Справа № 529/563/21
Провадження № 2/529/204/21
про залишення позовної заяви без руху
12 липня 2021 року смт Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавської районної ради, Відділу управління майном про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Полтавської районної ради на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 26 січня 2021 року по 26 березня 2021 року у розмірі 76 876,69 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 1 778,16 грн. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача Полтавської районної ради на його користь сплачений ним судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 908,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що розрахунок по заробітній платі з ним було проведено 26 березня 2021 року, однак при цьому позивач не додав до позову жодних доказів, які б це підтверджували.
Вказуючи у позові, що рішенням Полтавської районної ради від 28.12.2020 № 1/VІІІ-12 розпочато процедуру реорганізації Диканської районної ради шляхом приєднання до Полтавської районної ради та остання являється правонаступником Диканської районної ради, при цьому позивач не додав до позовної заяви копію вказаного рішення.
Відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства позивач повинен надати суду докази на обґрунтування поданого позову.
За відсутності у нього вказаних доказів чи неможливості їх подання, позивач відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства повинен був про це зазначити у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Конституційний суд України у рішенні від 22.02.2012 у справі № 1-5/2012 вказав, що положення ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Тобто, особа має право звернутися до суду з позовною заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк з дня проведення з ним фактичного остаточного розрахунку.
Як зазначено позивачем, остаточний розрахунок з ним було проведено 26 березня 2021 року, позов подано до суду 08 липня 2021 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з пропуском тримісячного строку звернення до суду з позовом вказаної категорії та не вказав про поважність причин пропуску вказаного строку.
Враховуючи викладені вище обставини, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення встановлених недоліків, надавши позивачу десятиденний строк, який обраховувати з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської районної ради, Відділу управління майном про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання вказаної ухвали.
У разі неусунення вказаних недоліків у визначений термін позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Кириченко