ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" липня 2021 р. справа № 300/2450/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 17419,31 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач), 28.05.2021 звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі також, - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 17419,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 28.05.2021 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 17419,31 грн. На підставі п.п.78.1.2, п.78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 ПКУ, відповідно до наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №244 від 19.02.2019 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період 01.01.2017 по 31.12.2017" встановлено порушення п.п. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167 ПК України в результаті чого донараховано 1380,66 грн. податку на доходи фізичних осіб; п.п.1.2, п.п.1.6, п.161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого донараховано1115,06 грн. військового збору; п.п. 49.18.4, п.49.18 ст. 49, п.179.1 ст. 179 ПК України, а саме: не подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. На підставі акту перевірки №256/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 29.03.2019 ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0008911306 від 19.04.2019, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 16725,83 грн., податкове повідомлення-рішення №0008921306 від 19.04.2019, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 170 грн. з податку на доходи що сплачується за результатами річного декларування, податкове повідомлення-рішення №0008811306 від 19.04.2019, яким донараховано грошове зобов'язання в розмірі 1393,82 грн. за платежем військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с.27-28).
Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 34).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі пп.78.1.2 п. 78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 19.02.2019 №244 посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено акт від 29.03.2019 за №256/09-19-13-06/ НОМЕР_1 (а.с.14-17).
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 не подав декларацію про майновий стан і доходи за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та не задекларував нараховані доходи у вигляді додаткового блага від АТ "Правекс Банк" (код ЄДРПОУ 14360920) в сумі 74337,00 грн. За висновками акта перевірки встановлені порушення громадянином ОСОБА_1 п.п. 49.18.4, п.49.18 ст. 49, п.179.1 ст. 179 ПК України, а саме: не подання податкової декларації за 2017 рік; п.п. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167 ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період що перевірявся, в розмірі 13380,66 грн.;, п.п.1.2, п.п.1.6, п.161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору в розмірі 1115,06 грн. (14-17).
На підставі акту перевірки №256/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 29.03.2019 ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0008911306 від 19.04.2019, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 16725,83 грн., податкове повідомлення-рішення №0008921306 від 19.04.2019, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 170 грн. з податку на доходи що сплачується за результатами річного декларування, податкове повідомлення-рішення №0008811306 від 19.04.2019, яким донараховано грошове зобов'язання в розмірі 1393,82 грн. за платежем військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування (а.с.20-22).
Податкові повідомлення-рішення №№0008911306, 0008921306, 0008811306 від 19.04.2019 були надіслані рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які отримані відповідачем 25.04.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскарженні в адміністративному чи судовому порядку, а отже набули статусу узгоджених.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно з п.п.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Таким чином аналізуючи наведені нормативно-правові акти, суд дійшов висновку, що сума боргу платника податку, анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є доходом такого платника та включається до загального річного оподатковуваного доходу, що є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 , отримавши дохід за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 у вигляді анулювання кредитної заборгованості, не подав річну декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Суд зазначає, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулося до АТ "Правекс Банк" з листом №9386/10/09-19-53-02-30 від 28.08.2018 про надання інформації та її документальне підтвердження, щодо документів, які стали підставою для прощення (анулювання) суми боргу (кредиту) боржнику ОСОБА_1 .
Згідно інформації АТ "Правекс Банк", яка надійшла на адресу позивача за вх. №1277/10 від 17.09.2018 підтверджено, що доходи нараховано у ф.1-ДФ за ознакою доходу "126" у вигляді додаткового блага по фізичній особі анульовано кредитором за укладеним договором про надання кредиту від 16.02.2017 в сумі 74337,00 грн. (а.с.18 - зворотна сторона).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога форми "Ф" №4768-13 від 01.02.2021, яка отримана відповідачем 05.02.2021, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.9).
Доказів оскарження податкової вимоги сторонами не надано.
Згідно з абз. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 17419,31 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами від 23.03.2021, витягами з інтегрованих карток платника по платежах (а.с.7, 23-24).
Таким чином, вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 17419 (сімнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 31 копійку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.