Іменем України
30 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1879/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Захарової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Олійник О.А.,
та представників сторін:
представника позивача - Водолазського Д.В.,
представника відповідача І - Денисової О.О.,
від відповідача ІІ - не прибув,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 360/1879/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 0002965105,
06 квітня 2021 року До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - позивач, ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот») до Північного Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач І) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 0002965105.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 28.12.2020 було отримано рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2134308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143776,42 грн, загалом - 2278084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яка була направлена Офісом великих платників податків ДПС.
Позивач зазначив, що спірне рішення податкового органу винесене на підставі акту від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 про результати камеральної перевірки ПРАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2019 по 01.03.2020.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та з винесеним рішенням та вважає дане рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку представника позивача, позивач був звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а дії контролюючого органу з пред'явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 31).
Ухвалою від 29 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 43-44).
Ухвалою суду від 26 травня 2021 року залучено до участі у справі як другого відповідача - Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач ІІ)
Відповідач І адміністративний позов не визнав, про що 24.05.2021 подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 65-67), в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що положення пункту 9-4 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не розповсюджуються на платника ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот». Оскільки позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону №2464, а саме єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку податковим органом винесено рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2134308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143776,42 грн, загалом - 2278084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
Відповідачем ІІ 23.06.2021 подано аналогічний за змістом відзив на позовну заяву (арк. спр. 131-133).
Представник ІІ відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 140 зв.).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглянув справу за відсутності представника ІІ відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», код за ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, буд. 5, перебуває на обліку як платник податків у Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Посадовою особою Офісу великих платників податків ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2019 по 01.03.2020, за наслідками проведення якої складено акт від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 (арк. спр. 8-11).
Дані камеральної перевірки ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот») свідчать про несвоєчасну сплату в періоді, який підлягав перевірці, сум єдиного внеску, що є порушенням частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На підставі акта від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2134308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143776,42 грн, загалом - 2278084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (арк. спр. 6-7)
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону №2464-VI та ПК України внесені зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено: сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п'ята); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02 березня 2015 року № 219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
На підставі вище наведеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання вимог щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції саме за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Законом № 440-ІХ, який набув чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено що, на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI діяв, разом з цим на час винесення спірного рішення, норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.
Відповідно, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов'язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час винесення спірного рішення не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов'язків, встановлених статтею 6 цього Закону.
Щодо врахування минулих періодів під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, суд зазначає, що вказана норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов'язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов'язку повністю.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірне рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним та не підлягає скасуванню, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене, у зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 296, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 0002965105 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 07 липня 2021 року.
Суддя О.В. Захарова