08 липня 2021 року справа № 580/3255/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо здійснення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 24.02.2021 року, виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду від 20 лютого 2020 року №04-24/53/2020, виданою Черкаським апеляційним судом, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, виходячи із 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із 50 % суддівської винагороди. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки при призначенні та попередніх перерахунках щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено 82% суддівської винагороди, тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач у встановлений термін подав до суду відзив, обґрунтовуючи який зазначив, що 18.02.2020 Конституційний Суд України прийняв рішення № 2-р/2020, яким визнав неконституційними окремі положення розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Проте відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 82% заробітної плати, оскільки відповідно до норм Закону № 1402- VIII довічне грошове утримання виплачується у розмірі 50% суддівської винагороди, а стаж роботи позивача на посаді судді становить 12 років 1 місяць 5 днів. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, та з 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2017 по справі № 711/2475/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 зобов'язано УПФУ в м. Черкасах Черкаської області призначити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82 % грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI з 19 вересня 2016 року.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаській області від 17.07.2018 № 304427 проведено перерахунок довічного грошового утримання позивача з розрахунку загального проценту розрахунку утримання від заробітку 82%.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 580/3191/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки від 20.02.2020 №04-24/53/2020 Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області 20.02.2020 №04-24/53/2020 у розмірі 82% суддівської винагороди, яка отримана відповідачем 13.052021 проте відповідь позивачу не надав.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно із п. 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (ч. 2 ст. 142 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами 4 та 5 ст. 142 Закону № 1402-VIII визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абз. 4 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 п. 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20.
Щодо, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з розрахунку 82% суддівської винагороди діючого судді, суд зазначає наступне.
Від часу призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI правове регулювання цих правовідносин неодноразово змінювалося. Відтоді зокрема відбулася зміна відсоткового значення базового розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та зміна правил визначення стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, право на які суддя набув на момент виходу у відставку відповідно до наявного стажу, не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві. Тож при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці на підставі частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII має застосовуватися норма, що визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, яка діяла на момент призначення щомісячного довічного грошового утримання.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що стаж судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання позивача становить 24 роки 01 день.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з розрахунку 82 % суддівської винагороди діючого судді, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1 , з 82% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя П.Г. Паламар