Справа 573/991/21
Номер провадження 3/573/475/21
09 липня 2021 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12 червня 2021 року о 12 годині 06 хвилин в районі будинку №2 по вул. Макаренка в м. Білопілля Сумської області ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.
У судове засіданні ОСОБА_1 двічі не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання останнього, яке співпадає з вказаною у протоколі адресою, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення судових повісток.
Європейський суд з прав людини у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.
ОСОБА_1 не виконує процесуальні обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про розгляд справи у суді, на виклики не з'являється. Отже причини неявки ОСОБА_1 суддя визнає неповажними і розцінює як спробу до затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності у зв'язку з обмеженими строками притягнення до адміністративної відповідальності та розгляду справи, передбаченими ст. ст. 38, 277 КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП щодо необов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №173889 від 12 червня 2021 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, результатом проходження тесту №356 на алкоголь від 12 червня 2021 року, згідно з якими у ОСОБА_1 виявлена позитивна проба алкоголю 2,16% проміле, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВАБ №929301 від 12 червня 2021 року, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія, оптичним диском, на якому зафіксовано факт керування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
За ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його руху перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується дослідженим судом відеозаписом. Крім того, ОСОБА_1 зазначений факт також не заперечував та дії працівників поліції не оскаржував.
Відповідно до вимог п. п. 2.5, 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в установленому законом порядку пройшов медичний огляд на стан сп'яніння, який за його згодою проводився із застосуванням приладу «Драгер». У матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний результат проходження тесту №356 на алкоголь від 12 червня 2021 року, згідно з якими у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності виявлена позитивна проба алкоголю 2,16% проміле.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, його винуватість доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, що тягне за собою потенційну небезпеку для учасників дорожнього руху, обставини справи, а також виходячи з того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами, дійшов висновку, що покладення на ОСОБА_1 даного виду стягнення є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 245, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя