про повернення позовної заяви
08 липня 2021 р. Справа № 480/4961/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
До суду 09.06.2021 звернувся позивач, ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови 26.11.2020 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 - коли виникли підстави для перерахунку пенсії за постановою КМУ від 30.08.2017 N 704, яка набирала чинності з 01.03.2018 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.11.2020р. № 52135;
2) визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 480/143/20 про встановлення розміру та не виплати по цей час в повному розмірі пенсії за довідкою N 52135 з урахуванням вже виплачених сум;
3) визнати факт невиплати відповідачем повного розміру визначеного наведеним законодавством належної позивачу пенсії як безпідставне стягнення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській коштів з пенсії позивача;
4) зобов'язати відповідача застосувати для визначення суми виплати повного розміру перерахованої пенсії ОСОБА_1 вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
ст. 4 - що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України,
ст. 49 - відрахування з пенсії провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень за Закону України «Про виконавче провадження»,
ст. 46 - нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати доходів.
Ст. 107 Відповідальність. Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків несуть відповідальність згідно із законом.
Суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми непі, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Ст. 113. Держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат;
5) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у встановлений ст.107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" триденний строк провести:
- перерахунок пенсії за постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 з дня виникнення підстав для перерахунку - 01.03.2018:
- виплату з 01.03.2018 повного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством та зазначених у довідці від 25.11.2020 №52135 Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- одночасну сплату нарахованої на ці суми пені відповідно ст. 107 закону, та урахуванням фактично виплачених сум;
6) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 200000 (двісті тисяч гривень) на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, які перерахувати за реквізитами:
Установа; АТ «Ощадбанк»,
МФО банку; 337568/ Код ЄДРПОУ 09337356/
Назва власника карткового рахунку: ОСОБА_1 ,
Ідентифікаційний №: НОМЕР_1 ,
Номер карткового рахунку НОМЕР_2 .
Ухвалою від 14.06.2021 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії такої ухвали. Так, зокрема, позивача було зобов'язано надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2724грн.
Ухвалу суду від 24.06.2021 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2021.
Крім того, ухвалою суду від 24.06.2021 було продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2021, на п'ять днів з дня отримання копії ухвали від 24.06.2021, та зобов'язано позивача надати суду докази звільнення від сплати судового збору або ж оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2724грн.
Позивачу як особі, що подала позовну заяву до суду, на виконання вимог ч.6 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу суду від 24.06.2021 про продовження строку залишення позовної заяви без руху було направлено за адресою, що вказана у позові, та отримано 01.07.2021, про що свідчить підпис працівника поштового відділення у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Тобто, з урахуванням ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у строк до 07.07.2021 мав право усунути недоліки позовної заяви.
Документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2724грн. позивачем станом на сьогодні надано не було. Водночас, 02.07.2021 позивачем подано заяву на ухвалу про відмову в роз'ясненні судового рішення, в якій ОСОБА_1 вказав, що звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності органу державної влади протиправною, дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, тому за п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" є особою, яка законом звільнена від сплати судового збору. Протиправна вимога судді Шевченко І.Г. сплати судового збору у розмірі 2724 грн. з його пенсії у 4200 грн. є порушенням ст. 46 Конституції на нормальний життєвий рівень особи, що знаходиться під соціальним захистом держави. Також, з посиланням на постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 вказав, що судовий збір за декілька вимог сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
При цьому, разом із вказаною заявою позивач надав скріншоти квитанцій з зазначенням деталей операції "Оплата пенсійних реєстрів; ОСОБА_1 , сума 4238,64грн." та скріншоти інформації щодо залишку коштів на картковому рахунку.
Перевіривши матеріали позову та подану позивачем заяву від 02.07.2021 з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, на який посилається позивач, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями ч. 2 ст. 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст наведеної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Відтак, вказані доводи щодо звільнення позивача на підставі п.13 ч.2 ст.5 Закону України "Про судовий збір" суд не приймає до уваги.
При цьому, щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 щодо сплати судового збору за декілька вимог як за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд зазначає, що саме відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у вказаній постанові від 12.11.2019, судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2021, виходячи із змісту позовних вимог позивача у даній справі, які є передумовою для застосування інших способів захисту порушених прав, було вказано про необхідність сплати судового збору лише за три вимоги немайнового характеру.
Надаючи оцінку документам, які були подані разом з заявою на ухвалу про відмову роз'яснення судового рішення, які не були подані разом з позовом чи заявою, поданою до суду 22.06.2021, а саме: скріншоти квитанцій з зазначенням деталей операції "Оплата пенсійних реєстрів; ОСОБА_1 , сума 4238,64грн." та скріншоти інформації щодо залишку коштів на картковому рахунку, судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічні норми містить стаття 8 Закону України "Про судовий збір".
Тобто, саме майновий стан є вирішальним фактором для прийняття судом рішення про звільнення від сплати судових витрат, у даному випадку судового збору. При цьому для визначення майнового стану позивача, ним повинні бути надані докази, на підставі яких суд матиме змогу прийняти відповідне рішення.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, суди повинні встановлювати наявність у такої особи р е а л ь н о г о д о х о д у (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі “Kniat v. Poland”; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі “Jedamski and Jedamska v. Poland”).
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому з наданих до заяви від 02.07.2021 ОСОБА_1 скріншотів квитанцій та інформації щодо залишку коштів на картковому рахунку без зазначення дат, не можна встановити саме за який період, зокрема, позивачем отримані кошти, чи станом на яку дату значиться залишок коштів на картковому рахунку. Крім того, з наданих інформацій щодо залишку коштів на картковому рахунку неможливо також ідентифікувати особу, кому саме належить даний картковий рахунок, а позивачем таких доказів не надано.
Тому дані документи не можуть посвідчувати річний дохід позивача, отриманий ним у 2020 році. З наданих позивачем доказів також неможливо встановити і місячний дохід позивача, на низький рівень якого він посилається.
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні положення закріплені у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, за змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату. При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення або зменшення розміру є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, якими можуть бути довідка з податкової інспекції про доходи, отримані позивачем за останній рік до звернення до суду (в даному випадку 2020 рік), та інші документи на розсуд позивача, що дадуть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Суд, з огляду на викладені правові норми, зазначає, що законодавством регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, а єдиною підставою для такого звільнення є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір, а тому є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому не надання позивачем доказів, якими обґрунтовується його майновий стан, позбавляє суд можливості визначити, чи перевищує розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу при поданні даної позовної заяви до суду, 5 % розмір його річного доходу.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні та допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, для застосування судом положень ч.1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, надані докази не є достатніми для застосування, в даному випадку, приписів ч. 1 ст. 133 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви у порядку, передбаченому ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Станом на сьогодні інших заяв, зокрема, в порядку усунення недоліків від позивача до суду не надходило.
Таким чином, станом на сьогодні позивач не усунув недоліки позовної заяви, які стали підставною для залишення її без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 293, 295, пп.15.5 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко