ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2021Справа № 910/6872/21
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до громадської організації "Легеарт"
про стягнення 43 898,30 грн.
Представники сторін: не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до громадської організації "Легеарт" про стягнення 43 898,30 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3054 від 23.09.2019, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 39 897,97 грн. за період з 01.05.2020 по 31.03.2021, пеню у розмірі 1 811,77 грн., 3% річних у розмірі 587,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 601,49 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 80066487 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.04.2021 року, а саме: 04211, м. Київ, вулиця Приозерна, будинок 2.
Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 11.05.2021 р. повернута до суду у зв'язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/6872/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), громадською організацією "Легеарт" (орендар) та комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 3054 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від " 26" березня 2019 року № 14/149 (п. 140) передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Праці, будинок № 8, літера А для розміщення громадської організації.
Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (п.1.2.).
Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що об'єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею: 137,70 (сто тридцять сім цілих сім десятих) кв.м, у т. ч. 1 поверх - 137,70 (сто тридцять сім цілих сім десятих) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Стан об'єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря (п.2.3 договору).
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.10.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 23.09.2019 № 3054 приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 137,7 кв.м (у т.ч. І пов. 137,7 кв.м), розташоване за адресою: м. Київ, бульв. Праці, 8, літер А. Стан приміщення, що передається в оренду згідно даного договору - задовільний.
Відповідно до п. 2.2 договору, вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 17 липня 2019 року висновком про вартість майна станом на 31 травня 2019 року становить: за 1 кв.м.: 18591 грн 14 коп., всього: 2560000 грн 00 коп.
Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2018 року № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304, становить в цілому 5834 грн 87 коп. (без ПДВ, за базовий місяць розрахунку - липень 2019 року).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п.3.6 договору).
Згідно з п.3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок підприємства-балансоутримувача.
Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з п.9.1 договору цей договір є укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 23 вересня 2019 року до 21 вересня 2022 року.
Позивачем зазначено, що відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.
Заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.03.2021 року становить 39 897,97 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Будь-яких доказі оплати матеріали справи не містять.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.03.2021 року в розмірі 39 897,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 811,77 грн. за період з 01.10.2020 року по 30.03.2021 року, три проценти річних в розмірі 587,07 грн. нараховані з 01.05.2020 року по 30.03.2021 року та інфляційні втрати в розмірі 1 601,49 грн. за період травень лютий 2021 року включно.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно з статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 6.2. договору оренди, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Дослідивши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, судом встановлено, що позивачем невірно було визначено періоди нарахування, оскільки позивач нараховує пеню на загальну суму заборгованості, яку він обраховує шляхом збільшення суми заборгованості за кожний наступний місяць.
Крім того, із розрахунку позивача доданого до позовної заяви вбачається, що він здійснював нарахування штрафних санкцій починаючи з першого числа місяця в якому зобов'язання мало бути виконано, хоча умовами п. 3.7 договору передбачений обов'язок сплати відповідачем орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою до 5 числа поточного місяця, а відтак правомірним буде нарахування штрафних санкцій починаючи з 6 числа місяця, в якому зобов'язання мало бути.
З огляду на зазначене, прострочення відповідача зі сплати орендної плати за травень 2020 року виникло з 06.05.2021, за червень 2020 року - з 06.06.2020, за липень 2020 року - з 06.07.2020, за серпень 2020 рок у- з 06.08.2020, за вересень 2020 року - з 06.09.2020, за жовтень 2020 року - 06.10.2020, за листопад 2020 року - з 06.11.2020, за грудень 2020 року - з 06.12.2020, за січень 2021 року - з 06.01.2021, за лютий 2021 року - з 06.02.2021, за березень 2021 року - з 06.03.2021.
Отже, нарахування пені необхідно здійснювати на заборгованість кожного окремого місяця за період 6 місяців.
Враховуючи зазначене, суд визначає вірні періоди нарахування пені (в межах заявлених позивачем позовних вимог за період нарахування пені з 01.10.2020 по 30.03.2021) на суми заборгованості за кожний спірний місяць: за травень 2020 року - з 01.10.2020 по 06.11.2020, за червень 2020 року - з 01.10.2020 по 06.12.2020, за липень 2020 року - з 01.10.2020 по 06.01.2021, за серпень 2020 року - з 01.10.2020 по 06.02.2021, за вересень 2020 року - з 01.10.2020 по 06.03.2021, за жовтень 2020 року - з 06.10.2020 по 30.03.2021, за листопад 2020 року - з 06.11.2020 по 30.03.2021, за грудень 2020 року - з 06.12.2020 по 30.03.2021, за січень 2021 року - з 06.01.2021 по 30.03.2021, за лютий 2021 року - з 06.02.2021 по 30.03.2021, за березень 2021 року - з 06.03.2021 по 30.03.2021.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3567.5801.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 %*25.73
3567.5823.10.2020 - 06.11.2020156.0000 %0.033 %*17.55
3578.2801.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 %*25.81
3578.2823.10.2020 - 06.12.2020456.0000 %0.033 %*52.79
3586.4301.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 %*25.87
3586.4323.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*57.62
3586.4311.12.2020 - 06.01.2021276.0000 %0.033 %*31.75
3563.9201.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 %*25.71
3563.9223.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*57.26
3563.9211.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*49.08
3563.9222.01.2021 - 06.02.2021166.0000 %0.033 %*18.75
3556.7901.10.2020 - 22.10.2020226.0000 %0.033 %*25.66
3556.7923.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*57.14
3556.7911.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*48.98
3556.7922.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*49.11
3556.7905.03.2021 - 06.03.202126.5000 %0.036 %*2.53
3574.5706.10.2020 - 22.10.2020176.0000 %0.033 %*19.92
3574.5723.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*57.43
3574.5711.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*49.22
3574.5722.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*49.36
3574.5705.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*33.10
3610.3206.11.2020 - 10.12.2020356.0000 %0.033 %*41.43
3610.3211.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*49.72
3610.3222.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*49.85
3610.3205.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*33.43
3657.2506.12.2020 - 10.12.202056.0000 %0.033 %*6.00
3657.2511.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*50.36
3657.2522.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*50.50
3657.2505.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*33.87
3690.1706.01.2021 - 21.01.2021166.0000 %0.033 %*19.41
3690.1722.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*50.95
3690.1705.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*34.17
3738.1406.02.2021 - 04.03.2021276.0000 %0.033 %*33.18
3738.1405.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*34.62
3775.5206.03.2021 - 30.03.2021256.5000 %0.036 %*33.62
Таким чином за перерахунком суду, загальний розмір пені становить: 1 301,48 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 510,29 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягаю задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції в заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3567.6806.05.2020 - 30.03.20213293 %96.28
3578.2806.06.2020 - 30.03.20212983 %87.48
3585.4306.07.2020 - 30.03.20212683 %78.83
3563.9206.08.2020 - 30.03.20212373 %69.30
3556.7906.09.2020 - 30.03.20212063 %60.13
3574.5706.10.2020 - 30.03.20211763 %51.64
3610.3206.11.2020 - 30.03.20211453 %42.98
3657.2506.12.2020 - 30.03.20211153 %34.55
3690.1706.01.2021 - 30.03.2021843 %25.48
3738.1406.02.2021 - 30.03.2021533 %16.28
3775.5206.03.2021 - 30.03.2021253 %7.76
Таким чином за перерахунком суду, загальний розмір трьох процентів річних становить: 570,71 грн. та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 16,36 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягаю задоволенню.
Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 1 601,49 наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з громадської організації "Легеарт" (04211, м. Київ, вул. Приозерна, будинок 2; ідентифікаційний код: 42198239) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) основний борг у розмірі 39 897 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 97 коп., пеню у розмірі 1 301 (одна тисяча триста одна) грн 48 коп., 3% річних у розмірі 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 76 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий