вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2021м. ДніпроСправа № 904/66/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.
та представників:
прокурор: Афанасенко К.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Сімон О.П. - керівник;
від відповідача-2: Єрохіна Н.О. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область
в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
до відповідача-1: Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", село Поливанівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина", м.Дніпро
про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 про постачання фруктових та овочевих соків та стягнення 6 116,37 грн.
Керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина", в якому просить:
1. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 про постачання фруктових та овочевих соків, укладеного між Комунальним закладом "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина".
2. Стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 надмірно сплачені грошові кошти у сумі 6 116,37 грн.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що укладена додаткова угода №6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 суперечить вимогам законодавства, зокрема пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо неможливості зміни сторонами істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відсутність коливання цін на предмет закупівлі за спірним договором на товарному ринку прокурор підтверджує листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області №06-08/3303-20 від 15.10.2020 з інформацією про те, що середні споживчі ціни на соки фруктово-ягідні по Дніпропетровській області за лютий - травень 2020 року становили від 25,50 грн/л до 25,76 грн/л, а за червень 2020 року - 26,12 грн/л (а.с. 137 том 1).
Прокурор зазначає, що спірною додатковою угодою сторони безпідставно збільшили ціну одиниці продуктів харчування за укладеним договором (соки фруктові-ягідні, томатний сік), що призвело до зайвих виплат коштів місцевого бюджету у сумі 6116,37 грн і, як наслідок, спричинило шкоду державі в особі Дніпропетровської обласної ради, яка є засновником замовника публічних закупівель - Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад й виконує повноваження контролю за виконанням бюджету.
На думку прокурора у даному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує захисту. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку у спосіб, який належить до їх відання.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади, відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Крім того, укладенням додаткової угоди до договору поставки продуктів харчування порушені матеріальні інтереси, оскільки Комунальний заклад "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" фактично отримав продуктів харчування менше у порівнянні з первісним договором й за значно вищою ціною.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України “Про прокуратуру”, а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності Дніпропетровської обласної ради для втручання прокурора є достатньо. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Верховного Суду в його постановах від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 25.10.2019 у справі №911/1107/18, від 20.11.2019 у справі № 911/1110/18, від 03.12.2019 у справі № 920/121/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Правовими підставами позову прокурор зазначає, серед іншого, статті 203, 215, 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, з метою отримання у строк до 19.10.2020 інформації про застосування Дніпропетровською обласною радою заходів, у тому числі у судовому порядку, щодо визнання недійсною укладеної між відповідачами додаткової угоди № 6 від 01.06.2020, прокурор звернувся до обласної ради з відповідним запитом № 04/41/1-1052вих20 від 09.10.2020 та повідомленням про те, що у разі невжиття зазначених заходів прокурором будуть застосовані представницькі повноваження на захист інтересів держави (а.с. 138 - 141 том 1).
Листом № вих-3663/0/2-20 від 19.10.2020 Дніпропетровська обласна рада повідомила прокурора, що вона не зверталася до суду з позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020, оскільки фінансово-господарська діяльність відповідача-1 здійснюється відповідно до кошторису, який затверджується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення й головним розпорядником коштів зазначеного комунального закладу визначено департамент соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації (а.с. 142-143 том 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Щодо визначення прокурором позивача в особі Дніпропетровської обласної ради суд зазначає таке.
За змістом загальних положень статуту Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (далі - статут), заклад заснований на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради (далі - Орган управління майном).
Організаційно-методичне забезпечення та впровадження державної політики у сфері діяльності закладу здійснюється департаментом соціального захисту населення обласної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 3.3 статуту джерелами фінансування закладу є видатки обласного бюджету, добровільні пожертвування, благодійні внески юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством.
Фінансово-господарська діяльність закладу провадиться відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (пункт 3.4 статуту).
Згідно з пунктом 3.7 статуту заклад є неприбутковою організацією відповідно до чинного законодавства.
Майно закладу є спільною власністю територіальних громад Дніпропетровської області й закріплюється за ним на правах оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, заклад володіє, користується зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству України та статуту. Розпорядження закріпленим за закладом майном здійснюється з дозволу Органу управління майном (пункт 4.2 статуту).
За змістом пункту 7.1 статуту основним джерелом формувань фінансових ресурсів закладу є кошти обласного бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 статуту фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється відповідно до кошторису, що затверджується департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації.
Отже, саме Дніпропетровська обласна рада є органом управління та розпорядження майном Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради". Основним джерелом формувань фінансових ресурсів та видатків цього закладу є кошти обласного бюджету.
У письмових поясненнях, які надійшли до суду 17.03.2021, прокурор додатково обґрунтував правомірність визначення позивачем Дніпропетровську обласну раду.
Так, прокурор указав, що Дніпропетровська обласна рада не виконує свої обов'язки щодо внутрішнього контролю за використанням коштів місцевого бюджету. Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації є головним розпорядником коштів, проте не наділений жодними повноваженнями щодо контролю за їх виростанням (а.с. 219 - 222 том 1).
За таких обставин прокурор визначив Дніпропетровську обласну раду як належного позивача у справі.
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 18.03.2021, відповідач-2 зазначає, що він не є виробником предмету закупівлі за договором № 6 від 14.02.2020 про постачання фруктових та овочевих соків, а тому з метою виконання зазначеного договору останній придбав товар у іншого суб'єкта господарювання - ТОВ «Стор Трейдінг» за договором № 10/01-20 від 10.01.2020.
Станом на дату укладення відповідачами договору № 6 від 14.02.2020 вартість соків становила 20,58 грн з ПДВ за 1 літр, але з 20.04.2020 ТОВ «Стор Трейдінг» збільшив ціну за соки, у зв'язку з чим відповідач-2 звернувся до відповідача-1 з пропозицією щодо збільшення вартості товару за договором № 6 від 14.02.2020. За результатом цієї пропозиції відповідачі уклали додаткову угоду № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020, відповідно до якої вартість соків збільшилась до 22,86 грн з ПДВ за 1 літр, що не перевищує 10 відсотків від її первісної ціни за договором.
Відповідач-2 стверджує, що укладена додаткова угода № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 відповідає вимогам статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», статтям 632, 640, 654 Цивільного кодексу України.
Також відповідач-2 посилається на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих. № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016, за змістом якого залежно від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін.
Крім того, відповідач-2 не погоджується з посиланням прокурора на лист Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 06-08/3303-20 від 15.10.2020, відповідно до якого прокурор дійшов висновку про відсутність коливання ціни на предмет закупівлі за договором.
У відповіді на позов, яка надійшла до суду 13.04.2021, прокурор не визнає заперечення відповідача-2 проти позову з підстав, зазначених ним в обґрунтуванні позовних вимог (а.с. 28 - 31 том 2).
У відзиві на позов, який надійшов до суду 12.05.2021, відповідач-1 визнає позовні вимоги та просить розгляд справи здійснювати без участі його повноважного представника (а.с. 50 том 2).
12.04.2021 позивач подав клопотання про здійснення розгляду справи без участі його повноважного представника. Того ж дня позивачем подані письмові пояснення, в яких останній погоджується з обставинами, зазначеними прокурором у позові та підтримує позовні вимоги (а.с.19, 21 - 24 том 2).
Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.02.2021, після чого підготовче засідання відкладалося до 18.03.2021 та 13.04.2021 у межах строку підготовчого провадження у справі, продовженого до 26.04.2021 включно.
04.02.2021 відповідач-2 подав до суду заяву, в якій просив повернути прокурору позовну заяву за відсутністю підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради.
Правовою підставою заяви відповідач-2 зазначає пункт 4 частини п'ятої cтатті 174 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (а.с. 188 - 195 том 2).
Ухвалою суду від 13.04.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровська перлина” про повернення позовної заяви прокурору було відмовлено (а.с. 41-42 том 2).
За результатом підготовчого засідання, ухвалою суду від 13.04.2021 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 11.05.2021. Судове засідання 11.05.2021 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі.
Ухвалою суду від 24.05.2021 судове засідання призначалося на 24.06.2021, після чого оголошувалася перерва до 01.07.2021.
За наслідком судового засідання 01.07.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши прокурора, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
31.01.2019 на веб-порталі публічних закупівель Prozorro Комунальним закладом "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради» (далі - відповідач-1, замовник) було оприлюднено оголошення № UA-2020-01-23-001498-а про намір здійснити закупівлю фруктових та овочевих соків обсягом 5500 літрів зі строком поставки 30 календарних днів і очікуваною вартістю 124 065,00 грн та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.
За результатом тендерної закупівлі з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина" (далі - відповідач-2, постачальник) відповідачем-1 укладено договір № 6 від 14.02.2020 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити (виконати, надати) та передати у власність замовника товари (роботи, послуги), зазначені в специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти товари (роботи, послуги) та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.
За умовами пункту 1.2 договору товар повинен відповідати технічним вимогам (технічній специфікації) (додаток №1) КЕКВ 2230 ДК 021:2015-15320000-7 фруктові та овочеві соки.
Загальна сума договору - 114 510,00 грн, ПДВ - 19 085,00 грн (пункт 2.13 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання її сторонами та діє до 31.12.2020 і до повного виконання їх зобов'язань (пункт 9.1 договору).
Специфікацією від 14.02.2020 до договору відповідачі погодили поставку наступного товару:
1. Соки фруктові натуральні, кількість - 3850 літрів, ціна з ПДВ за 1 літр - 20,82 грн, сума з ПДВ - 80157,00 грн.
2. Сік томатний, кількість - 1650 літрів, ціна з ПДВ за 1 літр - 20,82 грн, сума з ПДВ - 34 353,00 грн.
На виконання умов договору відповідач-2 поставив, а відповідач-1 прийняв товар на загальну суму 45970,56 грн за ціною 20,82 грн/л соку та в кількості 2208 літрів, що підтверджується видатковими накладними № 1817 від 18.02.2020 на суму 40474,08 грн, № 3202 від 02.04.2020 на суму 2998,08 грн, № 5302 від 14.05.2020 на суму 2498,40 грн (а.с. 111, 114, 116 том 1).
Листом № 438 від 01.06.2020 відповідач-2 звернувся до відповідача-1 з пропозицією збільшити ціну товару до 22,86 грн/л у зв'язку з підвищенням ціни виробника товару (а.с. 129 том 1).
Між відповідачами укладено додаткову угоду № 6 від 01.06.2020 до договору (далі - додаткова угода), відповідно до якої сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару з 02.06.2020 не більше ніж на 10% та внести зміни до договору. Вартість за одиницю товару буде становити:
- соки фруктові натуральні - 22,86 грн/л;
- сік томатний - 22,86 грн/л.
Сума договору залишається без змін (а.с. 201 том 1).
На виконання додаткової угоди до договору відповідач-2 поставив, а відповідач-1 прийняв додатково товар на загальну суму 68539,44 грн за ціною 22,86 грн/л у кількості 2998,22 літрів, що підтверджується видатковими накладними № 5598 від 16.06.2020 на суму 1 920,24 грн, № 5935 від 07.07.2020 на суму 10972,80 грн, № 6359 від 11.08.2020 на суму 23042,88 грн, № 9752 від 03.11.2020 на суму 32603,52 грн (а.с. 112-113, 115, 118 том 1).
Усього соку було поставлено на суму 114510,00 грн (45970,56 + 68539,44 = 114510,00).
Поставлений сік відповідач-1 оплатив повністю на суму 114510,00 грн за платіжними дорученнями: № 41 від 24.02.2020 на суму 40474,08 грн; № 219 від 21.05.2020 на суму 2498,40 грн; № 113 від 14.04 2020 на суму 2998,08 грн; № 305 від 25.06.2020 на суму 1920,24 грн; № 350 від 21.07.2020 на суму 10972,80 грн; № 67 від 12.08.2020 на суму 23042,88 грн; № 582 від 19.11.2020 на суму 32603,52 грн (а.с. 119 - 125 том 1).
Прокурор стверджує, що додаткова угода укладена з порушенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим відповідачем-1 надмірно сплачено відповідачу-2 грошові кошти у сумі 6 116,37 грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності укладення відповідачами додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020, що потребує з'ясування наявності/відсутності коливання цін на ринку на предмет закупівлі за спірним договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.
Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).
За змістом частин першої - третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідачі уклали договір № 6 від 14.02.2020 за результатом процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 3 цього Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною першою статті 36 Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на час укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Пропонуючи збільшення ціни предмету закупівлі, відповідач-2 обґрунтовує це значним підвищенням закупівельних цін на ринку, на підтвердження чого він надав: лист Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 06-11/1566-20 від 12.05.2020 про середні споживчі ціни на продукти харчування по Дніпропетровській області за квітень 2020 року; договір №10/01-20 від 10.01.2020 та видаткові накладні, укладені між відповідачем-2 та постачальником товару за зазначеним договором - ТОВ «Стор Трейдінг»; ціни на соки з 20.01.2020 постачальника товару - ТОВ «Стор Трейдінг»; лист від 20.04.2020 № 56 постачальника товару - ТОВ «Стор Трейдінг», відповідно до якого останній повідомляє про підвищення цін на соки фруктові та овочеві з 23.04.2020 від 8 до 12%; ціни на соки з 23.04.2020 постачальника товару - ТОВ «Стор Трейдінг»; лист ТОВ «Консервний завод Чумаки», яким останній зазначає, що з 02.04.2020 ціни на соки фруктові та овочеві збільшено на 10% (а.с. 229 - 242 том 1).
Як убачається з пункту 3.3 договору № 10/01-20 від 10.01.2020, укладеного між відповідачем-2 та постачальником товару - ТОВ «Стор Трейдінг» (м. Дніпро), ціна на товар фіксується на момент підписання цього договору та не підлягає зміні в односторонньому порядку протягом дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової згоди сторін. Однак, ані самим договором, ані додатками до нього сторони не узгодили фіксовану ціну товару.
Надані відповідачем-2 роздруківки ціни соків постачальника за цим договором - ТОВ «Стор Трейдінг» містять лише інформацію про ціновий діапазон на соки фруктово-ягідні та томатні саме цього підприємства з 23.04.2020 (від 22,47 грн/л до 22,60 грн/л) у порівняні з цінами на 20.01.2020 (від 20,42 грн/л до 20,74 грн/л) та жодним чином не підтверджують коливання ціни на предмет закупівлі за договором на ринку в цілому.
Щодо листа ТОВ «Консервний завод Чумаки» (м. Дніпро) з інформацією про збільшення з 02.04.2020 цін на соки фруктові та овочеві на 10%, то ці відомості також відображають лише цінову політику цього підприємства, не містять взагалі жодних відомостей про грошовий еквівалент ціни на соки й не стосуються ситуації щодо коливання цін на ринку.
Надаючи оцінку листу Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 06-11/1566-20 від 12.05.2020 про середні ціни на продукти харчування по Дніпропетровській області у квітні 2020 року, суд зазначає, що він не може бути належним доказом ринкового коливання ціни на предмет закупівлі за спірним договором, оскільки цей лист, зокрема, не містить інформації про ціну на соки томатні та характеризує ситуацію лише по Дніпропетровській області.
Утім, суд вважає, що ринок товару не може обмежуватися певним регіоном. Також інформація сформована про ціни лише за квітень 2020 року, тоді як під коливанням ціни на ринку у контексті предмета спору у цій справі слід розуміти значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим, що, у свою чергу, потребує порівняння цін на соки з моменту укладення спірного договору (14.02.2020) та на дату укладення додаткової угоди № 6 від 01.06.2020.
У той же час прокурором надано лист Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 06-08/3303-20 від 15.10.2020 та додаток до цього листа, відповідно до яких середні споживчі ціни на соки фруктово-ягідні по Дніпропетровській області становили: лютий 2020 рік - 25,50 грн/л; березень 2020 рік - 25,65 грн/л; квітень 2020 рік - 25,64 грн/л; травень 2020 рік - 25,76 грн/л; червень 2020 рік - 26,12 грн/л.
При цьому слід зазначити, що станом на час укладення відповідачами додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 статистичні показники споживчих цін сформовані ще не були.
Порівнюючи ціни на соки фруктово-ягідні у період з лютого по травень 2020 року, не вбачається значного коливання цін. Збільшення ціни за цей період відбулося лише на 0,26 грн та не відноситься до цінового діапазону, в межах якого відбувалося укладення договору № 6 від 14.02.2020 (20,82 грн/л) та додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 (22,86 грн/л).
Порівнюючи ціни на соки за договором та спірною додатковою угодою між сторонами (відповідачами), можна стверджувати, що середні споживчі ціни по Дніпропетровській області у період з лютого по травень 2020 року не були визначальними для укладення цих правочинів, оскільки як на момент укладення самого договору, так і змін до нього сторони приймали до уваги інші ціни, які значно менші.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Тому, враховуючи наведені обставини та оцінюючи надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідач-2 не довів коливання ціни на предмет закупівлі на ринку за договором на час укладення додаткової угоди № 6 від 01.06.2020.
Відповідачем-2 не доведено, чому запропоноване ним підвищення цін за спірною додатковою угодою є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Важливість з'ясування цієї обставини під час вирішення спору щодо збільшення ціни на предмет закупівлі з підстав коливання цін на ринку вбачається з висновку об'єднаної палати Верховного Суду у її постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 (п. 134).
Отже, укладаючи спірну додаткову угоду № 6 від 01.06.2020, відповідачі у справі порушили пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
За частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, він є недійсним за законом.
Викладене, серед іншого, впливає також на правомірність обґрунтування прокурором позовних вимог статтею 1212 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена правова норма регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Договірний характер правовідносин, в яких перебували відповідачі на час укладення спірної додаткової угоди, виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор керувався висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
Так, у цій постанові Верховного Суду, якою скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та залишено в силі рішення Господарського суду Луганської області від 25.06.2019, вказано на обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Також, у цій постанові зазначено, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 12987,15 грн на підставі статті 1212 ЦК.
Водночас, у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК, а ст. 1212 ЦК застосуванню до цих правовідносин не підлягає (п. 166).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
За частиною першою статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини першої статті 670 цього Кодексу якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Нікчемність додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 означає, що зобов'язання сторін регулюються договором № 6 від 14.02.2020, відповідно до якого відповідач-2 повинен був поставити у строк до 31.12.2020 сік у кількості 5500 літрів на загальну суму 114510,00 грн за ціною 20,82 грн/л, з яких: соки фруктові натуральні - 3850 літрів на суму 80157,00 грн; сік томатний - 1650 літрів на суму 34353,00 грн.
Фактично відповідач-2 поставив відповідачу-1 сік у кількості 5206,22 літрів на загальну суму 114510,00 грн, тобто на 293,78 літрів менше (5500 - 5206,22 = 293,78), що становить 6116,50 грн (293,78х20,82 = 6116,50).
Відповідно, отримана відповідачем-2 оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню в межах заявленої прокурором суми - 6116,37 грн на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідачів порівну.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради до відповідача-1: Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина" про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 про постачання фруктових та овочевих соків та стягнення 6116,37 грн задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.06.2020 до договору № 6 від 14.02.2020 про постачання фруктових та овочевих соків, укладену між Комунальним закладом "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина" (ідентифікаційний код 40986912; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Киргизька, буд. 3, кв. 23) на користь Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 03188257; місцезнаходження: 51150, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Поливанівка, вул. Центральна, буд. 95) грошові кошти у сумі 6116,37 грн.
Стягнути з Комунального закладу "Поливанівський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 03188257; місцезнаходження: 51150, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Поливанівка, вул. Центральна, буд. 95) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38) судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська перлина" (ідентифікаційний код 40986912; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Киргизька, буд. 3, кв. 23) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38) судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.07.2021.
Суддя І.І. Колісник