ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2021 р. справа № 300/3275/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги.
Для розгляду адміністративної справи за даним позовом автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду визначено суддю Панікара І.В.
08.07.2021 року суддя, з підстав уникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи, з огляду на вимоги пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 за №2006/23, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, подав заяву про самовідвід в цій адміністративній справі.
Розглянувши подану заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Визначене, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді, частиною першою якої встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4).
Враховуючи, зміст поданої заяви про самовідвід судді в цій адміністративній справі, зазначені в ній підстави самовідводу судді, такі відносяться до підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як встановлює пункт 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
З метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також для унеможливлення обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи заявлений самовідвід підлягає задоволенню, так як здійснення розгляду у цій адміністративній справі головуючою суддею може у стороннього спостерігача викликати сумніви в неупередженості судді.
За змістом вимог частин 1 та 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя повинен заявити самовідвід.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву про самовідвід головуючого судді Панікара І.В. по справі № 300/3275/21 -задоволити.
Відвести головуючого суддю Панікара І.В., від розгляду адміністративної справи № 300/3275/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення, постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Панікар І.В.