справа № 380/1991/21
06 липня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач, Стрийський ВДВС), у якій просить визнати протиправною та скасувати винесену в рамках виконавчого провадження № 54183860 постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько Віти Анатоліївни від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору.
В обґрунтування позову зазначила, що винесена державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору № 54183860 від 31.10.2017 суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, на думку позивачки, виконавчий збір підлягає стягненню лише від суми, яка фактично стягнута за виконавчим документом. Однак у виконавчому провадженні № 54193860 не було фактично стягнено коштів та/або передано стягувачу майна на суму, 10% від вартості якої становили б 144051,83 грн. Крім цього, зазначила, що на постанові від 31.10.2017 об'єктивно не можна було проставити відтиск печатки органу (Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)), утвореного двома роками пізніше. Вважає, що оскаржувана постанова порушує її права, відтак звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 16.02.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 05.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду 08.06.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено назву (найменування) відповідача у справі зі Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Ухвалою суду від 08.06.2021 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії виконавчих проваджень №№ 54183860, 55256592, 63977677.
Представник позивачки у судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях на заперечення на позовну заяву (вх. № 39730 від 03.06.2021). Надав аналогічні усні пояснення, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, надіслав клопотання (вх. № 34971 від 18.05.2021) про розгляд справи за відсутності представника. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (вх. № 34970 від 18.05.2021).
В обґрунтування такого зазначено, що 30.11.2020 у відділ надійшла заява від боржника ОСОБА_1 щодо закінчення виконавчого провадження № 60164384, оскільки за резолютивною частиною рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 2-633/11 від 05.09.2011 передбачено солідарний порядок стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 боржник в рамках виконавчого провадження № 60164384, що перебувало у відділі на виконанні, та ОСОБА_2 боржник в рамках виконавчого провадження № 62462565, що перебувало на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. Відповідно до ч. 4 ст. 543 Цивільного кодексу України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Старшим державним виконавцем Дидик Н.І. 22.12.2020 в межах виконавчого провадження № 60164384 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У межах примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, що неодноразово перебував на примусовому виконанні у відділі, за пошуком в автоматизованій системі виконавчих проваджень у виконавчому провадженні № 54183860 31.10.2017 винесено постанову про стягнення виконавчого збору солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 144051,83 грн. Станом на 22.12.2020 боржником не надано підтвердження щодо сплати виконавчого збору. Державним виконавцем Лесько В.А. Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області 31.10.2017 в межах виконавчого провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі заяви ПАТ «ВіЕсБанк» № 10-3/15330 від 25.10.2017. В автоматизованій системі виконавчих проваджень 28.11.2017 за № 55256592 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 54183860 про стягнення виконавчого збору в солідарному порядку з ОСОБА_1 144051,83 грн збору та 28.03.2018 вказане виконавче провадження завершено.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» за наслідком закінчення виконавчого провадження № 63977677 від 22.12.2020 внесено відомості до АСВП за № 60164384 та відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 54183860 про стягнення виконавчого збору в солідарному порядку з ОСОБА_1 144051,83 грн виконавчого збору. Постанову № 60164384 від 22.12.2020 надіслано ОСОБА_1 супровідним листом.
Зазначив також про те, що причиною примусового виконання постанови № 54183860 про стягнення виконавчого збору в солідарному порядку з ОСОБА_1 144051,83 грн збору старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дидик Надії Іванівни є автоматизований розподіл виконавчих документів при реєстрації в автоматизованій системі виконавчих проваджень.
На вимогу суду копій матеріалів виконавчих проваджень № 54183860 та № 55256592 відповідач не надав та зазначив, що матеріали виконавчого провадження № 54183860 скеровано до Стрийського міськрайонного суду, виконавче провадження № 55256592 знищено через закінчення строків зберігання.
Відповідач у відзиві також зазначив про те, що позивачкою, на його думку, пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки нею до Стрийського міськрайонного ВДВС 04.08.2020 подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 54183860 та згідно з відміткою отримано доступ і зроблено фотокопії 07.08.2020.
На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду із цим позовом суд зазначає таке.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 повідомляє, що у заяві від 04.08.2020 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 54183860 не вказано про ознайомлення з постановою від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору. Як видно з листа № 18.9-25/41292 від 22.12.2020, ВП № 60164384 з примусового виконання виконавчого листа № 2-633/11 від 21.12.2011 Стрийського міськрайонного суду Львівської області було закінчено 22.12.2020. В межах примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа за пошуком в автоматизованій системі виконавчих проваджень у ВП № 54183860 від 31.10.2017 було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 144051,83 грн. Постанова про стягнення виконавчого збору підлягає до виділення в окреме провадження. Як видно з оскаржуваної постанови від 31.10.2017, така створена 22.12.2020 шляхом доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, про що свідчить дата і відтиск печатки, проставлений у нижньому правому куті. Щодо рекомендованого поштового відправлення № 82400082663110 зазначила, що таке було здано на пошту 24.12.2020 (підтверджується наданою відповідачем копією рекомендованого повідомлення форми № 119) та у ньому містилася не постанова від 22.12.2020 про відкриття ВП № 63977677, а постанова від 23.12.2020 про відкриття ВП № 63978338. Вважає, що відповідач не спростовано позиції ОСОБА_1 в частині того, що оскаржувану постанову вона не отримувала, про наявність виконавчого провадження № 63977677 дізналася випадково, відтак звернулася до відповідача з клопотанням від 25.01.2021 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 63977677. Із вказаними матеріалами ОСОБА_1 ознайомилася 29.01.2021, відтак вважає, що не пропустила встановлений КАС України строк звернення до суду. За таких обставин суд погоджується із твердженням ОСОБА_1 щодо дати ознайомлення із оскаржуваною постановою, відтак відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду із цим позовом.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько Вітою Анатоліївною 31.10.2017 в рамках виконавчого провадження № 54183860 винесено постанову про стягнення з боржника, ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 144051,83 грн.
Із заперечень відповідача від 12.05.2021 слідує, що 28.11.2017 відкрито ВП № 55256592 з примусового виконання постанови від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору (ВП № 54183860) та 28.03.2018 таке виконавче провадження завершено. Матеріали виконавчого провадження суду не надано (а.с. 96-97).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. № 62462565 від 27.11.2020 закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2-633/11 від 21.12.2011, виданим Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1438698 грн на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», збір за інформаційно-технічне забезпечення в сумі в сумі 120 грн та держмита в сумі 1700 грн. Вказаною постановою встановлено, що основний борг за виконавчим документом, основна винагорода приватного виконавця Пиць А.А. та витрати виконавчого провадження стягнено з боржника в повному обсязі.
Старшим виконавцем Дидик Н.І. 22.12.2020 на підставі заяви боржника - ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження № 60164384 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з погашення боржником заборгованості в повному обсязі.
Старшим державним виконавцем Дидик Н.І. 22.12.2020 винесено постанову № ВП 63977677 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № ВП 54183860 від 31.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 144051,83 грн. Боржником зазначено ОСОБА_1 .
Позивачка вважає постанову від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору ВП № 54183860 протиправною, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є «Про виконавче провадження» Закон України № 1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ установлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Як встановлено судом із матеріалів справи, позивачка оскаржує постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько Віти Анатоліївни ВП № 54183860 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору на підставі виконавчого листа № 2-633/11 від 21.12.2011, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області.
У своєму позові позивачка зазначила про те, що вказана постанова, на її думку, є протиправною з тих підстав, що вона не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема вважає, що хоч у постанові зазначено, що вона вчинена державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько В.А., однак з незрозумілих причин така фактично підписана старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дидик Н.І. з проставленням відмітки про так зване підписання від імені «скісної риски» перед словами «Державний виконавець». Також зазначає про те, що виконавчий документ скріплено печаткою не Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а Стрийського міськрайонного відділу виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Вважає, що оскільки територіальні органи Міністерства юстиції ліквідовано, а міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції утворено близько двох років після винесення постанови від 31.10.2017 об'єктивно не можна було проставити відтиск печатки органу, утвореного двома роками пізніше.
Крім цього, вказано, що в рамках виконавчого провадження № 54183860 фактично не було стягнуто коштів та/або повернуто стягувану майна на суму, 10% від якої становили б 144051,83 грн.
Відповідно до частини 5 статті 16 Закону № 1404-VIII (в редакції станом на 31.10.2017) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як передбачено ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII (в редакції станом на 31.10.2017), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідачем не надано суду інформації про те, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 54183860 фактично стягнуто кошти за вказаним виконавчим листом та/або передано стягувану майна на суму, 10% від якої становили б 144051,83 грн.
Більше того, з наявних у справі документів, зокрема постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. ВП № 62462565 від 27.11.2020 про закінчення виконавчого провадження, судом встановлено, що основний борг за виконавчим документом, виконавчим листом № 2-633/11 від 21.12.2011, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області стягнуто в повному обсязі. Також стягнуто з боржника ОСОБА_2 основну винагороду приватного виконавця Пиць А.А. і витрати виконавчого провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчі листи № 2-633/11 від 21.12.2011 було видано з примусового виконання солідарного зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Статтею 543 Цивільного кодексу України визначено: солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.
Згідно із статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 08.09.2016, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Статтею 45 Закону № 1404-VIII передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості, зокрема, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). При цьому, основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця є одною й тою ж сумою коштів, яка стягується у відповідному розмірі за примусове виконання рішення (10%), тобто коштами виконавчого провадження. При цьому з урахуванням приписів ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягненню з боржника підлягає лише або виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця, подвійне стягнення вказаних коштів виконавчого провадження не допускається.
Ураховуючи вищенаведене, та те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 54183860 фактично не стягнуто кошти за виконавчим листом Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 2-633/11 від 21.12.2011, доказів протилежного відповідачем не надано, у нього не було правових підстав приймати постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягала стягненню.
Таким чином, постанова державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько Віти Анатоліївни від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору, винесена у межах виконавчого провадження № 54183860, є протиправною і такою, що підлягає скасування, а позовні вимоги ОСОБА_1 - обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм діючого законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 241-246, 255, 287, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (82400 Львівська область м. Стрий вул. Болехівська 27; код за ЄДРПОУ 34903571) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесько Віти Анатоліївни ВП № 54183860 від 31.10.2017 про стягнення виконавчого збору.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (82400 Львівська область м. Стрий вул. Болехівська 27; код за ЄДРПОУ 34903571) 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 287 КАС України подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур