Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"07" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/418/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" до відповідача Комунального підприємства "Березнекомунсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 262 311,75 грн.
представники сторін:
від позивача: Денисюк О.І.;
від відповідача: не з'явився.
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Березнекомунсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 262 311,75 грн.
Ухвалою суду від 03.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи призначено на "22" червня 2021 року.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року розгляд справи відкладено в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
07 липня 2021 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач оплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунками за 18.06.2021 року. Окрім того, просить суд повернути позивачу судовий збір в розмірі переплаченої суми.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 06.07.2021 року подав через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника (юриста) КП "Березнекомунсервіс" у відрядженні з 12.06.2021 року по 15.07.2021 року.
Суд розглянувши вищезазначене клопотання прийшов до висновку, що клопотання КП "Березнекомунсервіс" про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Ухвалою суду від 03.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи призначено на "22" червня 2021 року. Ухвалою суду від 22.06.2021 року розгляд справи відкладено на 07.07.2021 року в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Тобто з наведеного вбачається, що судом надавався час для забезпечення прав учасників провадження у справі щодо реалізації своїх процесуальних прав, зокрема: ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів, клопотань, забезпечення участі законного представника в судовому засіданні, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, визначених ГПК України.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення справи (клопотань по справі) у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вищезазначеного клопотання представника КП "Березнекомунсервіс" про відкладення розгляду справи.
Крім того, слід зазначити, що КП "Березнекомунсервіс" не позбавлене було можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника свого підприємства.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 07.07.2021 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Дослідивши у судовому засіданні подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" (далі - позивач, виконавець) та Комунальним підприємством "Березнекомунсервіс" (далі - відповідач, замовник) укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №01/03 (далі - договір) (а.с. 11-13).
Відповідно до пунктів 1.1. - 1.4. виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі послуги, а також використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами цього договору. Перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту вказується в акті надання послуг, який є невід'ємною частиною Договору. Перелік матеріалів, що використовувались, вказуються у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 2 договору, визначено вартість послуг та порядок розрахунків, а саме вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в акті надання послуг, який є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1.).
Окрім вартості послуг, зазначених у п.2.1 цього договору, замовник оплачує виконавцю вартість матеріалів (запасних частин) виконавця, яка вказується у видатковій накладній (п.2.2.).
Відповідно до пунктів 2.3., 2.4., 2.4.1., 2.5. оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, днем оплати вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником на підстав рахунку або видаткової накладної та акту надання послуг. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником на протязі 15 банківських днів після підписання між сторонами акту приймання послуг та видаткової накладної. Загальна вартість даного договору становить 131 175, 00 у тому числі ПДВ у розмірі 21 862,50 грн.
Додатковою угодою № 01 до договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №01/03 від 29.03.2020 року замовник та виконавець домовились внести зміні до договору та викласти п. 2.5 Договору в наступній редакції: "Загальна вартість даного договору становить 166 155, 00 (сто шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ у розмірі 27 692, 50 грн." (а.с. 14).
Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що спори, які можуть виникнути між сторонами у зв'язку з виконанням цього договору, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020 р., а в частині зобов'язань між сторонами, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 8.1.).
Даний договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.
На виконання вимог договору, згідно акту приймання передачі транспортного засобу (до договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №01/03 від 01.03.2020 р.) №1 від 01.03.2020 року, ТОВ "Гідравлік Центр" отримало, а КП "Березнекомунсервіс" передало з метою проведення ремонту та технічного обслуговування наступний транспортний засіб: марка - RENAULT модель - PREMIUM, рік випуску - 2001, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 . Транспортний засіб на момент передачі знаходить у несправному технічному стані (а.с. 15).
02 березня 2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №6, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 48 600, 00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с. 16).
Також, 02.03.2020 року між позивачем та відповідачем підписано видаткову накладну №5 на суму 82 575,00 грн. Матеріали, які вказані у даній накладній були використані виконавцем для технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу замовника по договору №01/03 від 01.03.2020 року (а.с.17).
03 квітня 2020 року між позивачем та відповідачем підписано видаткову накладну №18 на суму 15 926,00 грн. Матеріалі, які вказані у даній накладній були використані Виконавцем для технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу замовника по договору №01/03 від 01.03.2020 року (а.с. 19).
Також, 03.04.2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №19, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 19 054,00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с. 18).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість використаних матеріалів для ремонту та обслуговування автомобіля марки - RENAULT модель - PREMIUM, рік випуску - 2001, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 . та вартість послуг наданих виконавцем та прийнятих замовником становить 166 155, 00 грн. з ПДВ.
Доказів оплати використаних матеріалів та виконаних робіт на суму 166 155,00 грн. відповідач суду не надав, відтак, суд приходить до висновку, що на момент подання позовної заяви за відповідачем перед позивачем рахувалась заборгованість в сумі 166 155,00 грн. за виконані роботи.
Враховуючи викладені обставини та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань належним чином, ТОВ "Гідравлік центр" звернулося до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 01/03 від 01.03.2020 року.
Відповідачем під час розгляду справи було погашено суму основного боргу в розмір 10 000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунками за 18.06.2021 року, яка долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000,00 грн.
Таким чином, станом на 07.07.2021 року основна заборгованість відповідача за виконані роботи становить 156 155,00 грн., доказів погашення якої суду не надано.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням договору про технічне обслуговування та ремонту транспортного засобу №01/03 від 01.03.2020 року в частині своєчасної оплати використаних матеріалів та виконаних робіт, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України тощо.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).
За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про технічне обслуговування та ремонту транспортного засобу №01/03 від 01.03.2020 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом статті 854 Цивільного кодексу України, після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, замовник зобов'язується сплатити підрядникові обумовлену ціну, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.
Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 2.4.1. передбачено, що оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником на протязі 15 банківських днів після підписання між сторонами акту приймання послуг та видаткової накладної.
02 березня 2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №6, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 48 600,00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
Також, 02.03.2020 року між позивачем та відповідачем підписано видаткову накладну №5 на суму 82 575,00 грн. Матеріали, які вказані у даній накладній були використані виконавцем для технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу замовника по договору №01/03 від 01.03.2020 року.
03 квітня 2020 року між позивачем та відповідачем підписано видаткову накладну №18 на суму 15 926,00 грн. Матеріалі, які вказані у даній накладній були використані Виконавцем для технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу замовника по договору №01/03 від 01.03.2020 року.
Також, 03.04.2020 року замовником та виконавцем підписано акт надання послуг №19, відповідно до якого виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по вказаному договору на загальну суму 19 054,00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, а тому основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.07.2021 року становить 156 155,00 грн.
Станом на час розгляду господарським судом спору відповідачем не надано до матеріалів справи доказів оплати використаних матеріалів та виконаних робіт.
З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за виконані роботи в сумі 156 155,00 грн. обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.
Окрім того, за прострочення виконання грошових зобов'язань за використані матеріали та виконані роботи позивачем нараховано 30% штрафу від суми заборгованості за договором в розмірі 49 846,50 грн. та 25 570,37 грн. - пені.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки за порушення зобов'язання, одним з яких є сплата неустойки (штраф, пеня), а порушенням зобов'язання є його невиконання.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 цього Договору, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2 % (дві десятих відсотка) від суми заборгованості (розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня). Оплата пені не звільняє замовника від зобов'язань оплати простроченого платежу.
Щодо нарахування пені в розмірі 25 570,37 грн. за період з 25.03.2020 року по 28.05.2021 року, то слід зазначити те, що позивачем не враховано ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Таким чином, нарахування пені по заборгованості в сумі 131 175,00 грн. мало здійснюватись до 25.09.2020 року, а по заборгованості в сумі 34 980,00 грн. - до 28.10.2020 року.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованої пені становить 11 812,92 грн., при заявленій - 25 570,37 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 11 812,92 грн. В задоволенні пені в розмірі 13 757,45 слід відмовити.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 Договору на термін понад 30 днів, замовник сплачує штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за даним договором.
Нарахування 30 % штрафу від суми заборгованості за даним договором в розмірі 49 846,50 грн. судом перевірено, та визнано такими, що відповідають положенням Договору, а тому 30 % штрафу від суми заборгованості за даним договором в розмірі 49 846,50 грн. підлягає до задоволення.
Крім того, позивач просить суд стягнути 5 764,32 грн. - 3 % річних та інфляційні збитки в розмірі 14 975,16 грн. за порушення строків оплати використаних матеріалів та виконаних робіт.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
При цьому, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Окрім того, зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обгрунтованим, а відтак позовні вимоги про стягнення 5 764,32 грн. - 3 % річних та інфляційних збитків в розмірі 14 975,16 грн. підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" до Комунального підприємства "Березнекомунсервіс" підлягають до задоволення частково, а саме: в частині стягнення 156 155,00 грн. - основного боргу, 11 812,92 грн. - пені, 49 846,50 грн. - штрафу, 14 975,16 грн. - інфляційного збільшення, 5 764,32 грн. - 3% річних. В частині стягнення 13 757,45 грн. - пені слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки позивачем заявлене клопотання про повернення позивачу розміру переплаченого судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 150 грн. 00 коп., сплаченого при поданні позову у зв'язку з закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 3 578,31 грн. судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Разом з цим, позивач у позовній заяві зазначив, що витрати понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи складають 20 000 грн., при цьому на підтвердження понесення таких витрат, позивачем до справи не надано жодних доказів.
Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що представник позивача у судовому засіданні зробив відповідну заяву про те, що докази будуть подані до суду разом із заявою про стягнення витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, зазначене питання буде вирішено судом в установленому порядку.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" - задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. 00 коп. - закрити.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Березнекомунсервіс" (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Буховича, буд. 58, ЄДРПОУ 30717537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 532, ЄДРПОУ 38897022) 156 155 (сто п'ятдесят шість тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 11 812 (одинадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 92 коп. - пені, 49 846 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 50 коп. - штрафу, 14 975 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 16 коп. - інфляційного збільшення, 5 764 (п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 32 коп. - 3% річних та 3 578 (три тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 31 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В частині стягнення 13 757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 45 коп. пені - відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Центр" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 532, ЄДРПОУ 38897022) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп., сплачений за платіжними дорученнями № 1056 від 28 травня 2021 року на загальну суму 3 934,68 грн. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.