Ухвала від 05.07.2021 по справі 621/1065/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/1065/21 (1-кс/621/289/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/883/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

­­­­за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021221260000079 від 20.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021221260000079 від 20.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 ч.1 КК України.

Згідно оскаржуваної ухвали негайно повернуто тимчасово вилучене під час огляду місця події 20.04.2021 року майно: навантажувач фронтальний, марки ТО-18Б, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_8 , особі, в якої майно було вилучене, або власникові майна.

На зазначену ухвалу слідчого судді, прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі та накласти арешт на навантажувач фронтальний, марки ТО-18Б, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_8 .

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що ухвала є необґрунтованою та незаконною у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що накладення арешту на вказане майно є необхідним для встановлення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення забруднення земель та встановленням причинного зв'язку між забрудненням земель та залученням трактора для робіт з метою приховання слідів вчиненого кримінального правопорушення, а також необхідністю встановлення осіб, якими було надано вказаний наказ на проведення вищевказаних робіт.

Прокурор, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, був належним чином повідомлений засобами телефонного зв'язку про дату та час та місце розгляду справи (а.с.53).Однак у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221260000079 від 20.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 ч.1 КК України, а саме: забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

21.04.2019 року слідчий СВВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021221260000079 від 20.04.2021 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 20 квітня 2021 року до чергової частини відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт співробітника поліції про те, що в ході моніторингу мережі Facebook виявлено публікацію стосовно можливих викидів відходів виробництва молокозаводу в с.Соколове Зміївської ОТГ Чугуївського району Харківської області.

Крім того, 20.04.2021 року від громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято заяву щодо прийняття заходів до підприємства молокозаводу, розташованого в с.Соколове Чугуївського району Харівської області, де ним було виявлено факт зливу стічних вод, які забруднюють навколишнє середовище.

Відомості за даними фактами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221260000079 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 статті 239 КК України.

20 квітня 2021 року, в період часу з 10:00 до 10:30 години проведено огляд місця події, а саме: відкритої ділянки соснового лісу та лугу, розташованої поблизу вул.Лісної в с.Соколове Чугуївського району Харківської області (координати карти GoogleMaps: НОМЕР_4 ; 36,180154), в ході якого було виявлено скупчення рідини білого кольору, яка мала виражений специфічний запах.

Крім того, 20 квітня 2021 року, в період часу з 11:50 до 15:30 години проведено огляд місця події, а саме: відкритої ділянки соснового лісу та лугу, розташованої поблизу вул.Лісної в с.Соколове Чугуївського району Харківської області (координати карти GoogleMaps: НОМЕР_4 ; 36,180154), в ході якого було виявлено скупчення рідини білого кольору, яка мала виражений специфічний запах, поряд на лузі було виявлено зсуви верхнього шару грунту та сліди від коліс протектору на ділянці, розміром 50х30 метрів, поряд з яким виявлено трактор жовтого кольору з ковшем, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Згідно Свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_3 , наданого ОСОБА_11 , вказаний трактор є навантажувачем фронтальним, марки ТО-18Б, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 .

Посилаючись на норми статей 98, 167-168, 170-171 КПК України, слідчий зазначив, що тимчасово вилучені під час огляду місця події 20.04.2021 року навантажувач фронтальний, марки ТО-18Б, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 , та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 можуть зберігати сліди злочину та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тому просив накласти арешт на вище вказане майно. (а.с.12-14).

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, вматеріалах клопотання відсутні належні і допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили необхідність арешту навантажувача фронтального та свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 під час розслідування нетяжкого злочину, вартість якого значно перевищує розмір штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.239 КК України, а також виправдали такий ступінь втручання у права власника цього майна.

Крім того, слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що прокурор в судовому засіданні не змогла вказати, яке завдання кримінального провадження у розслідуванні забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, має виконати арешт навантажувача та документа, що посвідчує право власності на нього, на якому під час його огляду та вилучення, не виявлено ані слідів рідини білого кольору зі специфічним запахом, ані слідів грунту, тощо. Крім того, як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.04.2021 року (а.с.6-7), вказаний навантажувач знаходився на відстані у бік лугу від початкового місця виявлення слідів рідини, а біля нього таких слідів виявлено не було.

Також слідчий суддя послався на те, що під час судового розгляду клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про те, що навантажувач фронтальний та документ, що підтверджує право власності на нього, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, зберегли на собі сліди вказаного злочину, чи були об'єктом кримінально протиправних дій або набуті внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення, а отже вказане майно не відповідає вимогам, передбаченим ч.1 статті 98 КПК України. Тому викликає обґрунтований сумнів можливість використання цього майна як доказу в кримінальному провадженні, а також розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу: якщо воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками слідчого судді суду першої інстанції щодо того, що в матеріалах клопотання відсутні належні і допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили необхідність арешту навантажувача фронтального та свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 під час розслідування нетяжкого злочину, вартість якого значно перевищує розмір штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.239 КК України, а також виправдали такий ступінь втручання у права власника цього майна.

Отже, будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність підстав для арешту навантажувача фронтального та свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , як доказу у кримінальному провадженні №12021221260000079 від 20.04.2021 року, суду не надано.

Крім того, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому кримінальному провадженні.

Не доведено яке завдання кримінального провадження у розслідуванні забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, має виконати арешт навантажувача та документа, що посвідчує право власності на нього, на якому під час його огляду та вилучення, не виявлено ані слідів рідини білого кольору зі специфічним запахом, ані слідів грунту, тощо.

Також, слідчим не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що навантажувач фронтальний та документ, що підтверджує право власності на нього, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, зберегли на собі сліди вказаного злочину, чи були об'єктом кримінально протиправних дій або набуті внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення, а отже слідчим суддею об'єктивно встановлено, що вказане майно не відповідає вимогам, передбаченим ч.1 статті 98 КПК України.

Крім того, при зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт майна слідчим не додано ухвалу про дозвіл на проведення огляду, на підставі якої було вилучено майно, а саме, навантажувач фронтальний, марки ТО-18Б, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 та свідоцтво про реєстрацію цієї машини серії НОМЕР_3 , наданого ОСОБА_11 .

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Як на час розгляду клопотання слідчим суддею, так і на час розгляду колегію суддів апеляційної скарги прокурора, підозра нікому не пред'явлена.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність обґрунтування мотивів судового рішення не відповідають матеріалам справи. В ухвалі слідчого судді докладно вказані мотиви прийнятого суддею рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді

Попередній документ
98200836
Наступний документ
98200838
Інформація про рішення:
№ рішення: 98200837
№ справи: 621/1065/21
Дата рішення: 05.07.2021
Дата публікації: 31.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.07.2021)
Результат розгляду: залишено ухвалу без змін
Дата надходження: 28.04.2021
Предмет позову: а/с прокурора Колот Н. М. на ухв. с/с від 22.04.21 р. про відмову у арешті майна
Розклад засідань:
22.04.2021 11:30 Зміївський районний суд Харківської області
05.07.2021 12:05 Харківський апеляційний суд