ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2021 року м. Київ № 640/13523/20
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Остін» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТІН" (02072, м. Київ, проспект Миколи бажана, 14а, код ЄДРПОУ 34575827) з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 39924774), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про накладення штрафу на ТОВ "ОСТІН у розмірі 16 091,60 грн (шістнадцять тисяч дев'яносто одна грн 60 коп) за порушення законодавства про рекламу №0008 від 07 травня 2020 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване рішення відповідача незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки контроль за дотриманням законодавства про рекламу в магазині «Остін» було здійснено відповідачем всупереч вимогам, передбаченим законодавством, а також без прив'язки до місцевості фотознімків реклами «Остін».
Ухвалою суду від 22 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в порушення вимог Закону України «Про рекламу», позивачем не будло зазначено відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. В зв'язку із чим, прийняття рішення № 0008 від 07.05.2020 року про накладення штрафу вважає законним і обґрунтованим.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
30 січня 2020 року позивачем було отримано листа Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Про порушення законодавства про рекламу» за №07.5/1520 від 30.01.2020 з вимогою про надання документів та пояснень.
07.02.2020 року позивачем засобами АТ «Укрпошта» було направлено листа із відповідними копіями документів.
29.05.2020 року ТОВ «Остін» було отримано рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0008 від 07.05.2020 року.
Відповідно до змісту зазначеного рішення, на позивача було накладено штраф у розмірі 16 091,60 грн за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема: реалізація державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері; здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (п.4 Положення №667).
Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулюються Законом України «Про рекламу».
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року №270/96-ВР:
- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
- товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності;
- знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди (ч.1 ст.7 Закону України «Про рекламу»).
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Згідно із частиною третьою статті 26 Закону України «Про рекламу», рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:
- бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;
- подавати необхідні документи, давати пояснення;
- отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;
- оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХХІІІ, вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.
Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Отже, законодавством визначений перелік осіб, які несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу. Такими особами є: рекламодавці, виробники реклами та розповсюджувачі реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживслужби та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693.
У відповідності до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п.12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу).
Пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживслужби та її територіальних органів.
Пунктом 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу передбачено, що Держспоживслужба та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно п.16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживслужбі або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п.18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Таким чином, розповсюдження інформації про тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам), є рекламою про знижку.
З матеріалів справи про порушення законодавства про рекламу, вбачається, що на скляній вітрині магазину «Остін», розташованого за адресою: м. Дніпро, бул. Зорний, 1а, ТРЦ «Дафі» було розміщено рекламу «SALE», « 3=2». Однак, зазначена реклама не містила інформації про дату початку і закінчення розпродажу та знижки цін на продукцію. Даний факт також підтверджується матеріалами фотофіксації, доданими до протоколу про порушення законодавства про рекламу.
Зокрема, ч.6 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
Вказані вище обставини свідчать про те, що реклама щодо проведення програми із залучення нових клієнтів та збільшення обсягів продажу, шляхом зменшення ціни товару повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та із зазначенням інформаційного джерела, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів, а також із зазначенням інформації про попередню ціну продукції, що була встановлена до початку проведення програми.
Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, розміщена реклама на скляній вітрині магазину «Остін» «SALE», « 3=2», не містила інформації про дату початку та закінчення розпродажу та знижки цін на продукцію, не зазначено попередню ціну товару, а також нову ціну з врахуванням програми.
При цьому, п.4 ч.1 ст.8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що у рекламі забороняється використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.
З приводу посилань представника позивача на те, що розміщення інформації про товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, не вважається рекламою, то суд зазначає наступне.
За приписами ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
З аналізу наведеної норми слідує, що не вважається рекламою саме розміщення інформації про виробника товару та/або товар. Однак, як вбачається з матеріалів фотофіксації розміщено інформацію не про товар, а про розпродаж та знижки цін на товар.
При цьому, суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про рекламу», інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою.
Крім того, суд не погоджується із доводами позивача відносно того, що вся інформація про товар, співвідношення знижки до попередньої ціни, а також перелік акційних товарів був вказаний у куточку покупця, з огляду на наступні норми законодавства.
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Таким чином, ч.5 ст. 8 Закону «Про рекламу» встановлює загальні вимоги до змісту реклами про знижку цін на продукцію та розпродаж, без конкретизації товару чи посилання на куточок споживача для ознайомлення з умовами знижки.
Стосовно доводів позивача про відсутність прив'язки до місцевості фотознімків реклами «SALE», « 3=2» та фактичних ознак її розміщення в магазині «Остін», суд зазначає, що позивачем у наданих поясненнях від 07.02.2020 року не заперечувався факт розміщення такої реклами в магазині «Остін» за адресою: м. Дніпро, бул. Зоряний, 1-а, ТРЦ «Дафі». Окрім того, відповідачу були надані документи щодо вартості розповсюджуваної реклами, які також долучені і до матеріалів справи.
Щодо тверджень позивача про порушення процедури розгляду справи, зокрема, неповідомлення про початок розгляду справи відповідачем, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до змісту листа від 20.02.2020 року «Про порушення законодавства про рекламу», яке було отримано нарочно керуючим магазину «Остін» 25.02.2020 року о 14.00 год, останнього було повідомлено, що засідання відбудеться 16.03.2020 року. Представник позивача на розгляд справи не з'явився, причин неявки відповідачу не повідомляв, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляв.
Таким чином, проаналізувавши в сукупності всі обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №0008 від 07.05.2020 про накладення штрафу на позивача за порушення положення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу».
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач надав достатньо доказів на спростування позовних вимог. При цьому, позивачем не надано доказів, які б підтвердили належне виконання ним вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу».
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав належні докази на підтвердження фактів порушення позивачем вимог законодавства про рекламу, які стали підставою для застосування щодо останнього штрафу.
Натомість, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження викладені посилання позивача у спростування встановлених порушень. Разом з цим, позивач не навів переконливих аргументів та не надав допустимих доказів, що свідчили б про правомірність та обґрунтованість його позовних вимог.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Остін» (02072, м. Київ, проспект Миколи бажана, 14а, код ЄДРПОУ 34575827) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Вєкуа Н.Г.