Справа № 607/2290/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/237/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - на ухвалу
07 липня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року,-
Вказаною ухвалою суду у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну щодо ОСОБА_7 чинного запобіжного заходу із тримання під вартою на менш суворий, зокрема, у виді домашнього арешту - відмовлено, а клопотання прокурора - задоволено. Раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо нього під час досудового розслідування продовжено до двох місяців, тобто до 00 год. 00 хв. 21 серпня 2021 року.
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 , хоча і є особою молодого віку, однак, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, його низький рівень соціальних зв'язків (не одружений, немає утриманців), що на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів кримінальних правопорушень, у тому числі, не тяжких та тяжких злочинів проти власності, перебував у розшуку у кримінальному провадженні, яке знаходилось у суді до цього, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі на його особу та санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також зазначив, що будь-яких переконливих доказів, які б обґрунтовано свідчили про вкрай негативний стан здоров'я обвинуваченого, стороною захисту не подано та судом не здобуто.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що обвинувачений є особою молодого віку, має постійне місце проживання, шкода завдана злочином - мінімальна, а кримінальне провадження розглядається тривалий період. Вважає, що суд не обґрунтував ризики, передбачені ст.177 КПК України. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано стан здоров'я обвинуваченого, відсутність можливості надання належної медичної допомоги, відсутність негативних характеристик, тривалий період виконання обов'язків визначених запобіжним заходом, бажання працевлаштуватись і відшкодувати шкоду.
Також в апеляційній скарзі захисник просить розглянути апеляційну скаргу у його відсутності, у разі відсутності заперечень інших учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу захисника з наведених у ній підстав і погодився на її розгляд в режимі відеоконференції у відсутності захисника, та пояснив, що вину в інкримінованих злочинах визнає і щиро кається у їх вчиненні, перевіривши обставини, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для продовження строку тримання під вартою, дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, колегія суддів з'ясувала наступне.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016210010004050 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.126, ч.1 ст.186 КК України.
Ухвалою суду від 23 червня 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 по 21 серпня 2021 року включно, оскільки до спливу цього строку судове провадження з об'єктивних причин завершити не представляється можливим.
Так, суд мотивував своє рішення тим, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, що є тяжкими та нетяжкими, ризики, визначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та його продовження на даний час не зменшилися, оскільки, зважаючи на санкцію статей обвинувачення, ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином, що свідчить про обґрунтованість застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування даного запобіжного заходу щодо обвинуваченого або його зміни.
При цьому, суд встановив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що є тяжкими та нетяжкими, і зазначив про наявність ризиків, визначених в ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Такий висновок є правильним, оскільки крім обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, підставою продовження строку тримання під вартою є також наявність обставин, які вказують на те, що передбачені ст. 177 КПК України ризики, наявність яких стала підставою для застосування цього запобіжного заходу не зменшилась, вони продовжують існувати або з'явились нові.
Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою недопущення ухилення обвинуваченим від суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до двох місяців, зокрема до 21 серпня 2021 року.
З таким висновком суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Як встановлено, завершити розгляд провадження до закінчення вищевказаного строку неможливо, внаслідок особливої складності провадження, а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд процесуальних дій для забезпечення повного та об'єктивного проведення судового слідства.
Судом в повній мірі та у визначеному законом порядку враховано всі обставини при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, особу обвинуваченого та його соціальні зв'язки.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд прийшов до вірного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Доводи адвоката про поганий стан здоров'я обвинуваченого, відсутність можливості надання йому належної медичної допомоги, бажання працевлаштуватись і відшкодувати шкоду, жодним чином не підтверджені документально та не впливають на висновок про наявність ризиків які були підставою для обрання та продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Сам факт наявності у обвинуваченого постійного місця проживання не може бути підставою для зміни йому запобіжного заходу, як про це ставить питання адвокат, оскільки це жодним чином не спростовує наведені в ухвалі місцевого суду висновки про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати.
Посилання апелянта на відсутність негативних характеристик обвинуваченого, тривалий період виконання обов'язків визначених запобіжним заходом, також не може бути безумовною підставою для скасування рішення суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 є належно мотивованим і відповідає як конкретним обставинам цього провадження та відомостям про особу обвинуваченого, так і повністю узгоджується з вимогами ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ..
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали суду, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404-419,422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді