяву у такій редакції: «Визнати протиправними дії Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) код ЄДРПОУ 34977156, при вилученні та передачі Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в межах ВП 61522152 актом від 02.04.2020 р. (за яким ТОВ «Гарант Ойл Групп» не є боржником) без встановлення індивідуальних ознак, суцільним шляхом, майна належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» код ЄДРПОУ 25392923, всього, що перебувало на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) та усунути порушення прав позивача шляхом повернення майна, яке є власністю позивача (перелік право власності на яке та вартість в розмірі 394 734,00 грн. встановлена Рішенням Господарського суду м. Києва № 910/16154/16 від 05.07.2017р.) у безперешкодне розпорядження ТОВ «Гарант Ойл Групп»».
27.04.2021 відповідач-2 подав суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.07.2021.
02.07.2021 позивач подав суду клопотання, в якому просив вважати правильною назвою заяви від 21.04.2021 № 58 - заява про зміну предмету позову та задовольнити таку заяву в повному обсязі.
Вказана заява була підтримана представником позивача у судовому засіданні 02.07.2021 та прийнята судом до розгляду.
У судове засідання, що відбулось 02.07.2021, а також у попередні судові засіданні, представник відповідача-3 не з'явився, про причини неявок суд не повідомив.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, ухвали суду були надіслані за адресою відповідача-3, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвали суду були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Таким чином, оскільки відповідача-3 було належним чином повідомлено про судові засідання та відповідач-3, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ДВС.
У судовому засіданні 02.07.2021 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви на позовну заяву, відповіді на відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.05.2003 між ВЧ (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (наразі - Товариство) (орендар) укладено договір оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ (далі - Договір), розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль Соцмістечко (в/містечко № 1), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове оплатне користування нерухоме військове майно склад паливно-мастильних матеріалів (далі - майно), 3 шт. резервуари (1 350 куб. м.), будівлі № 54, 23, б/н 449 кв. м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), що знаходиться на балансі ВЧ, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить станом на квітень 2003 року за експертною оцінкою 98 848,00 грн.
Слід зазначити, що сторонами укладалися додаткові угоди до Договору.
Позивач вказує, що на підставі вказаного Договору ним було розміщено за адресою: Київська обл., м. Бориспіль Соцмістечко (в/містечко № 1), рухоме і нерухоме майно, яке належить йому на праві власності. Зазначена обставина, на думку позивача, підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 зі справи № 910/16154/16.
Також позивач стверджує, що 29.09.2020 ним було отримано від ТОВ «Вастон» засобами поштового зв'язку скаргу на дії державного виконавця в межах справи № 902/862/15, з якої вбачається, що на виконанні ДВС перебуває виконавче провадження № 61522152 від 12.03.2020 відкрите з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 25.02.2020 № 902/862/15 про зобов'язання ТОВ «Вастон» повернути ВЧ орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору від 22.04.2005 № 43, а саме: військове майно, яке входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів - задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 пгг., задвижка ДУ-150-3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80 В- 1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100-4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт., розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) на загальну суму 89 135,00 грн.
В межах даного виконавчого провадження ДВС без проведення обліку майна на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), що підлягає передачі за наказом Господарського суду Київської області від 25.02.2020 №902/862/15 за індивідуальними ознаками 02.04.2020, без присутності представників ТОВ «Вастон» (боржника) та ТОВ «Гарант Ойл Групп» як власника майна, було складено акт від 02.04.2020 про передачу ВЧ (стягувач) предметів, нібито зазначених у виконавчому документі.
Позивач зазначає, що виконавчим органом не було враховано того, що на території складу ПММ № 2 знаходиться не тільки орендоване ТОВ «Вастон» за договором оренди від 22.04.2005 №43 майно, а й майно, яке сумісно використовується ТОВ «Вастон» з ТОВ «Гарант Ойл Групп» на підставі договору сумісного використання майна від 04.05.2005 №1/119, та належить на праві власності Товариству, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 №910/16154/16.
З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправними дії ДВС при вилученні та передачі ВЧ в межах ВП № 61522152 актом від 02.04.2020 без встановлення індивідуальних ознак, суцільним шляхом, майна належного на праві власності Товариства, всього, що перебувало на складі ПММ № 2 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), та усунути порушення прав позивача шляхом повернення майна, яке є власністю позивача у безперешкодне розпорядження Товариства.
Відповідачі заперечували проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вимоги позивача, викладені у заяві від 21.04.2021 № 58 (а.с. 76-78 том ІІ справи), при вирішенні даного спору необхідно дослідити питання щодо права власності позивача на майно та його порушення ДВС під час проведення виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП № 61522152.
Дослідивши обставини справи, подані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Позивач на підтвердження права власності на майно, що на його думку було вилучено і передано ВЧ в межах ВП № 61522152, посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 зі справи № 910/16154/16.
Разом з тим, предметом спору у справі № 910/16154/16 було визнання недійсним договору від 04.05.2005 № 1/119 про сумісне використання майна, а не оспорювання права власності Товариства.
Також, слід зазначити, що у вказаному рішенні було лише процитовано умови додаткової угоди № 2 до договору від 04.05.2005 № 1/119 про сумісне використання майна та не встановлювався факт права власності Товариства на майно, вказане у пункті 1 вказаної додаткової угоди.
Таким чином, суду не подано належних доказів, які б підтверджували право власності позивача на майно, яке було зазначене у пункті 1 додаткової угоди № 2 до договору від 04.05.2005 № 1/119 про сумісне використання майна.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2020 ДВС на виконання наказу Господарського суду Київської області від 25.02.2020 № 902/862/15 у межах ВП № 61522152 були вчинені виконавчі дії та оформлено акт про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.
Так, із вказаного акту вбачається, що державний виконавець виконав рішення суду, а саме було передано майно з користування ТОВ «Вастон» на користь ВЧ: задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 шт., задвижка ДУ-150-3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80 - 1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100-4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт.
Слід зазначити, що майно, яке було передано в межах ВП № 61522152 відповідає майну, яке було зазначено у судовому рішенні.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частина 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.
Слід зазначити, що суду не подано жодного документального підтвердження того, що ДВС 02.04.2020 в межах ВП № 61522152 було порушено норми чинного законодавства, зокрема, в частині встановлення індивідуальних ознак майна.
Так, рішення суду та наказ зі справи № 902/862/15 містить найменування майна, його кількість та адресу розташування, що надає можливість його індивідуалізувати та ідентифікувати.
Відсутні підстави вважати, що державним виконавцем за актом від 02.04.2020 було передано майно, яке не вказано у наказі від 25.02.2020 № 902/862815, а позивач не підтвердив, що 20.02.2020 в процесі ВП № 61522152 було передано майно, яке належить саме йому на праві власності.
Враховуючи викладене, позивач не довів, що під час виконавчих дій в рамках ВП № 61522152 було вилучено майно, власником якого він є; не вказав, яке саме майно він просить повернути, хто саме має повернути це майно.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 114, 129, 232, 233, 236, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.07.2021.
Суддя Ю.О. Підченко