08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 804/4206/18
адміністративне провадження № К/9901/24531/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом Шевченківської районної у місті Дніпрі ради до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним припису та скасування постанов,
Шевченківська районна у місті Дніпрі рада звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області по проведенню 29.03.2018 року інспекційного відвідування Шевченківської районної у місті Дніпрі ради;
- визнати незаконним Припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН164/24/АВ/П від 04.04.2018;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/264, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 111 690 грн.;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами№ ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/265, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 37 230 грн.;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/266, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 3 723 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 скасовано, та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано: припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН164/24/АВ/П від 04.04.2018; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/264 від 26.04.2018, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 111 690 грн.; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/265 від 26.04.2018, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 37 230 грн.; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН164/24/АВ/ТД/ІП/МГ-ФС/266 від 26.04.2018, якою накладено на Шевченківську районну у місті Дніпрі раду штраф у розмірі 3 723 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційного скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Разом з касаційною скаргою заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку касаційного оскарження та поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування якого, скаржник зазначає, що вперше, звернувшись до Верховного Суду із касаційною скаргою, суд касаційної інстанції скаргу залишив без руху, а далі повернув відповідачу, Однак, у зв'язку з недостатнім фінансуванням держоргану скаржник не мав змоги сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги, а тому вдруге звернувся до Верховного Суду 30.06.2021.
Розглядаючи заявлене клопотання суд зазначає таке.
За змістом статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції ухвалена та виготовлена 09.04.2019, оприлюднена в реєстрі 10.05.2019.
Вперше подану до суду касаційної інстанції скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у цій справі, Верховний Суд ухвалою від 11.07.2019 повернув заявнику, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених в ухвалі Верховного Суду від 13.06.2019 про залишення касаційної скарги без руху.
Водночас друге касаційну скаргу подано до Верховного Суду 30.06.2021, тобто через два роки після повернення вперше поданої касаційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом Верховний Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
В контексті вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не наведено обґрунтувань щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок щодо належного оформлення касаційної скарги. Скаржником не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленому законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 333 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
З огляду на положення вказаної норми вбачається, що виключною підставою при якій суд не відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення є, подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Втім, касаційну скаргу суб'єктом владних повноважень подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому передбачених частиною п'ятою статті 333 КАС України виключень скаржник не зазначив, а суд з матеріалів касаційної скарги таких не вбачає.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом Шевченківської районної у місті Дніпрі ради до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним припису та скасування постанов.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик А.І. Рибачук