06 липня 2021 р.Справа № 480/3571/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
представника відповідача: Дяченка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 15.03.21 року по справі № 480/3571/20
за позовом ОСОБА_1
до Державної іпотечної установи
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Державної іпотечної установи (надалі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної іпотечної установи щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.12.2019 та зобов'язано Державну іпотечну установу розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 та надати письмову відповідь на заяву позивача від 16.12.2019.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 видано виконавчий лист.
Державною іпотечною установою подано заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а також клопотання про застосування заходів процесуального примусу до позивача у вигляді штрафу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у задоволенні заяви Державної іпотечної установи про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 480/3571/20 та про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 у вигляді штрафу відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на неповне та неправильне з'ясування обставин справи, просить скасувати зазначену ухвалу в частині відмови у задоволенні зави про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, і прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 відповідачем позивачу листом надано відповідь на його заяву від 16.12.2019 і відповідно до вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Державна іпотечна установа листом від 01 жовтня 2020 року № 4418/15 направила до суду звіт про виконання вищевказаного судового рішення (оригінал звіту наявний в матеріалах справи). Таким чином, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 480/3571/20 виконане відповідачем добровільно в повному обсязі, однак, суд першої інстанції, всупереч вимогам процесуального закону, вказаним обставинам належної правової оцінки не надав.
Позивач правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.
Представник відповідача у судовому засіданні з підстав, наведених у апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом установлено, що в обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 480/3571/20 відповідачем зазначалося про виконання рішення суду від 17.09.2020 в добровільному порядку, розгляд заяви позивача 01.07.2020 та направлення відповіді на адресу ОСОБА_1 , надання до суду звіту про виконання рішення суду.
Клопотання про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 у вигляді штрафу, обґрунтовано тим, що позивач у письмових поясненнях заперечує факт виконання відповідачем рішення суду та отримання позивачем листа від 01.07.2020, яким надано відповідь на заяву, невиконання позивачем процесуального обов'язку щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на час видачі виконавчого листа судом, відповідачем в період з дня набрання рішення законної сили по день видачі судом виконавчого листа не було вчинено жодних дій на виконання саме судового рішення, а також з відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 у вигляді штрафу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Із аналізу вказаних норм убачається, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню якщо на момент видачі виконавчого листа його вже було виконано боржником у добровільному порядку (повністю або частково). Тобто, боржник має довести суду, що його обов'язок щодо вчинення відповідних дій після дня винесення судом рішення вже відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 зобов'язано Державну іпотечну установу розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 та надати письмову відповідь на заяву позивача від 16.12.2019.
Рішення суду відповідачем отримано 25.09.2020, в апеляційному порядку оскаржено не було, набрало законної сили.
За заявою ОСОБА_1 від 23.11.2020 судом видано виконавчий лист про зобов'язання Державну іпотечну установу розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 та надати письмову відповідь на заяву позивача від 16.12.2019.
Ухвалою суду першої інстанції від 17.06.2020, яку відповідач отримав 22.06.2020, витребувано у Державної іпотечної установи докази розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.12.2019, докази направлення та отримання позивачем відповіді на заяву позивача від 16.12.2019. Жодних доказів та документів на підтвердження вказаних обставин Державною іпотечною установою до матеріалів справи відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 79 КАС України відповідачем надано не було.
Отже, докази виконання відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 відсутні.
Щодо посилання відповідача на те, що рішення суду виконано в добровільному порядку, про що надано до матеріалів справи звіт про виконання рішення суду, колегія суддів зазначає таке.
Наявність листа, датованого 01.07.2020, не може підтверджувати факт виконання судового рішення, ухваленого 17.09.2020 та отриманого відповідачем 25.09.2020.
Лист відповідача від 01.07.2020 за № 2792/15/3 отриманий судом 06.10.2020, тобто після ухвалення рішення, і до моменту його ухвалення відповідачем без поважних причин до суду не наданий, судом не досліджувався, при ухваленні рішення по суті спору не брався до уваги. Крім того, надане до заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поштове рекомендоване повідомлення, свідчить про направлення та отримання 17.07.2020 кореспонденції позивачем, але такий документ також не надано було суду без поважних причин та не повідомлено суд про його існування, судом не досліджувався, при винесенні рішення по суті спору не брався до уваги.
Тобто, на час видачі виконавчого листа судом, відповідачем в період з дня набрання рішення законної сили по день видачі судом виконавчого листа не було вчинено жодних дій на виконання саме судового рішення.
Доказів того, що після ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення від 17.09.2020 у справі № 480/3571/20 відповідачем вчинялися дії щодо виконання саме рішення суду матеріали справи не містять.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Водночас, колегія суддів зауважує, що з урахуванням того, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги і в цій справі не оскаржується ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 у вигляді штрафу, суд апеляційної інстанції не переглядає оскаржуване судове рішення в цій частині.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 по справі № 480/3571/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 09.07.2021 року