Справа № 573/1844/13-ц
Номер провадження 6/573/42/21
(повний текст)
08 липня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля подання старшого державного виконавця Білопільського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піскуна Володимира Миколайовича про визначення частки майна боржника,
25 червня 2021 року старший державний виконавець Білопільського РВ ДВС Піскун В.М. звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника. Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Білопільському РВ ДВС знаходиться виконавче провадження №57201927 з примусового виконання виконавчого листа №573/1844/13-ц, виданого Білопільським районним судом Сумської області 06 листопада 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. В ході проведення виконавчих дій реалізовано належний боржнику автомобіль марки ГАЗ 2705 «Комби», д. н. з. НОМЕР_1 . За рахунок виручених коштів списана частина боргу у сумі 20 114 грн 48 коп. Крім того, оголошено в розшук зареєстрований за ОСОБА_1 причіп ПВА, д. н. НОМЕР_2 . Постановою державного виконавця від 05 грудня 2018 року накладено арешт на кошти боржника, однак згідно з повідомленнями банківських установ, на арештованих рахунках кошти для задоволення вимог стягувача відсутні. Станом на 24 червня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 85 957 грн 27 коп. В ході проведення виконавчих дій майно та кошти, на які можливо звернути стягнення у боржника не виявлені.
02 вересня 2014 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (шлюбне прізвище ОСОБА_4 ), у якому остання на підставі договору купівлі-продажу набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:00:004:0524, площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 .
На підставі ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 443 ЦПК України старший державний виконавець просить визначити частку майна ОСОБА_1 у розмірі 1/2 вказаної вище земельної ділянки, якою володіє спільно з ОСОБА_5 .
Ухвалою від 25 червня 2021 року подання призначено до розгляду на 05 липня 2021 року з повідомленням державного виконавця, сторін та заінтересованої особи (а. с. 131).
За клопотанням представника заінтересованої особи адвоката Дрозденка М.М., який діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги, розгляд справи відкладено на 08 липня 2021 року.
У судовому засіданні старший державний виконавець Білопільського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Піскун В.М. та стягувач ОСОБА_6 подання підтримали.
Боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_5 та представник останньої адвокат Дрозденко М.М. у задоволенні подання про визначення частки майна боржника просили відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що земельна ділянка, яка є предметом судового розгляду, не перебуває у власності боржника, а є особистою приватною власністю його дружини ОСОБА_5 та придбана за її особисті кошти, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В.
Заслухавши державного виконавця, сторони, заінтересовану особу та її представника, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши всі встановлені у справі обставини, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 листопада 2013 року Білопільським районним судом видано виконавчий лист №573/1844/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 05 вересня 2013 року (а. с. 89).
Постановою державного виконавця Білопільського РВ ВДВС ГТУЮ у Сумській області від 14 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження №57201927 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, яку того ж дня направлено сторонам (а. с. 90).
Під час примусового виконання рішення суду, 05 грудня 2018 року державним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на все майно боржника та кошти, які знаходяться на рахунках у ПАТ КБ «ПриватБанк», Філії Сумське обласне відділення АТ «Ощадбанк» м. Суми, АБ «УКРГАЗБАНК» (а. с. 91-92).
Постановою державного виконавця від 05 грудня 2018 року оголошено у розшук належний ОСОБА_1 автомобіль марки ГАЗ 2705 «Комби», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 93).
Згідно з актом про проведені електронні торги від 02 жовтня 2019 року вказаний транспортний засіб реалізовано за 21 850 грн (а. с. 94).
Відповідно до постанов державного виконавця від 09 січня 2019 року боржника обмежено у ряді прав, зокрема, виїзду за межі України, полювання, керування транспортними засобами та користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а. с. 95-98).
Постановою державного виконавця від 29 січня 2019 року оголошено в розшук належний ОСОБА_1 причіп марки «ПВА», р. н. НОМЕР_2 (а. с. 99, 106).
За даними Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України та відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 не працює, не є пенсіонером, як фізична особа - підприємець не зареєстрований, нерухомого майна у власності не має (а. с. 104-105, 107-108).
Постановами державного виконавця від 28 січня 2021 року та 24 червня 2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення цих постанов, однак, будь-які заощадження на цих рахунках відсутні (а. с. 100-103).
Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 24 червня 2021 року становить 85 957 грн 27 коп. (а. с. 127-128).
Відповідно до актового запису про шлюб №84 від 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а. с. 109).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В. 07 листопада 2019 року, за ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5920610100:00:004:0524, площею 0,003 га, для будівництва індивідуального гаража, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 110-126).
За змістом п. 13 вказаного договору покупець стверджує, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , якому відомо, що вона купує дане нерухоме майно за свої особисті кошти, на які він не претендує та не буде претендувати на придбане нею нерухоме майно, що підтверджується його заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В. 07 листопада 2019 року, за реєстровим №886 (а. с. 147-149).
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
В силу положень статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 12 постанови Пленуму від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.
Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
За змістом положень частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
За правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постановах від 26 березня 2008 року по справі №6-25432св07, від 20 серпня 2008 року по справі №6-5349св08, від 02 жовтня 2013 року по справі №6-79цс13, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом його придбання під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які та ким майно було набуте (джерело набуття).
У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому, сам по собі факт придбання зазначеного в поданні майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу, земельна ділянка, яка є предметом звернення державного виконавця, придбана ОСОБА_5 за особисті кошти. На ці кошти та на придбане за них дружиною нерухоме майно ОСОБА_1 не претендує, що останній підтвердив також у судовому засіданні.
Разом з тим, державний виконавець не надав належних доказів на підтвердження майнової участі боржника у придбанні спірного майна, а тому підстави для визначення його частки у цьому майні відсутні.
Доводи державного виконавця щодо наявності підстав для визначення частки боржника, не знайшли свого підтвердження при розгляді подання, у зв'язку з чим таке до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 57, 60 СК України, ст. 368 ЦК України, ст. 81, 89, 443 ЦПК України, суд
У задоволенні подання старшого державного виконавця Білопільського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піскуна Володимира Миколайовича про визначення частки майна боржника відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка приймає участь у розгляді справи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 09 липня 2021 року.
Суддя: