Ухвала
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 397/1370/20
провадження № 51-3297ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області
від 11 лютого 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12020125310000003 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК закрито у зв'язку
із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 425 КПК, крім інших, касаційну скаргу має право подати прокурор.
Виходячи з системного аналізу норм кримінального процесуального закону, право на подачу касаційної скарги має прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також, незалежно від такої участі, прокурори вищого рівня, зазначені в ч. 4 ст. 36 КПК.
Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 629/847/15-к), касаційну скаргу також має право подати прокурор, який був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та долучених до касаційної скарги копій судових рішень вбачається, що сторону обвинувачення, під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції представляв прокурор ОСОБА_5 , а в апеляційній інстанції прокурор ОСОБА_6 .
Проте, касаційну скаргу до Касаційного кримінального суду подав прокурор Олександрівського відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області - ОСОБА_7 , який, як убачається із судових рішень, не брав участь у судовому провадженні щодо ОСОБА_4 у судах першої та апеляційної інстанцій, та, за посадою, не є прокурором вищого рівня, як це визначено у ч. 4 ст. 36 КПК.
Крім того, прокурором до касаційної скарги не долучено документів на підтвердження того, що він входив до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурором ОСОБА_7 не надано будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про право на касаційне оскарження судових рішень щодо
ОСОБА_4 .
Також, згідно зі ст. 427 КПК в касаційній скарзі, крім іншого, має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції визначено у ч. 1 ст. 438 КПК. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статями 412-414 КПК.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,
що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
У касаційній скарзі прокурор вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Однак, прокурор посилаючись у касаційній скарзі на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, не наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності оскарженого судового рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на відповідні положення статей 370, 404, 412 та 419 КПК у їх взаємозв'язку.
Наявність вказаних недоліків у скарзі, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу
про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду
на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8
Судді: