Ухвала
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 487/6306/19
провадження № 51-5656 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року щодо останнього,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому при розгляді касаційної скарги виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість, в обґрунтування касаційної скарги захисник вказує доводи, які зводиться до незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким вона надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.
Таким чином, ОСОБА_4 не наведено обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваних судових рішень з огляду на положення статей
412-414 вказаного Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги повинні відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
В касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження, однак не наводить конкретної підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої ст. 284 КПК України. При цьому за змістом касаційної скарги захисник посилається на пункти 1 та 2 частини 1 статті 284 КПК України, як на підстави для закриття кримінального провадження, які різняться за своєю правовою природою. Разом з цим, належного обґрунтування в частині закриття кримінального провадження за однією із підстав визначених КПК України захисником не наведено.
Окрім цього, в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК України захисником до касаційної скарги не додано її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисника.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року щодо останнього залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3