Справа № 464/6481/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/717/21 Доповідач: ОСОБА_2
07 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 15.06.2021, якою частково задоволено клопотання слідчого та знищено речові докази у кримінальному проваджені № 32019140000000092 - тютюнові вироби,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
скаржника - адвоката ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 15.06.2021 року частково задоволено клопотання старшого слідчого другого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором прокуратури відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про передачу речових доказів, а саме підакцизних товарів (тютюнових виробів) у кількості 9980 пачок, вилучених в ході огляду транспортного засобу 29.11.2019, відповідно до протоколу огляду, для знищення.
Не погоджуючись з даною ухвалою адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15.06.2021 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо знищення речових доказів у кримінальному проваджені.
Апелянт зазначає, що хоча питання оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на знищення речових доказів однозначно кримінальним процесуальним законом не врегульовано, однак, згідно з положенням ч.7 ст.100 КПК України, клопотання слідчого про надання дозволу на знищення речових доказів, розглянуто у відповідності до статей 170-173 КПК України, тобто за правилами розгляду клопотання про арешт майна, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку у відповідності до ч.1 ст. 309 КПК України.
Згідно ч.6 ст. 9 КПК України, у випадку коли положення даного кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.
Свої вимоги по суті ухвали слідчого судді апелянт мотивував тим, що в межах кримінального провадження № 32019140000000092 ухвалою слідчого судді суду першої інстанції 02.12.2019 було накладено арешт на майно, вилучене 29.11.2019, шляхом позбавлення права відчуження, користування, розпорядження, на тютюнові вироби в кількості 9980 пачок, які були в 16 картонних коробках в автомобілі під керування ОСОБА_7 , відносно якого старшим слідчим ОСОБА_9 було винесено постанову про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 204 КК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Одночасно із закриттям кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотання про знищення речових доказів у справі. Підставою для знищення слідчий мотивував те, що вилучені речові докази (тютюнові вироби) не відповідають діючим вимогам нормативно-правових актів щодо маркування сигарет.
Однак апелянт зазначає, що даючи згоду на знищення речових доказів слідчий суддя не врахував, що слідством не встановлено, що вилучені речі є сигаретами (тютюновими виробами), тобто підакцизною продукцією чи іншою продукцією обмеженою в обігу у відповідності до кодів згідно з УКТ ЗЕД. Відповідні експертизи не були проведені у справі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи № 464/6481/19 (провадження № 1-кс/464/1126/21, вислухавши думку скаржника - адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, дійшла наступного висновку.
Вимогами статті 309 КПК України перерахований вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, зокрема підлягає оскарженню ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.
Як вбачається зі змісту ст.309 КПК України, ухвала слідчого судді про знищення майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, не входить до переліку рішень слідчого судді на які може бути подана апеляційна скарга.
У відповідності до ч.3 ст.307 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно п.9-2 ч.1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які надані суду.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 під час затримання та вилучення з його автомобілю 16 коробок з тютюновими виробами повідомив, що дані коробки він знайшов і жодного відношення до їх вмісту немає. Даний факт адвокатом ОСОБА_6 було зазначено і в апеляційній скарзі. Таким чином, жодного відношення до речових доказів, у кримінальному провадженні № 32019140000000092, ОСОБА_7 не має, він не є власником даного майна, а відтак адвокат ОСОБА_6 , у відповідності до чинного КПК України, не є належною особою, яка має право подавати апеляційну скаргу, крім того ним було оскаржено ухвалу слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню.
З врахуванням цього та відповідно до положень ч.4 ст.399 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвокат ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 15.06.2021 року, слід закрити.
Керуючись ст.ст.307, 309, 392, 399 КПК України,колегія суддів, -
постановила :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 15.06.2021, якою частково задоволено клопотання слідчого та знищено речові докази у кримінальному проваджені № 32019140000000092 - тютюнові вироби - закрити.
Матеріали апеляційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді: