09.07.2021 Справа № 904/126/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21 (суддя Фещенко Ю.В.; рішення ухвалене без повідомлення (виклику) представників сторін, повне рішення складено 22.03.2021)
за позовом Приватного підприємства "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" (м.Жовті Води Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017 в сумі 32357 грн. 18 коп.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Приватне підприємство "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017 в сумі 32357 грн. 18 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем 05.04.2018 та 07.08.2018 послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 32 357 грн. 18 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" на користь Приватного підприємства "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" 32357 грн. 18 коп. - основного боргу та 2102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин того, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017, позивачем були надані відповідачу послуги з переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення та замінено труби каналізації, що підтверджується актами виконаних робіт, однак відповідач прийняті за актами виконаних робіт №8 від 05.04.2018 та №9 від 07.08.2018 роботи в повному обсязі не оплатив, а сплатив лише частково - на суму 4574,60 грн., у зв'язку з чим, враховуючи те, що ОСББ "Кропоткіна, 28" доказів на підтвердження оплати наданих позивачем 05.04.2018 та 07.08.2018 послуг на залишкову суму 32357,18 грн. останній не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ОСББ "Кропоткіна, 28") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21 в частині позовних вимог, що не визнаються відповідачем; прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині, що визнаються відповідачем, а саме 2913,36 грн.; в іншій частині позовних вимог - відмовити; стягнути з позивача пропорційно задоволених позовних вимог судові витрати.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
За доводами апелянта відсутній факт реальності господарських операцій за актами, на які посилається позивач.
На думку відповідача судом помилково вказується, що за актом №8 від 05.04.2018 відповідачу надані послуги з переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення, оскільки у вказаному акті йдеться про роботи з розробки проектної документації, крім того, відсутні докази, якими підтверджується передавання цього проекту від позивача до відповідача, такої проектної документації в розпорядженні відповідача не має.
Відповідач зазначає, що доказами підтверджується, що роботи з розробки робочого проекту "Організація розрахункової точки обліку електроенергії внутрішньобудинкових мереж житлового будинку, розташованого по вул. Кропоткіна, б. 28 в м. Жовті Води, Дніпропетровської області" було розроблено ПП "Центр технологій захисту", роботи з демонтажу та монтажу каналізації в ОСББ "Кропоткіна, 28" були виконані силами Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, ніякого відношення до цих робіт не має акт № 9 від 07.08.2018, відповідно, відсутні докази, якими підтверджується передавання цих робіт від позивача до відповідача.
Апелянт вважає, що зміст акту №9 від 07.08.2018 не відповідає вимогам, визначеним ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" щодо обов'язкових реквізитів первинних документів.
За доводами відповідача, посилаючись на договір від 01.01.2017 та застосовуючи норми Цивільного кодексу України щодо договірних відносин між позивачем та відповідачем, в обґрунтування рішення про задоволення позовних вимог, суд не звернув уваги на той факт, що акт №8 від 05.04.2018 та акт №9 від 07.08.2018 не мають відношення до умов вищевказаного договору, оскільки цей договір не містить перелік робіт, що зазначені в цих актах.
Посилаючись на п. 1.1. договору, відповідно до якого умовою відшкодування витрат управителя є отримання управителем на такі витрати письмової згоди замовника, апелянт зазначає, що на роботи за актом №8 від 05.04.2018 на за актом №9 від 07.08.2018 відповідач письмової згоди не надавав.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач - ПП "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" у своєму відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її доводи такими, що не відповідають дійсності, не ґрунтуються на реальних обставинах справи та нормах чинного законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наступне.
Роботи з розробки проектної документації з технічного переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення багатоквартирного житлового будинку по вулиці Кропоткіна, будинок 28, виконані ПП "Центр технологій захисту" вже після розірвання договору з позивачем, про що свідчить рахунок-фактура №250 від 27.12.2018, відповідно між сторонами припинились договірні відносини з 01.09.2018.
За доводами позивача відповідачем не долучено жодного договору з ПП "Центр технологій захисту" про надання останнім послуг з розробки технічної документації, а до звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача, у останнього не було жодних претензій до робіт з розробки проектної документації з технічного переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення багатоквартирного жилого будинку, та підписано акт виконаних робіт №8 від 05.04.2018 року без жодних зауважень.
Щодо посилань відповідача на відсутність назви посад та прізвища осіб в актах виконаних робіт, то позивач зазначає, що в п. 16 Статуту ОСББ "Кропоткіна, 28" зазначено, що голова правління діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини, тобто Голова правління має право підпису документів від імені Об'єднання, між тим, відповідачем не ставиться питання про оригінальність підпису та печаті на акті виконаних робіт №8 від 05.04.2018, що свідчить про виконання позивачем зазначених в актах робіт.
Доводи апелянта про те, що роботи з демонтажу та монтажу каналізації в ОСББ "Кропоткіна, 28" були виконані Комунальним підприємством "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради є безпідставними, оскільки акт №9 від 07.08.2018 містить перелік матеріалів, які були придбані для відповідача Управляючою компанією "Цереус Сервіс Плюс" та які не були оплачені відповідачем.
Крім того, як зазначає позивач, договір №99 ЖВК від 10.10.2018 було укладено ОСББ після розірвання договірних відносин між сторонами спору, так само як і акт №8 від 05.04.2018 голова правління ОСББ підписав акт №9 від 07.08.2018 та поставив печатку ОСББ "Кропоткіна, 28".
Позивач вважає, що відповідачем не надано до суду належних доказів відсутності заборгованості за надані послуги, а долучені квитанції та акти виконаних робіт не стосуються предмету спору (про перерахування коштів на рахунок ПП "Центр технологій захисту" та Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради), при цьому доказів перерахування коштів на рахунок позивача відповідач не надав.
За доводами позивача не стосується предмета спору акт звірки від 01.01.2018, оскільки він містить відомості про балансовий рахунок відповідача станом на початок 2018 року, в той час як акти виконаних робіт №8 від 05.04.2018 та №9 від 07.08.2018 були підписані сторонами в середині 2018 року.
Позивач зазначає, що підписання сторонами актів виконаних робіт №8 від 05.04.2018 та №9 від 07.08.2018, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам ст.9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
На думку позивача акти №8 від 05.04.2018 та №9 від 07.08.2018 складені в період дії спірного договору, відповідно позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за цим договором та посилаючись на правовий висновок Вищого господарського суду України від 11.05.2012 по справі №21/5005/14068/2011, позивач зазначає, що підписання актів виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/126/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
За розпорядженням керівника апарату суду від 23.06.2021, враховуючи звільнення рішенням ВРП №1406/0/15-21 від 17.06.2021 Широбокової Л.П. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/126/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2021 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21 до свого провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Між ПП "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" (управитель) та ОСББ "Кропоткіна, 28" (замовник) укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017 (а.с.29-31), згідно з умовами п. 1.1. якого управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових послуг відповідної якості (послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що в управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності.
У пункті 2.1 договору сторони погодили, що замовник сплачує за надані послуги щомісяця 3 грн. 57 коп. за 1 метр квадратний загальної площі житлового чи нежитлового приміщення.
За умовами пункту 2.2. договору вартість послуги управителя може бути змінена шляхом укладання відповідного договору у разі підвищення мінімальної заробітної плати, здороження енергоносіїв, високоякісного надання послуги з управління об'єктом, вжиття дієвих заходів з енергозбереження та виконання інших заходів щодо поліпшення споживчих властивостей об'єкта, а також в інший спосіб за домовленістю сторін.
Відповідно до п. 6.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. У разі, коли за місяць до закінчення дії договору, однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, договір вважається щороку продовженим на той самий строк.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що договір може бути розірваний при досягненні згоди повноважних представників сторін. Договір може бути розірваний достроково за ініціативою виконавця у випадку відмови споживача від підписання додаткової угоди до договору, у разі необхідності зміни ціни договору.
01.09.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017, відповідно до п. 1.1. якої договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.01.2017 вважається розірваним з 01.09.2018 у зв'язку з порушенням замовником пункту 2.2. та пункту 6.2. договору.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору передбачено, що виконавець залишає за собою право звернутися до господарського суду про стягнення заборгованості, яка виникла за час надання послуг ПП "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" з обслуговування будинку.
Доказів зміни чи визнання недійсним вказаного вище договору матеріали справи не містять.
На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення та замінено труби каналізації, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.32-33 т.1), а саме:
- актом виконаних робіт № 8 від 05.04.2018 на суму 5525 грн. 70 коп.;
- актом виконаних робіт № 9 від 07.08.2018 на суму 27782 грн. 58 коп.
Позивач зазначає, що відповідачем виконані роботи за вказаними вище актами оплачені лише частково - на суму 4574 грн. 60 коп., внаслідок чого, на момент звернення позивача із позовною заявою до суду, розмір заборгованості відповідача складає 32357 грн. 18 коп. (33308 грн. 28 коп. - 4574 грн. 60 коп.), що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.
Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановив суд першої інстанції, доказів на підтвердження оплати наданих позивачем 05.04.2018 та 07.08.2018 послуг на залишкову суму 32357 грн. 18 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особа, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Як вказав суд першої інстанції, зазначене вище відповідає правовій позиції, яка наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Тому, враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, місцевий господарський суд визнав, що вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з наданих позивачем послуг в сумі 32357,18 грн. - є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Однак колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Як правильно встановив суд першої інстанції, за укладеним між сторонами договором про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд позивачем були надані відповідачу послуги з переоснащення системи обліку загально-будинкових мереж освітлення та замінено труби каналізації, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до пункту 17 умов вказаного Договору відповідач, як Замовник, зобов'язаний сплачувати вартість виконаних робіт з ремонту об'єкта за умови погодження із замовником договору про виконання таких робіт, укладеного між управителем та підрядником, а також за наявності підтвердних документів.
Враховуючи те, що укладений між сторонами договір є оплатним, суд першої інстанції вказав, що відповідно обов'язку підрядника за договором виконати роботу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість виконаних робіт.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що складені між позивачем та відповідачем акти виконаних робіт № 8 від 05.04.2018 на суму 5525 грн. 70 коп. та № 9 від 07.08.2018 на суму 27782 грн. 58 коп. є належними та допустимими доказами виконання таких робіт.
Щодо доводів апелянта про невиконання позивачем робіт (надання послуг) за актом виконаних робіт №9 від 07.08.2018 на суму 27782 грн. 58 коп., а також посилання на виконання таких робіт іншою юридичною особою колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Крім того, вказані вище акти складені в період дії спірного договору.
Разом із цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач зі своєї сторони не довів належними доказами, що у відповідача виникла та існує заборгованість з оплати цих робіт.
Відповідно до умов пункту 2.1. вказаного договору сторони погодили, що Замовник сплачує за надані Управителем послуги щомісяця із розрахунку 3,57 грн. з 1 м кв. загальної площі житлового чи нежитлового приміщення.
Позивач не спростував твердження відповідача, про те, що фактично оплату послуг Управителя здійснювали мешканці житлового будинку - члени ОСББ "Кропоткіна, 28".
Відтак, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за означені вище послуги, позивач мав навести розрахунок та надати суду для підтвердження факту заборгованості відповідні докази про обсяг грошових коштів, які були сплачені членами ОСББ "Кропоткіна, 28" Управителю будинку за вказаним договором та фактичними витратами, які поніс Управитель на виконання умов цього договору.
Таких доказів матеріали справи не містять.
За встановлених обставин колегія суддів доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, які б свідчили про утворення та існування у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати наданих йому послуг в заявленому до стягнення розмірі 32357,18 грн.
Натомість суд першої інстанції помилково переклавши цей обов'язок доказування на відповідача, дійшов хибного висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права - є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, за результатами розгляду якої судом апеляційної інстанції ухвалене нове рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати позивача, понесенні в сумі 2102,00 грн. судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, та судові витрати відповідача в сумі 3153,00 грн. на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у справі. Відтак відповідачу (апелянту) за рахунок позивача слід відшкодувати судові витрати в сумі 3153,00 грн.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277 ч. 1 п.п. 3 і 4, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/126/21 - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Покласти на Приватне підприємство "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" судові витрати у справі.
Стягнути з Приватного підприємства "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 28" судові витрати в сумі 3153 грн. 00 коп. судового збору у зв'язку з апеляційним оскарженням.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.07.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова