про залишення касаційної скарги без руху
08 липня 2021 року
Київ
справа №629/3644/20
адміністративне провадження №К/9901/22965/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, В.М. Шарапи
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Краснопавлівської селищної ради Харківської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року надійшла до Верховного Суду 23 червня 2021 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329, частинам другої, четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною другою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до змісту касаційної скарги. Зокрема, в касаційній скарзі має бути зазначено судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується; перелік матеріалів, що додаються.
Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено положеннями статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1 - 6 частини першої цієї статті.
В касаційній скарзі відсутні вимоги скаржника до суду касаційної інстанції, які Суд має вирішити за наслідками розгляду касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позовну заяву повернуто.
Натомість касаційна скарга подана лише на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року.
Таким чином, скаржнику слід уточнити судові рішення, які оскаржуються в касаційному порядку та вказати вимоги до суду касаційної інстанції, з урахуванням повноважень, визначених положеннями статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, скаржником не дотримано вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки не надано примірника касаційної скарги для направлення її відповідачу.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 270,00 грн.
Скаржнику на усунення недоліку касаційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору із наданням підтверджуючих доказів.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги убачається, що оскаржувана постанова ухвалена 24 березня 2021 року.
До Верховного Суду з касаційною скаргою скаржник звернулась 18 червня 2021 року, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження.
Водночас, матеріали касаційної скарги не містять жодних доказів, які б підтверджували дату отримання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, які б підтверджували дату отримання оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Такими ухвалами в силу пунктів 3, 4, 5, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України є ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Нормами абзацу 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише викладені фактичні обставини справи, підстави непогодження з судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Водночас, касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів, які підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали; доказів сплати судового збору або зазначення підстав для звільнення від сплати судового збору; зазначення підстав касаційного оскарження; уточнення судових рішень, які оскаржуються в касаційному порядку із визначенням вимог до суду касаційної інстанції; надання примірника касаційної скарги для направлення його відповідачу.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Краснопавлівської селищної ради Харківської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,.
2. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа