490/3293/20 09.07.2021
нп 1-кп/490/68/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3293/20
09 липня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №62020150000000520 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, неодруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення - військовослужбовець за контрактом на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї НОМЕР_1 реактивної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні "матрос",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
13.12.2017р. ОСОБА_4 , проходячи військову службу за контрактом у військовому званні "матрос", на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї НОМЕР_1 реактивної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 , будучи обізнаним про умови та порядок проходження військової служби, діючи умисно, не маючи поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно до місця несення служби - військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), та незаконно перебував за межами вказаної військової частини, проводячи час на власний розсуд до 04.06.2020 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, винним себе визнав повністю. Пояснив, що дійсно не з'явився до розташування військової частини, оскільки йому було складно служити, так як не склались відносини з керівництвом.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обвинувачений не оспорює фактичні обставини, викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, пояснив в судовому засіданні, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та його позиція є добровільною з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, його особу, а саме те, що він за місцем проходження служби характеризується добре, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває. Окрім того судом враховується пом'якшуюча обставина у вигляді щирого каяття обвинуваченого та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин ОСОБА_4 призначити покарання відповідно до нижньої межі санкції, встановленої ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, враховуючи те, що ОСОБА_4 , є раніше не судимим, має міцні соціальні зв'язки, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України, слід звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1