Справа № 522/14932//19
Провадження 1-кп/522/528/21
Іменем України
21 квітня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12019161500001461 від 22.06.2019 р. на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Арциз Одеської області, громадянина України, українця, не одруженого, офіційного не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
представник потерпілого - ОСОБА_6
Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає.
Прокурор не звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно ч.3 ст.331 КК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст.331 КПК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до спливу продовженого строку, суд встановив наступне.
Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 терміном на шістдесят діб.
Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов'язаного з заподіянням шкоди в особливо великих розмірах, який карається позбавленням волі на строк до десяти років,
ОСОБА_3 не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв'язків..
Станом на теперішній час судовий розгляд триває, сторона обвинувачення продовжує надавати докази.
Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, його поведінка під час інкримінованих злочинів, дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи фізично впливати на потерпілу.
Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинувачених під вартою без зміни раніше визначеного розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 52 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та злочину, у якому він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Зазначені обставини, можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, дають підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ухиляючись від виконання своїх обов'язків.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , 1998 року, травня місяця, двадцять сьомого дня народження терміном на шістдесят діб, тобто до 20 червня 2021 року включно без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 52 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 52 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 99 892 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яноста дві) гривні, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 05 вересня 2019 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кп/522/528/21.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя:
21.04.21