Справа № 466/1718/20
«15» червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Молінській С.В.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач Львівська міська рада
представник позивача Курілець Х.З.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Третя львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадщину,
04 березня 2020 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до Львівської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Третя львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові.
В обгрунтування позовних вимог зіслалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Львові помер її батько ОСОБА_3 , що стверджується долученими до позовної заяви копіями свідоцтва про його смерть серія НОМЕР_1 від 20 червня 2011 року та свідоцтва про її народження серія НОМЕР_2 .
Спадщину після смерті батька вона, ОСОБА_1 , прийняла в силу того, що подала до Третьої львівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області заяву про прийняття спадщини.
Після смерті батька відкрилася спадщина на його майно, зокрема, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 та на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Однак, вона не може в нотаріуса оформити своє право на спадщину, оскільки при житті батько не отримував документ про право власності на спірний житловий будинок.
Зазначене стверджується листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 березня 2018 року.
Право власності батька на вказаний будинок зі спорудами виникло в силу того, що він побудував його у 1960 - роках. Згідно записів у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 224/0111-19, будинок складається із однієї житлової кімнати, площею 10,1 кв.м та кухні 5,4 кв.м.
Відповідно до архівної довідки від 29.03.2016 року № П-3001, виданої державним архівом Львівської області Львівської обласної держаної адміністрації «У документах переселенського відділу Львівського облвиконкому, у списку переселенців, які прибули з Польщі у село Рясне Брюховицького району Львівської області, за 1946 рік значиться, що за родиною ОСОБА_3 було закріплено всього 0,64 га землі.»
Згідно довідки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за № 2/1347 від 05.02.2018 року, технічна інвентаризація на реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.
Щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно відсутні.
З огляду на викладене в позасудовому порядку вона не може оформити свої спадкові права на спірне майно, а тому змушена звернутися до суду за захистом свого невизнаного в позасудовому порядку права.
Про відмову від спадщини батька вона не заявляла, інших спадкоємців після смерті батька немає, оскільки такі подали заяву до нотаріуса про відмову від неї.
Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Шевченківського районного м. Львова від 05 березня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного м. Львова від 28 травня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Курилець Х.З. позов підтримала, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник Львівської міської ради Балюєв С.В. проти задоволення позову заперечив, просив у позові відмовити.
Представник третьої особи - Третьої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності у зв'язку із великою завантаженістю.
В судове засідання, яке після оголошення перерви було призначено на 15 червня 2021 року о 09.40 год., представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Курилець Х.З., представник відповідача ОСОБА_2 не з'явились та подали заяви про згоду на завершення розгляду справи у їх відсутності.
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 15 червня 2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курилець Х.З., представника відповідача Львівської міської ради Балюєва С.В., показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові у віці 75 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про його смерть серія НОМЕР_1 від 20 червня 2011 року та свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , копії яких долучені до матеріалів справи.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на його майно, зокрема, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 та на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Після смерті батька позивач ОСОБА_1 звернулась до із заявою про прийняття спадщини до Третьої львівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Позивач ОСОБА_1 не може в нотаріуса оформити своє право на спадщину, оскільки при житті її батько ОСОБА_3 не отримав документ про право власності на спірний житловий будинок.
Зазначене стверджується листом державного нотаріуса Третьої львівської дерєавної контори Станкевич В.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 березня 2018 року №809/02-14.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що право власності ОСОБА_3 на вказаний будинок зі спорудами виникло в силу того, що він побудував його у 1960 - роках.
Згідно записів у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 224/0111-19, будинок складається із однієї житлової кімнати, площею 10,1 кв. м та кухні 5,4 кв. м.
З архівної довідки від 29.03.2016 року № П-3001, виданої державним архівом Львівської області, вбачається. що у документах переселенського відділу Львівського облвиконкому, у списку переселенців, які прибули з Польщі у село Рясне Брюховицького району Львівської області, за 1946 рік значиться, що за родиною ОСОБА_3 було закріплено всього 0,64 га землі.
Згідно довідки ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за № 2/1347 від 05.02.2018 року, технічна інвентаризація на реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.
Щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно відсутні.
Оскільки за життя ОСОБА_3 в установленому порядку не отримав правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими спорудами, тому його донька - позивач ОСОБА_3 не може реалізувати свої спадкові права та отримати в нотаріальному порядку відповідне свідоцтво про право на спадщину.
Судом також встановлено, що заяви про відмову від спадщини після смерті свого батька позивач ОСОБА_1 в органи нотаріату не подавала та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не має.
З показань допитаних в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 вбачається, що спірний будинок АДРЕСА_1 належав спочатку дідусеві і бабусі позивача ОСОБА_1 , а після їх смерті - її батькам, які були переселенцями з Польщі. Він, свідок, до 1981 року проживав по АДРЕСА_3 . яка розташована неподалік вул. Микитки та тому знає родини ОСОБА_6 з 1960-х років.
Аналогічні показання щодо належності спірного житлового будинку дав також в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є рідним братом позивача ОСОБА_1 .
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до положень ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Приписами ст.1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 та 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути - визнання права.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У зв'язку з вищенаведеним суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1221, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Третя львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадщину задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Львівська міська рада, адреса місцезнаходження: 79006, м. Львів, площа Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896;
третя особа - Третя львівська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження, 79019, м. Львів, просп. В.Чорновола, 39.
Повний текст рішення складено 25 червня 2021 року.
Суддя В. І. Кавацюк