Ухвала від 07.07.2021 по справі 280/5577/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

07 липня 2021 року Справа № 280/5577/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Аматорська, буд. 56, м. Запоріжжя, 69106) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та виконання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу компенсації послуги «муніципальна няня», на підставі поданих документів та скасувати рішення від 20.01.2020;

зобов'язати відповідача врахувати як факт зайнятість позивача - здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця та повторно розглянути питання щодо підтвердження права на продовження отримання компенсації за надану послугу «муніципальна няня», на підставі раніше поданих документів;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу компенсацію за користування послугою «муніципальна няня» згідно наданих квитанцій з жовтня 2020 року по грудень 2020 року включно.

Крім того, просить стягнути на її користь всі документально підтверджені судові витрати.

Також позивачем подані клопотання про звільнення від сплати судового збору та про розгляд справи за її відсутності.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 908,00 грн.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Приклад заповнення графи "Призначення платежу" розміщений в мережі Інтернет за посиланням https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/tax/.

Разом з тим, доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості, органу Пенсійного фонду)). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дохід позивача за попередній рік дає підстави для застосування до неї положень п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, зазначені в заяві в якості додатків документи за порядковими номерами 1, 4, 7, 12 позивачем не додані.

Також позивач просить скасувати рішення від 20.01.2021, проте до позову такого рішення не додано.

Отже, позивачем недодержані вимоги ч. 4 ст. 161 КАС України, відповідно до якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Аматорська, буд. 56, м. Запоріжжя, 69106) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. ОСОБА_1 необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:

документ про сплату судового збору за подання до Запорізького окружного адміністративного суду позову у сумі 908,00 грн. або докази на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, який перешкоджає у сплаті судового збору;

у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи належним чином засвідчені копії документів, зазначених у позові в якості додатків за порядковими номерами 1, 4, 7, 12, рішення від 20.01.2021.

5. Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

6. Копію цієї ухвали надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Р.В. Кисіль

Попередній документ
98178384
Наступний документ
98178386
Інформація про рішення:
№ рішення: 98178385
№ справи: 280/5577/21
Дата рішення: 07.07.2021
Дата публікації: 12.07.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (02.08.2021)
Дата надходження: 02.07.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії