ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12835/21
провадження № 1-кс/753/2537/21
"05" липня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого ВРЗСТ слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року про відмову у проведенні додаткових слідчих дій у кримінальному провадженні № 12020100020004750 від 10 листопада 2020 року,
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на підставі п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на постанову слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту та слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12020100020004750 від 10 листопада 2020 року. Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що слідчий безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки проведення слідчого експерименту з ОСОБА_7 має істотне значення для кримінального провадження № 12020100020004750, ОСОБА_7 може показати, що потерпіла ОСОБА_8 впала на асфальт за відсутності контакту з автомобілем ОСОБА_3 , при цьому, є необхідність встановлення інших очевидців цих обставин. З огляду на вказане просить:
скасувати постанову слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року;
зобов'язати слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 провести слідчий експеримент з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020100020004750 від 10 листопада 2020 року за участю ОСОБА_3 і його захисників, а також провести слідчі (розшукові) дії щодо встановлення свідків обставин цієї події.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 30 червня 2021 року вказану скаргу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_3 , його захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 підтримали зазначені у скарзі доводи та просили задовольнити скаргу; слідчий ОСОБА_10 заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на вмотивованість та обґрунтованість винесеної ним постанови від 24 червня 2021 року, та просив у задоволенні скарги відмовити.
Дослідивши доводи скарги, витребувані матеріали кримінального провадження № 12020100020004750, заслухавши сторін у судовому засіданні встановлено таке.
У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З наданих слідчому судді документів вбачається, що в провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12020100020004750, відомості про яке внесені до ЄРДР 10 листопада 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
21 червня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Згідно з вказаним повідомленням ОСОБА_3 24.10.2020 року в період часу з 07:00 до 07:30 год., керуючи ТЗ «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом територією продовольчого ринку «Дарницький» по вул. Бориспільська, 1 у м. Києві, допустив порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху - не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб та створив небезпеку іншим учасникам руху, а саме скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка стояла нерухомо обернена правою стороною до задньої частини транспортного засобу. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до лікувального закладу.
До СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про проведення слідчого експерименту та розшукових дій з метою встановлення жінки, яка 24 жовтня 2020 року допомогла ОСОБА_7 підняти людину похилого віку, що впала на ринку, допитати її та провести з нею слідчий експеримент.
Норми п. 8, 12 ч. 1 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України передбачають, що захисник підозрюваного має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій. Відповідно до правил ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, для чого подає слідчому, прокурору відповідні клопотання, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
У скарзі не конкретизовано які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести слідчому у кримінальному провадженні № 12020100020004750, проте їх метою має бути встановлення свідків події, що мала місце 24 жовтня 2020 року.
Ураховуючи наведені норми КПК України і те, що підозрюваний, його захисник не наділені правом самостійно здійснювати слідчі (розшукові) дії, зокрема щодо встановлення свідків події, що мала місце 24 жовтня 2020 року, ініціювання адвокатом перед слідчим проведення слідчого експерименту та слідчих (розшукових) дій шляхом подання відповідного клопотання є правомірним.
У ч. 2 ст. 220 КПК України закріплено, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
24 червня 2021 року постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 відмовлено. У зазначеній постанові вказано, що:
будь яких сумнівів у висновках судової інженерно-технічної експертизи №СЕ-19/111-21/23176-ІТ від 24 травня 2021 року та судово-медичної експертизи №042-377-2021 від 13 квітня 2021 року немає, оскільки перед їх виконанням експерти відповідних установ попереджались за завідомо неправдиві висновки, відповідно до ст. 384 КК України, крім цього їм надавались матеріали кримінального провадження № 12020100020004750 в повному обсязі. В ході виконання даних експертиз від експертів не надходили будь-які клопотання, щодо необхідності доповнення або проведення додаткових слідчих дій, а тому орган досудового розслідування вважає, що необхідності у проведенні додаткових будь-яких слідчих дій, зокрема слідчих експериментах з учасниками дорожньо-транспортної пригоди, немає;
висновки вищевказаних експертиз є повними, чіткими та обґрунтованими, відповідно до яких вбачається наступне: «в діях водія автомобіля марки «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.9 ПДР України»;
з технічної точки зору причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідності дій водія автомобіля марки водія автомобіля марки «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам пункту 10.9 ПДР України;
в ході досудового розслідування був встановлений механізм дорожньо-транспортної пригоди та отримання травм потерпілою ОСОБА_8 ;
свідок ОСОБА_7 під час допиту надала покази в яких висвітлено, що моменту та механізму ДТП не бачила. Не доцільно проводити розшукові дії по встановленню жінки, яка допомагала свідку ОСОБА_7 підіймати людину з асфальту після ДТП, оскільки ця особа встановлена та допитана в якості свідка;
подане клопотання підозрюваним ОСОБА_3 базується лише на внутрішніх переконаннях сторони захисту, спрямоване на затягування досудового слідства та перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні №12020100020004750, оскільки порушення п. 10.9 ПДР України водієм ОСОБА_3 повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Вимоги до змісту постанови визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року містить відомості, передбачені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Щодо незгоди захисників із наведеними слідчим у постанові від 24 червня 2021 року підставами і мотивами, з яких було відмовлено у проведенні слідчого експерименту та проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя зазначає таке.
У п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року) зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов'язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в частині другій цієї статті. При цьому частиною п'ятою статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Отже, зважаючи на співвідношення наведених вище правил статей 93, 220 та 40, 223 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство не покладає на слідчого обов'язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. КПК України пов'язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення сторони захисту із клопотанням щодо такої слідчої дії.
Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12020100020004750, клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчого експерименту та слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя дійшов переконання, що на даний час у кримінальному провадженні № 12020100020004750 суть повідомленої ОСОБА_3 підозри та обставини вчинення кримінального правопорушення не мають безпосереднього зв'язку із необхідністю проведення слідчого експерименту та слідчих (розшукових) дій для встановлення додаткових свідків.
Підозрюваний ОСОБА_3 , його захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 не спростували наведені слідчим ОСОБА_10 у постанові від 24 червня 2021 року мотиви та не довели необхідність проведення зазначених у скарзі дій.
Принагідно, слідчий суддя зазначає, що сторона кримінального провадження на підставі ч. 8 ст. 95 КПК України має право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто сторона захисту має право самостійно вжити заходів для з'ясування того, чи володіють зазначені у клопотанні захисника особи тими відомостями, які можуть бути використані для захисту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від повідомленої йому підозри.
На підставі наведеного слідчий суддя вважає, що відмова слідчого у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчого експерименту та розшукових дій з метою встановлення жінки, яка 24 жовтня 2020 року допомогла ОСОБА_7 підняти людину похилого віку, що впала на ринку, допитати її та провести з нею слідчий експеримент у зв'язку з недоцільністю, відсутністю необхідності у таких діях на цьому етапі досудового розслідування є виправданою та узгоджується із наведеними нормами КПК України щодо процесуальних повноважень слідчого і підстав проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні.
У зв'язку із викладеним, постанова слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року не підлягає скасуванню, та в задоволенні скарги на цю постанову слід відмовити.
Керуючись статтями 22, 26, 303, 307, 309, 392 КПК України,
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого ВРЗСТ слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року про відмову у проведенні додаткових слідчих дій у кримінальному провадженні № 12020100020004750 від 10 листопада 2020 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1