08.07.2021 Справа № 756/10093/21
Справа № 756/10093/21
1-кп/756/1232/21
08.07.2021 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
проводячи відкрите підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12020100050005624 від 16.11.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, офіційно непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останнього разу, - вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.08.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. 25.07.2019 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 1 рік 3 місяці 15 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч . 2 ст. 185 КК України,
08.07.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Зі змісту клопотання та пояснень прокурора вбачається, що підставою для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що ризики у кримінальному провадженні, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Прокурор послався на те, що обвинувачений переховувався від органу досудового розслідування, внаслідок чого до останнього було застосовано привід до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор просив зважити на дані про особу обвинуваченого, котрий є неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, немає постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 . Обґрунтовуючи свою позицію, захисник зазначив, що, на його думку, ризики, на які посилається сторона обвинувачення у кримінальному провадженні не доведено, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації з огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Разом з тим, у разі, якщо суд дійде висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник просив визначити розмір застави у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що, на його думку, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, при цьому зазначив, що це спільна позиція.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 18.06.2021 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.07.2021 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 11 350 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий є неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, з огляду на що, враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочато, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Даних про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено, а стороною захисту не доведено наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Приймаючи рішення про тримання під вартою обвинуваченого, суд повинен забезпечити не лише дотримання прав останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема, прав потерпілого у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
Дані, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору суду не надані.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище ОСОБА_4 , а також обставини кримінального провадження у сукупності суд вважає, що застава у розмірі, встановленому п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 05.09.2021 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 890 гривень, зобов'язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та роботи.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
№ UA128201720355259002001012089,
отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;
Код ЄДРПОУ - 26268059;
Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,
МФО - 820172
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме на строк не більше двох місяців з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення розміру застави, визначеного даною ухвалою, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1