09 липня 2021 року
м. Київ
справа №420/5562/19
адміністративне провадження №К/9901/8800/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 (суддя Тарасишина О.М.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді Кравченко К.В., Вербицька Н. В.),
У вересні 2019 року Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі - позивач, АТ «Одеська ТЕЦ», Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0033555106 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1' 490' 364,48 грн, встановлених пунктом 120.1-1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі -ПК), за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН)
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що прострочення реєстрації податкових накладних на термін від 7 до 43 календарних днів сталося не з його вини. Так, через протиправну поведінку основного постачальника природного газу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який в лютому - березні 2017 року не виписав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на операції з постачання природного газу Товариству, що призвело до втрати останнім права на податковий кредит, на рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) не вистачало реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім того, з червня 2001 року Товариство перебувало у процедурі банкрутства, а 13.12.2016 визнано банкрутом згідно з постановою Господарського суду Одеської області, що унеможливило поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ власними грошовими коштами. Також позивач посилався на порушення ГУ ДФС порядку проведення перевірки та оформлення результатів її проведення та на встановлену статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заборону застосовувати штрафні (фінансові) санкції до боржника з дня визнання його господарським судом банкрутом та запровадження стосовно нього ліквідаційної процедури.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.11.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020, в позові відмовив.
Відмова в задоволенні позову обґрунтована посиланням на встановлені у справі обставини щодо реєстрації Товариством податкових накладних, виписаних 31.01.2017, 15.02.2017, 02.01.2018, 23.01.2018, 31.01.2018 (всього 33 податкові накладні), із простроченням граничного терміну реєстрації, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК, на 7, 26, 28 та 43 календарних дні. Суд відхилив довід позивача, що прострочення реєстрації податкових накладних в ЄРПН сталося через недостатність залишку реєстраційного ліміту на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ через зазначені в позовній заяві обставини, а також довід про визнання АТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом згідно з постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016. З урахуванням висновку Верховного Суду в постанові від 07.02.2019 (справа №808/3250/17) суд зазначив, що нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК встановлено вичерпний перелік випадків, коли штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не застосовуються, а саме: коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Суд встановив, що податкові накладні, щодо несвоєчасної реєстрації яких стосується спір, складені на операції, які оподатковуються ПДВ. Відхиляючи довід позивача щодо перебування Товариства у процедурі банкрутства та у зв'язку з цим заборону застосовувати до нього штрафні санкції, суд виходив з того, що штрафні санкції згідно з податковим-повідомленням рішенням від 19.03.2019 №0033555106 застосовані до Товариства після закриття провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» та припинення процедури ліквідації позивача згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019.
АТ «Одеська ТЕЦ» подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не врахувавши висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах у постанові від 27.02.2018 (справа №823/78/15 за позовом Комунального підприємства (далі - КП) «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень).
Верховний Суд ухвалою від 30.03.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.
Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах підстави відкриття касаційного провадження та дійшов висновку, що касаційне провадження у цій справі слід закрити.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також присутнє однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Довід Товариства в касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-ХІІ (у редакції Закону від 22.12.2011 №4212- VI) без врахування висновку Верховного Суду в постанові від 27.02.2018 (справа №823/78/15) не знайшов підтвердження з огляду на те, що правовідносини у справі №823/78/15 та у цій справі (№420/5562/19) не є подібними.
Так, у справі №823/78/15 висновок Верховного Суду щодо застосування норм статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-ХІІ (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-УІ) зроблений у правовідносинах, які виникли з факту застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання (платника податків), визнаного банкрутом, під час ліквідаційної процедури (постановою Господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 у справі №05/5026/1138/2012 КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.08.2014 ліквідаційну процедуру продовжено на 6 місяців; а штрафні санкції до зазначеного підприємства були застосовані згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.09.2014 та від 09.09.2014).
У цій же справі (№420/5562/19) штрафні санкції застосовані до АТ «Одеська ТЕЦ» після закриття провадження у справі по банкрутство та припинення ліквідаційної процедури стосовно Товариства згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019.
Отже, правовідносини у справі №420/5562/19 та у справі, на висновок Верховного Суду в якій посилається Товариство, не є подібними, і зазначений висновок не може бути застосований у спорі, що виник між сторонами у цій справі.
Беручи до уваги наведене, є встановлені пунктом 5 частини першої статті 339 КАС підстави для закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.
Інших підстав касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі, позивач у касаційній скарзі не зазначив.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 5 частини першої статті 339, статтями 341, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду