Справа № 932/3150/21
2-а/932/152/21
08 липня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Кіпчарського О.М.
секретаря судового засідання Кубрак К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, який надійшов на адресу суду 19.04.2021 року, в якому просить скасувати постанову серії РАП № 270511626 від 12.08.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, автомобіль в зоні дії знаку зупиненим не був, дія знаку на тротуар не поширюється, його зупинка була вимушеною, оскільки в автомобілі спустило колесо, він пішов шукати допомоги, надані фотознімки не можуть бути доказом правопорушення, оскільки прилад, зокрема його серійний номер не відображений в оскаржуваній постанові, сертифікат на прилад, яким зроблено фотографії відсутній, тобто такий не є сертифікованим, що ставить під сумнів можливість його використання, інспектором не складався протокол про адміністративне правопорушення.
Ухвалою від 19.04.2021 року позовну заяву залишено без руху, з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
Ухвалою від 27.04.2021 року відкрито провадження справі, розгляд справи постановлено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін.
В судове засідання учасники не з'явились, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
В попередньому судовому засіданні, що мало місце 15.06.2021 року позивач заявлені вимоги підтримав, надав пояснення щодо заявленого позову, аналогічні тим, які викладені і позові. Акцентує увагу на тому, що порушення він не вчиняв, фотознімки не є належними та допустимими доказами, протокол про адміністративне правопорушення не складався, прилад фіксації не є сертифікованим, зупинка була вимушеною через несправність автомобіля.
Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подала відзив щодо заявленого позову, із доводами позивача не погоджується, вказує, що автомобіль був зупиненим із порушеннями правил дорожнього руху, зокрема, безпосередньо на виїзді з прилеглої території. До відзиву додано відповідні фотографії транспортного засобу із прив'язкою до геолокації та часу фіксації.
В попередньому судовому засіданні, що мало місце 15.06.2021 року, представник відповідача щодо позову заперечив, надав пояснення аналогічні відзиву, вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено назву пристрою, яким здійснювалось фіксування порушення, натомість, чинне законодавство не передбачає вимог зазначення ідентифікуючих номерів пристрою у доказовій базі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, ознайомившись із доводами позову та відзиву на нього, дослідивши надані сторонами докази, здійснивши їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Згідно постанови серії РАП №270511626 від 12.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що 27.07.2020 року о 11 год. 30 хв., транспортним засобом «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Дніпро, вул. Павла Нірінберга, 4, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 «Зупинку заборонено».
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина 1 статті 122 КУпАП, передбачає, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, є адміністративно караним діянням.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Правил дорожнього руху, знак 3.34 "Зупинку заборонено" забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Із представлених фотографій чітко вбачається, що 27.07.2020 року о 11 год. 30 хв. по . вул. Павла Нірінберга, 4 у м. Дніпро, транспортний засіб марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинений із порушенням Правил дорожнього руху, зокрема зупинений в зоні дії знаку 3.34., який розмішений одразу, позаду зупиненого транспортного засобу. Знак розташований у видимому місці та у полі зору водія. Автомобіль зупинений не на проїжджій частині дороги, а на частині тротуару та газону.
Таким чином, особою, що зупинила транспортний засіб у вказаному місці та час, порушено вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
Дія вказаного знаку поширюється не лише проїжджу частину, але і тротуар, який є частиною елементу дороги.
Закон, в тому числі і правила дорожнього руху не передбачають винятків у зупинці транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34, окрім як для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами або за наявності під ним таблички 7.18 на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).
У випадку дійсної поломки автомобіля, позивач мав би позначити відповідне місце зупинки ідентифікуючими пристроями, зокрема, шляхом встановлення відповідного знаку аварійної зупинки, яким повинен бути обладнаний автомобіль.
З долучених фотографій, які зроблені з різних ракурсів, причому одна позаду автомобіля з достатньо далекої відстані, не вбачається, що такий знак був встановленим. На жодній із шести фотографій на автомобілі не вбачається також увімкненої світлової аварійної сигналізації.
Відтак, доводи позивача щодо спущеного колеса, суд розцінює, як такі, що надані лише з метою виправдати неправомірні дії.
За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб'єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Згідно частин 3, 5 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У суду не виникає сумнівів щодо представлених фотоматеріалів здійсненого порушення.
Більше того, незважаючи на неодноразові твердження щодо недопустимості вказаного доказу, позивач фактично і не заперечив зупинки транспортного засобу у місці зображеному на фото, мотивуючи це тим, що зупинка здійснена з огляду на поломку автомобіля.
Щодо приладу фіксації варто зазначити, що його найменування вказане у постанові про накладення адміністративного стягнення, однак без зазначення серійного номеру.
Серійний номер приладу вказаний у відомостях доказової бази, який не є тотожним переліку серійних номерів приладів, на які видано експертний висновок.
Суд не вважає це визначальною обставиною, оскільки вказаним приладом здійснено лише фотофіксацію, а не будь-яке вимірювання (швидкості, сили, ваги, відстані і т.д.), що не є тотожними поняттями.
Метрологічні повірки є обов'язковими для приладів, якими здійснюються саме вимірювання певних величин, і які використовуються для фіксації порушень, які безпосередньо пов'язані із порушенням даних величин.
В даному ж випадку, величини вимірювання жодного значення не мають, оскільки мова йде про зупинку транспортного засобу у недозволено для цього місці.
Представлені фотографії дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, місце зупинки, визначити зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку, який таку зупинку забороняє.
Щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що у відповідності до положень ст. 258 КУпАП, за даними правопорушеннями протоколи не складаються.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що оскаржувана постанова є правомірною, факт порушення правил дорожнього руху знайшов своє підтвердження, позивач є суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення, постанова винесена уповноваженою на те особою із дотриманням передбаченої законом процедури.
Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що заявлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
З огляду на відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати компенсації не підлягають.
Щодо строку на оскарження постанови варто зазначити, що такий надійшов на адресу суду 19.04.2021 року засобами поштового зв'язку, при цьому, відправлення не було рекомендованим, а на поштовому конверті стоїть штемпель із відображенням дати - 11.09.2020 року. Тобто поштове пересилання здійснювалось сім місяців.
Простежити рух поштового відправлення за допомогою даних трекінгу на сайті «Укрпошти» не є можливим, оскільки відправлення, як вже було зазначено, не рекомендоване.
Докази сплати судового збору, незважаючи на їх вказання у переліку додатків до позову, фактично були відсутніми.
На вказаних, достатньо дивних обставинах увага ймовірно б і не загострювалась, однак 19.04.2021 року на адресу суду надійшло два позови від ОСОБА_1 .
Щодо другого позову, яким оскаржується інша постанова про накладення адміністративного стягнення, ситуація ідентична - такий був скерований на адресу суду, згідно поштового штемпеля 20.11.2020 року із міста Дніпра, тобто поштове пересилання по місту здійснювалось понад п'ять місяців і листи надійшли до суду в один день.
Причин цьому звичайно може бути декілька, однак характерним є те, що позивача ця ситуація жодним чином не збентежила.
Зрештою, судом не встановлено будь-яких неправомірних дій, зловживань чи недобросовісності зі сторони позивача, навпаки така презюмується, відтак, виходячи із поштового штемпеля на конверті, строк на подачу позову останнім не пропущено.
З врахуванням наведеного та керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
залишити постанову серії РАП №270511626 від 12.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 08.07.2021 року.
Суддя О. М. Кіпчарський